Сергій Висоцький, керівник опозиційної Білоруської партії свободи, про вибух у мінському метро дізнався в Києві — сюди він у справах приїхав за день до трагічних подій на батьківщині. «Моє перебування в Україні фактично врятувало мене від арешту», — вважає опозиціонер. І прогнозує: тепер, після теракту в мінському метрополітені, «під шумок» прокотиться хвиля затримань незручних владі людей — уже це проходили.

Із Сергієм ми розмовляємо в порожньому київському кафе, і мій співрозмовник зауважує: у Мінську так із журналістом не поспілкуєшся. Інтерв’ю для преси білоруські опозиціонери дають у квартирах, на вулиці чи в машині. Бо у мінській кав’ярні за сусіднім столиком обов’язково хтось мовчки сидітиме й фіксуватиме розмову. «Одразу даєш інтерв’ю для преси і КДБ», — сміється Сергій. Висоцький принципово говорить білоруською, а на лацкані піджака носить знак своєї партії із зображенням лева. «Це на противагу російським двоголовим орлам», — жартує. Про слід тих «пернатих» у мінському метро, версії теракту, кволу й відгодовану білоруську опозицію, репресії та національно–визвольну боротьбу Білорусі Сергій Висоцький розповів «Україні молодій».

Партія влади вже за півтора року до наступних парламентських виборів узялася за відсіювання конкурентів. Із подачі Президента в законопроекті про вибори народних депутатів може з’явитися небувало високий для України виборчий бар’єр — 5% (досі було 3%). Такий ценз дозволить потрапити у Верховну Раду лише найбільшим політичним силам — як у Росії. Натомість партії, що набирають навіть по 1,2 мільйона голосів — а це дуже суттєвий електоральний показник для України, — опиняться поза парламентом. Хіба що проведуть своїх депутатів у мажоритарних округах. Адже перегони, за задумом Банкової, проводитимуться за змішаною системою: половина — за загальними списками, ще 225 обранців — із «місць», як це було 2002 року.

Рівно 50 років після того, як космічний корабель вивів на орбіту Юрія Гагаріна, у Бориспільському аеропорту приземлився літак російського прем’єра Володимира Путіна. Такий привід просто неможливо не використати, — вирішили піарники російського лідера та оголосили, що Путін з Януковичем палко дискутуватимуть на гостинній українській землі про співпрацю у космічній сфері. Щоправда, допустили, що, незважаючи на відсутність офіційної програми візиту, високі чиновники злегка торкнуться й інших тем: енергетики, зв’язку, транспорту.

Перша леді Франції, співачка і колишня топ–модель Карла Бруні–Саркозі, відклала вихід свого нового альбому на вересень 2012 року. Як повідомляє «Франс пресс», на такий крок Бруні пішла через вибори глави держави, які пройдуть через рік, навесні.

І хто б сумнівався?... Учора Центрвиборчокм Казахстану оголосив попередні результати президентських виборів, що відбулися цієї неділі: Нурсултан Назарбаєв, який править країною, починаючи з епохи розпаду СРСР, набрав 95,5 відсотка голосів. (Попередній власний рекорд президента — 91 відсоток на виборах­2005). Явка громадян цього разу теж рекордна — понад 90 відсотків. Конкурентів Нурсултану Абішевичу не було, адже такими важко назвати трьох кандидатів, які заздалегідь знали, що покликані створити видимість альтернативи, насамперед для іноземних спостерігачів. А голова екологічної спілки «Табігат» Мелс Елеусізов, один iз «фонових» претендентів, навіть перед телекамерами демонстративно вкинув у скриньку бюлетень, проголосувавши за Назарбаєва.

Не вперше в Україні обраного народом мера відставляє проста більшість міської ради. 31 березня так сталося і в Чернівцях: 42 із 60 депутатів міськради проголосували за дострокове припинення повноважень Миколи Федорука. Більшість на цьому голосуванні дали Партія регіонів, «Батьківщина», «Наша Україна». Опоненти Миколи Федорука звинуватили його в системних порушеннях законодавства, у бездіяльності, стимулюванні корупційних схем на базі комунальних господарств міста. Нагадаємо, що пан Федорук був обраний минулої осені, довіру йому висловили 64 відсотки чернівчан. Це були вже п’яті його успішні виборчі перегони — загалом Федорук пробув на цій посаді аж 17 років.

У зал УНІАН, де вчора відбувалася прес–конференція, ректор Національного університету харчових технологій Анатолій Українець увійшов, спираючись на ціпок. «Після того, як зі мною вчинили так несправедливо, я півтора місяці серйозно хворів. Стався гіпертонічний криз, відмовили нирки», — пояснює Анатолій Іванович. Проте чоловік знайшов у собі сили боротися далі.