Муж і жона — одна сатана

Муж і жона — одна сатана

Французькі соціалісти обрали кандидата на вибори, який, швидше за все, стане головним опонентом чинного глави держави Ніколя Саркозі на президентських виборах наступного року. Раніше найбільші шанси посунути правого Сарко з посади мав екс–голова Міжнародного валютного фонду Домінік Стросс–Кан. Проте після скандалу з нібито спробою зґвалтувати покоївку нью–йоркського готелю «Софітель» на його політичній кар’єрі можна поставити хрест. І щоб обрати достойну заміну харизматичному Домініку, Соціалістична партія вперше провела масштабні праймеріз — попередні вибори кандидата, в яких узяли участь не лише члени партії, а й усі охочі прихильники цієї політичної сили.

Миролюбність на трьох

Миролюбність на трьох

Прогнози експертів, які пророкували цьогорічну Нобелівську премію миру інтернет–організаторам революцій у Північній Африці, не справдилися. Ні колишньому співробітнику відділення компанії Google у Єгипті Ваелю Гоніму, ні туніській блогерці Ліні Бен Мені, які відіграли велику роль у спонуканні до «Арабської весни», 10 мільйонів шведських крон (близько 1,45 мільйона доларів США) не дісталося. Хоча революційні настрої на рішення Нобелівського комітету вплив таки справили. Премією миру було вирішено нагородити одразу трьох лауреаток, які активно борються за права жінок в Африці та на Близькому Сході: президента Ліберії Еллен Джонсон–Серліф, активістку ліберійського жіночого руху за мир Лейму Гбове та єменську опозиціонерку Тавакул Карман.

Огурцов має відповісти

Народний депутат, Герой України Григорій Омельченко просить Генпрокуратуру порушити кримінальну справу проти судді Окружного адміністративного суду Києва Олексія Огурцова за ухвалення «завідомо неправосудного рішення щодо заборони організації та проведення засідань Пленуму Верховного Суду України». Відповідний депутатський запит він направив Генпрокурору Віктору Пшонці. Ще один запит нардеп направив Президенту Віктору Януковичу, в якому просить ужити заходів щодо звільнення Огурцова за порушення присяги судді та від­реагувати на вищезгадану скандальну ухвалу цього служителя Феміди.

Нерухома «Платформа»

Нерухома «Платформа»

У кризові часи в демократичних державах правлячій політичній силі рідко вдається втримати владу на чергових виборах. Адже хоч би якими правильними були її дії, виборці однаково пов’язують усі негаразди з чинним керівництвом держави. Проте польська «Громадянська платформа» довела: зберігати довіру народу, будучи при владі, таки можливо. На парламентських виборах, що відбулися в Польщі минулої неділі, «ГП» впевнено здобула перемогу. Після підрахунку 93% бюлетенів партія прем’єр–міністра Дональда Туска та президента Броніслава Коморовського здобула 39% голосів виборців. Найближчі переслідувачі й найзатятіші опозиціонери з «Права і справедливості» Ярослава Качинського перетнули позначку в 30%. При цьому явка на виборах була досить низькою — близько 48%.

Де кримінал без декриміналізації

Учора народні депутати внесли до порядку денного Верховної Ради законопроект Віктора Януковича, який передбачає пом’якшення відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності. Як писала «УМ», одна з поправок цього проекту стосується 365 статті Кримінального кодексу («Перевищення влади та службових повноважень»), за якою судять Юлію Тимошенко. Утiм проект Януковича зачіпає лише «господарські» злочини і не стосується політичних.

А може, краще саркофаг?

А може, краще саркофаг?

Ще з одного боку Верховної Ради з’явилися секції двометрового металевого паркана. Якщо раніше невідомі особи встановили загорожу з боку Маріїнського парку, то тепер паркан стоїть іще й з боку Маріїнського палацу та оглядового майданчика. В огорожі є хвіртка, на якій висить замок. Таким чином, підійти ближче до будівлі парламенту тепер не можуть не лише мітингувальники, а й пересічні громадяни, котрі гуляють у цьому мальовничому куточку Києва. Уже точно нема сумнівів: паркан будували не для того, щоб захистити зелені насадження Маріїнського парку, а для охорони народних депутатів. Учора пікетники–аграрії топтали паркові насадження і марно просовували свої плакати крізь ґрати огорожі.