Коли говорять «Києво–Могилянська академія», мають на увазі насамперед людей, а не стіни. Є, однак, на території альма–матер місце, де легко відчути на собі подих історії, що йде від цих самих стін: все, що збереглося від «старої» Могилянки та Братського монастиря. Чи не найдавніша з таких споруд — церква Святого Духа, збудована у 30–х роках ХVІІ століття за проектом невідомого автора, і є унікальною пам’яткою українського бароко. У ній молилися засновник Києво–Могилянського колегіуму Петро Могила та перші спудеї. І от учора, через сотні років, тут знову залунав церковний спів. Престол та приміщення церкви Святого Духа освятив особисто Патріарх Київський та Всієї Руси–України Філарет.

Найближчим часом ціни на поштові послуги зростуть на 40%: відправити поштову картку чи листа вагою до 20 грамів тепер коштуватиме гривню, листа вагою від 20 до 50 грамів — 1,25 гривні, від 50 до 100 грамів — 1,45, так що кілограмовий лист «потягне» на 5,40 гривні. Так само зросли тарифи на пересилання бандеролей усередині країни, найлегша бандероль вагою до 100 грамів піде до адресата за 1 гривню 45 копійок, а найважча — від 1 до 2 кілограмів — за 9 гривень 20 копійок, за кожний наступний кілограм треба буде доплачувати по 4,45 гривні. Посилка в країни СНД тепер обійдеться у 7,5 гривні. Такі тарифи диктує «Проект граничних тарифів на універсальні послуги поштового зв’язку», схвалений Національною комісією з питань регулювання зв’язку (НКРЗ).

Уже кілька днів Черніговом нишпорять репортери, а в спеціалізованій фізико–математичній школі №12 не знають спокою від телефонних дзвінків, ще б пак: випускниця цієї школи Ірина Ганусевич, напевно, найкраще в Україна впоралася із зовнішнім незалежним оцінюванням. Свої «коронні» предмети — фізику та математику — Ірина написала по максимуму — на 200 балів кожен, українську мову та літературу склала також із рідкісним результатом — 199 балів. Ще не встигли прийти всі сертифікати, а з Харківського регіонального центру телефонували в місцевий райвно і просили дозволу оприлюднити прізвище Ганусевич як випускниці, яка продемонструвала один із найкращих результатів у країні. «Вона погодилась», — каже заступник начальника управління освіти міськради Михайло Рубан.

Учора о пів на дев’яту ранку в луцькому кафедральному соборі Святої Трійці (УПЦ КП) зібралися близько півсотні журналістів, аби помолитися за своїх колег, які загинули «на посту» та за здоров’я всіх, хто працює у ЗМІ. Таку традицію 6 червня на День журналіста започаткував у 2005 році єпископ Луцький і Волинський Михаїл, а ідею подали співробітники єпархіальної газети. «З того часу кожного року 6 червня ми запрошуємо луцьких журналістів, працівників преси, телебачення, радіо, інтернет–видань та членів їхніх родин, аби разом пом’янути загиблих та померлих колег, а також — помолитися за здоров’я живих», — розповідає «УМ» отець Віталій Собко, прес–секретар Волинської єпархії УПЦ КП. Таке відзначення Дня журналіста — традиція саме Волинської єпархії, адже команди з Києва проводити молебні в усіх храмах не було.

4 червня випускники цього і минулих років склали іноземну літературу — останній і найменш популярний тест незалежного зовнішнього оцінювання (ЗНО). Навіть із тих, хто зареєструвався, на «зарубіжку» прийшли 2538 абітурієнтів — трохи більше половини. Вони отримають свої сертифікати до 18 червня. Основну сесію зовнішнього тестування–2008, яка розпочалася 22 квітня, на цьому завершено. За цей час відбулося тестування з одинадцяти предметів. Загальну кількість тих, хто його пройшов, показує обов’язковий для всіх тест з української мови та літератури: із 512 473 зареєстрованих в аудиторії з’явилися 461 210 учасників.

Українська сторона не може однозначно вказувати пальцем на капітана китайського балкера «Яохай», який 22 березня цього року протаранив і фактично потопив у Гонконзькій протоці український буксир «Нафтогаз–67», внаслідок чого загинули 18 українських моряків. За більш як два місяці розслідування виявилося, що не все так просто: «Розслідування не є однозначним, є підстави вважати, що обома сторонами порушені правила безпеки судноплавства», — заявив заступник міністра транспорту Володимир Работньов на черговому засіданні урядової комісії з розслідування причин аварії «Нафтогазу–67».

Задоволення поїхати додому на свята коштуватиме дорожче, ніж у будні, а поїздки залізницею вранці й увечері — дорожче, ніж протягом дня. Таким чином Міністерство транспорту України планує «відрегулювати» тарифи на залізничному транспорті якраз на той час, коли більшість українців, власне, і подорожує. «Перед «Укрзалізницею» стоїть завдання диференціювати вартість пасажирських квитків, як це вже зробили країни Європи, а також Росія та Білорусь, — пояснює прес–служба Мінтрансу. — Ціну на квитки планують змінювати залежно від часу доби та днів тижня. Так, у ранкові та вечірні години ціна має бути вищою, ніж удень; у вихідні — вищою, ніж на тижні; у передсвяткові дні — вищою, ніж напередодні».

«Непопулярні» заходи, які київська міська влада на чолі з переобраним мером Леонідом Черновецьким вирішила притримати до завершення виборчих перегонів, таки впроваджуються в життя: з 1 червня запроваджено обмеження в’їзду у столицю великовантажного транспорту, повідомила прес–служба КМДА. Віднині в години пік вантажівки взагалі не в’їжджатимуть у місто, а з 10–ї до 17–ї години в’їзд дозволено лише ваговозам з позначкою «TIR».

«Саміт закінчився — хай живе новий саміт!» в такому дусі підсумовували дводенний форум із питань енергетичної безпеки у Києві президенти країн, які взяли в ньому участь. «Переконаний, що київський саміт увійде в нашу історію. Його ключовим моментом є те, що сьогодні ми започаткували формальний діалог зі створення безпекового транзитного простору», — сказав Президент України Віктор Ющенко на спільній прес–конференції після завершення саміту. Вперше про альтернативний російській нафтогазовій трубі Балто—Чорноморсько—Каспійський енерготранзитний простір йшлося настільки предметно і комплексно. «Коли ми говоримо про євротранзитний коридор, який забезпечить поставки каспійської нафти, йдеться не про просту прокачку енергоресурсу, а про розбудову окремої інфраструктури — будівництво заводу, створення цілого комплексу відповідних рішень, які забезпечували б відкриття на території України АЗС. І найголовніше — ми формуємо нову експортну позицію по нафтопродуктах до країн Євросоюзу», — зазначив Віктор Ющенко.

Саміт із питань енергетичної безпеки, який учора відкрився в Києві, є ще однією спробою України окреслити своє місце на енергетичній мапі Європи і знайти шляхи покращення свого становища. Питання, винесені на обговорення представниками майже трьох десятків країн та міжнародних організацій, на перший погляд, стосуються лише України. Однак насправді йдеться про енергетичну безпеку всієї Європи, яка, усвідомивши свою залежність від російської «труби», сама шукає джерел альтернативного постачання енергоносіїв. Україна як найбільший транзитер у Європі пропонує власний розв’язок: транспортування каспійських нафти й газу через Чорне море та через українську територію до Балтики, що відображено в ідеї Балто—Чорноморсько—Каспійського енерготранзитного простору. Це й стало ключовою ідеєю саміту Енергетичного форуму в Українському домі.