У Косовi минулої неділі відбулися перші з часу самопроголошення 2008 року цією сербською провінцією державної незалежності парламентські вибори. Вони були достроковими, оскільки правляча двопартійна коаліція розпалася через внутрішні чвари. Станом на вчора офіційних результатів голосування ще не оголосили, але чинний глава уряду Косова та лідер Демократичної партії Хашим Тачі вже оголосив про перемогу на виборах його політичної сили.

Таким сенсаційним і несподіваним фіналом навіть для переможця та його прихильників завершилася виборна конференція трудового колективу ДонНУ минулої п’ятниці.

Напередодні, 6 грудня, свою кандидатуру на участь у конкурсі на посаду ректора ДонНУ змушений був зняти багаторічний його керівник, Герой України Володимир Шевченко. Йому дали зрозуміти, що на посаді ректора професор Шевченко — людина небажана. «Про це навіть не натякали, а відкритим текстом казали міністр освіти Табачник та його заступник, а також голова Донецької облдержадміністрації Анатолій Близ­нюк. Зрозумійте, що працювати ректором, не маючи підтримки ні у місцевої влади, ні у міністерства, та ще й адміністративні перепони долати — хіба це робота?» — зізнається професор Шевченко.

Коли на вересневому з’їзді «Нашої України» Ольга Репіхович, очільниця Новобузького районного осередку партії, попросила слова, зал схвально загув. І хоча перед тим уже було підведено риску під обговоренням, делегати з’їзду одностайно проголосували за те, щоб додатково таки надати слово колезі. На трибуні пані Ольгу зустрічали оплесками, адже її запальні й гострі промови однопартійці чудово пам’ятали з попередніх зібрань. «На з’їздах же звикли, як правило, щось хороше говорити, хвалити, в компліментах розсипатися, а я зазвичай говорю правду, якою б вона не була», — пояснює свої ораторські успіхи Ольга Семенівна. Тож коли жінка днями приїхала до Києва на засідання політради «Нашої України», «УМ» не оминула нагоди зустрітися з нею...

У Михайла Свистовича, який сьогодні просуває громадянську мережу «Відсіч», добре розвинуте чуття на революцію. Він брав участь у студентській «Революції на граніті» двадцять років тому. У 2000–му був одним із тих активістів, у кого зародилася ідея акції «Україна без Кучми». У 2004 році, перед президентськими виборами, вирішив створити кампанію «Пора». Пізніше його ідею перехопив Владислав Каськів і створив «жовту» «Пору», а Свистович вів «чорну». Восени 2010–го Михайло — знову на барикадах: на маніфестаціях підприємців проти нвоого Податкового кодексу.

Для того, щоб займатися громадською діяльністю, 42–річний Михайло знову — як і в 2000–му — звільнився з роботи. Тоді — з банку, тепер — із видавництва. У розмові з «УМ» Свистович зізнався, що акція підприємців не могла перерости в нову революцію. Організатори вже почали обговорювати, коли можна припинити діяльність містечка, але влада спростила їм завдання, продемонструвавши свій авторитаризм. Утім Свистович має велике й благодатне поле для підготовки наступних протестів.

Попереднє слухання судової справи щодо новообраного міського голови Ніжина, 52–річного Михайла Приходька, якого звинувачують в отриманні хабара в особливо великих розмірах, відбулося 6 грудня у Чернігові. У грудні 2008 року Приходька затримали працівники Державної служби боротьби з економічними злочинами за отримання хабара в розмірі 60 тисяч доларів США. Це один iз найбільших хабарів, зареєстрованих на Чернігівщині. Більше брав хіба що Володимир Француз, колишній голова Козелецької райдержадміністрації, якого засуджено минулого року за отримання 200 тисяч «зелених».

На українському телебаченні знову трапився прикрий інцидент, пов’язаний із сатирою на політиків. Програма «Велика різниця» на каналі ICTV позавчора ввечері вийшла без пародії на Юлію Тимошенко. Монтажери вирізали епізод із гумористичною піснею опозиціонерки, залишивши жарти над новим мером Москви Сергієм Собяніним, президентами Білорусії Олександром Лукашенком та Росії — Дмитром Медведєвим. Можливо, помилка, була б непоміченою, але того ж дня на російському «Першому каналі» вийшла та сама програма із тією самою веселою пісенькою, але — повний варіант, зі згадкою про лідерку БЮТ.

На вчора в Києві анонсували черговий масовий виступ підприємців проти Податкового кодексу (він уже набув чинності, надрукований у «Голосі України»). На відміну від попередніх маніфестацій, ця була політизована: по–перше, ключовими вимогами були відставка уряду та перевибори Президента й парламенту, по–друге, до участі в акції було запрошено політиків, знято заборону на використання партійної символіки. Головним ініціатором мітингу виступив Олександр Данилюк — співзасновник наметового містечка підприємців, який відколовся від основної групи організаторів і влаштував кілька самостійних акцій.

У ніч на п’ятницю працівники комунальних служб під прикриттям сотень і сотень міліціонерів демонтували наметовий табір у центрі Києва. Кількість правоохоронців, які брали участь в операції, — і звичайних міліціянтів, і «Беркутів» в обладунку, і в «цивільному» пiд бутафорськими жилетами комунальних працiвникiв — у багато разів перевищувала число людей, що морозної ночі залишилися на майдані Незалежності. Міністерство внутрішніх справ вирішило провести акцію з «помпою», граючи м’язами перед власним народом і, мабуть, вихваляючись перед керівництвом.

Президенту Віктору Януковичу, який тиждень тому сам відвідував намет на Майдані (і, виходить, теж порушував заборону суду на проведення акції), сподобалась операція міліціянтів: він назвав її «демократичною». Хоча в роки, коли Янукович і його Партія регіонів перебували в опозиції, «сині» табори по півроку стояли в центрі Києва — і ніхто їх не розганяв: оце справді було демократично.

Тепер влада пояснила свої дії «підготовкою до новорічних свят». Учора в центрі Києва, неподалік від місця, де стояв табір, почали монтувати новорічну ялинку.