...Історія життя цього підприємства до болю нагадує історію обдуреної дівчини, яка і вродою не обділена, і розумом, та бачать у ній лише об’єкт для задоволення своїх потреб. За 20 років незалежності України звідси вивезено, виламано і викрадено продукції та обладнання на загальну суму, що лише трохи не дотягує до мільярда гривень! Завдяки цьому не одна «крута» дача виросла на крутих берегах Дніпра. А підприємство, яке колись мало горде звання «флагмана промисловості», тепер ледве животіє. Якщо ж запитати будь–якого співробітника СБУ або МВС, чи знає він про неподобства, що кояться на колишньому «гіганті» легкої промисловості, він тільки, потупивши очі, відповість: мовляв, не мого розуму ця справа, керівництво запитуйте. А керівництво бадьоро відрапортує, мовляв, робота проводиться, робимо все можливе і... безпорадно розведе руками.

Нещодавно Херсонський бавовняний комбінат укотре змінив голову правління: як повідомляє сайт Держкомісії цінних паперів, замість Анатолія Гамбаряна було призначено Ігоря Антонюка. Проте кадрова чехарда не дає очікуваних результатів: колишній гігант легкої промисловості по вуха загруз у боргах, а його робітників скорочують. Із більше п’яти тисяч працівників підприємства «вижили» трохи більше 500 осіб...

У Львові завершився «Тиждень актуального мистецтва» (ТАМ) — один із наймасштабніших проектів contemporary art в Україні, який тривав навіть не 7, а цілих 10 днів під гаслом «Абстрактне vs реальне».

Рівно 35 років тому, 4 вересня 1975–го, на радянському ЦТ відбувся перший ефір «Сімейної вікторини «Що? Де? Коли?». Телеглядачі СРСР мали змогу спостерігати за грою двох команд — родин Іванових та Кузнецових із Москви. Програма мала інакший формат, ніж той, до якого ми звикли, — не було дзиґи–рулетки і конвертів із запитаннями, а зйомки проводилися в квартирах двох сімей по черзі. Авторами першого формату передачі «Що? Де? Коли?» були Володимир Ворошилов та Наталя Стеценко. А перший ефір «ЩДК» вів Олександр Масляков, який згодом став «обличчям» іншої популярної телегри — КВК.

На майбутній Олімпіаді в Лондоні до цього спортсмена буде прикута особлива увага українських уболівальників. Каноїста Юрія Чебана, в якого ще навіть немає олімпійської ліцензії, уже зараз розглядають як одного з головних претендентів на медалі. Про 24–річного одесита широкий загал дізнався у 2008–му: на Іграх у Пекіні Чебан поповнив скарбничку нашої збірної «бронзою», фінішувавши третім на дистанції 500 м. Відтоді ледь не з усіх світових і континентальних першостей веслувальник повертається з нагородами різного ґатунку.

Яскравим прикладом є цьогорічне літо: спочатку в липні Чебан піднявся на п’єдестал чемпіонату Європи в іспанській Трасоні — здобув «срібло», а днями привіз дорогоцінні метали зі світового форуму, який приймала польська Познань (індивідуальну бронзову нагороду плюс срібну — за неолімпійську дисципліну, естафету). На обох змаганнях він виступав у новій для себе дисципліні: віднедавна Юрій приділяє всю увагу спринту на 200 м.

Аварія сталася в понеділок пізно ввечері. На Херсонщині, на трасі Харків—Ялта, генеральний директор ДП «Харківський метрополітен» Сергій Мусєєв на великій швидкості повів свій «Мерседес» на обгін, проте не впорався з керуванням і на зустрічній смузі «лоб у лоб» зіткнувся з джипом «Хюндай–Таксон».

Нова влада, як ми знаємо, оголосила новий хрестовий похід, причому небаченої, за її словами, жорсткості на корупцію та зловживання. Тож уся прогресивна громадськість сьогодні намагається повідомити очільників держави про те, як крали і крадуть в Україні. Відповідно сподіваючись на блискавичну реакцію швидкого на розправу зі всяким злом Віктора Януковича. Але, на жаль...

На столі глави держави, а також у приймальні Прем’єр–міністра Миколи Азарова лежать купи депутатських звернень і запити про масові порушення у сфері земельних відносин, незаконне привласнення посадовими особами, народними депутатами тисяч гектарів землі, лісів першої категорії, у тому числі в заповідних зонах. Тільки прямі збитки від оборудок оцінюють у сотні мільйонів доларів! А скільки втрачає держава і нація від знищення наших історичних та культурних надбань — зафіксувати у жодних цифрах неможливо.

Справжній скарб вартістю в кілька сотень тисяч доларів «розкопали» правоохоронці Херсонщини в нічим не примітній хаті в селі Хатки Скадовського району. Навідатися «в гості» до археолога–самоука міліціонерів змусила «наводка» одного з місцевих мешканців, який повідав, що тутешній безробітний веде нелегальні розкопки на місцях минулих битв і може зберігати міни та снаряди для видобування i продажу вибухівки. Отже, першою знахідкою правоохоронців стали три одиниці незареєстрованої вогнепальної зброї та боєприпаси до неї. Але справжні знахідки чекали на міліціонерів в іншій кімнаті: тут зберігалося близько двох тисяч одиниць археологічних знахідок, що навіть на перший погляд мали неабияку історичну цінність. За чверть століття археолог–самоук Олексій Пулінець зібрав понад півтори тисячі раритетів скіфської і кіммерійської культур, датування яких починається з III—IV століть до нашої ери.