У Ради Федерації (верхня палата російського парламенту) — нова голова. Учора сенатори 140 голосами «за» (із 141 присутнього в залі лише один утримався) затвердили на цій посаді колишнього губернатора Санкт–Петербурга Валентину Матвієнко. Жодних несподіванок: Валентину Іванівну фактично призначили з Кремля, тому демаршу від сенаторів не очікувалося.

Усе розпочалося з перевірок Контрольно­ревізійного управління наприкінці червня. За словами голови НСЖУ Ігоря Лубченка, перевіряльники з’явилися несподівано, хоча сама процедура зазвичай передбачає попередження потенційного «клієнта» про приїзд ревізорів за десять днів до початку роботи аудиторів: «КРУ вимагало документи щодо приналежності будівлі, де розташована спілка, хоча, за законом, не мала на це права. Практично в цей час з аналогічними вимогами КРУ прийшло у всі інші обласні організації спілки».

Парламентські вибори, які минулої неділі відбулися в Латвії, при найнижчій у новітній історії країни явці (менше 59% зареєстрованих виборців) видали сенсаційний результат: уперше після розпаду Радянського Союзу найбільше голосів набрала проросійська сила. За попередніми даними, за опозиційний «Центр згоди» на чолі з першим російським мером Риги Нілом Ушаковим проголосувало майже 30% громадян, наділених правом голосу. І це при тому, що майже 350 тисяч російськомовних мешканців країни не мають статусу громадянина (оскільки ні вони, ні їхні предки не жили в Латвії до її входження в СРСР 1940 року), тому голосувати на виборах не можуть.

У кабінеті В’ячеслава Брюховецького, почесного президента Національного унiверситету «Києво–Могилянська академія», дуже багато книжок, а на столі для нарад — велетенський келих, наповнений корками з–під вина. «Це для того, щоб шокувати відвідувачів», — посміхається пан В’ячеслав.

У «могилянців» уже найближчими днями буде привід наповнити той келих черговою порцією корків — академія відзначатиме 20–річчя свого відновлення. 19 вересня 1991 року вийшло розпорядження Голови Верховної Ради, з якого почалося відродження Києво–Могилянської академії і нова сторінка в історії української вищої школи.

Про те, як це відбувалося, чого вдалося досягти «могилянцям» і чого вони ще прагнуть, говоримо із В’ячеславом Брюховецьким.

Принаймні одна гучна судова справа, в центрі якої перебував французький політик, добігла кінця: вчора апеляційний суд Франції оголосив виправдальний вирок у справі колишнього прем’єр–міністра країни Домініка де Вільпена. 57–річного екс–главу уряду, який вважається одним із найпопулярніших політичних діячів Франції, звинувачували у наклепі (а точніше, небажанні йому запобігти) на чинного президента Ніколя Саркозі.

Європейська комісія за демократію через право, більш відома як Венеціанська, оприлюднила попередній висновок щодо проекту закону про вибори народних депутатів України, написаний робочою групою на чолі з міністром юстиції Лавриновичем. Висновок — двозначний. З одного боку, європейські правники визнали, що «проект забезпечує детальну регламентацію парламентських виборів» і «враховує низку рекомендацій, попередньо наданих міжнародними організаціями». Водночас експерти констатують, що «деякі попередні рекомендації залишились неврахованими». Зокрема, комісія звернула увагу на те, що закон не достатньо чітко прописує критерії та строки формування меж виборчих округів; не надає ясності щодо можливості оскарження результатів виборів; належним чином не регламентує проблему фінансування виборчих кампаній.

В Україні триває запекла битва за врожай. Але не в колишньому радянському розумінні, що означало заклики до селян збирати колоски без втрат, а в новітньому недореформовано–капіталістичному. Тобто, як на цьому зерні заробити, щоб й інтереси всіх груп врахувати, і галузь остаточно не погубити. Поки що виходить не дуже...