Одне з топ–10 природних чудес України — Олешківські піски, що в Херсонській області, — є предметом довгої дискусії туристів, вчених і краєзнавців. Одні безапеляційно називають ці поклади відкритого піску в 161,2 тисячі гектарів, що півмісяцем пролягли вздовж Дніпра, найбільшою в Європі пустелею, а інші ставлять під сумнів і слово «найбільша», і слово «пустеля». Учені запевняють, що за кліматичним режимом цей піщаний масив, що витягнувся приблизно на 150 кілометрів із півночі на південь і на 30 — із заходу на схід, слід віднести до напівпустель. Утім місцевим мешканцям, які називають Олешківські піски просто «кучугурами», постійно потерпають від спеки та ще донедавна — від піщаних буревіїв, аж ніяк не легше від того, як саме вчені називають їхню малу «суху» батьківщину.

А ще Олешківська пустеля цілком може претендувати на статус найменш відомої пам’ятки природи в країні.

Нещодавно 38–річний тезка літературного героя Островського отримав «червоний» диплом в одному з херсонських вишів як один iз найкращих студентів. А прийняли його до університету як виняток після кількох років наполегливих прохань Павки Корчагіна не губити на корені його прагнення до знань. Спеціальність «Комп’ютерні системи та мережі» хлопець вибрав не випадково: саме сучасні інформаційні технології, на його думку, дозволять сліпим людям змінити своє життя на краще. Ніхто не вірив, що незрячий студент «потягне» досить складну навчальну програму університету. А він не просто став кращим, а ще й розробив свої, авторські, версії комп’ютерних програм для навчання незрячих та слабкозорих! Павло Корчагін розповів, що мріє полегшити життя всім українцям, які втратили зір. Адже досі вважалося, що втрата зору в нашій країні — це фактично вирок. Таких, як Павло, «прилаштовують» у будинки для престарілих, незважаючи на вік. Мовляв, усе одно ні до якої роботи не придатний. А Корчагін узяв і довів, що, навіть втративши зір, людина може жити повноцінним життям!

Миколу Павлова, без перебільшень, слід називати тренером–довгожителем українського футболу. Уже 20 років — тобто відколи ще вітчизняний «спорт номер один» відправився в самостійне плавання — Микола Петрович на помітних, провідних ролях у тренерському цеху. Почавши плідну роботу біля керма визнаних грандів — «Дніпра» та «Динамо», цей фахівець згодом перейшов на роботу з командами, які не входили до вітчизняної еліти. Але ось цього сезону колоритний спец знову вивів у єврокубки полтавську «Ворсклу», з якою працює з 2007 року.

Про зміну орієнтирів, роботу в різних клубах та ще багато цікавого Микола Павлов розповів «УМ».

Учора Державна екологічна інспекція Азовського моря наказала всім рибогосподарським підприємствам у регіоні тимчасово припинити вилов риби на території Таганрозької та Білосарайської заток. Як повідомила «УМ» завідуюча відділу особливо небезпечних інфекцій Донецької обласної санепiдемстанцiї Галина Коломійцева, фактор передачі холери поки не з’ясований, проте як основну версію поширення зарази розглядають бичків. Очевидно, саме ця риба поклала на лiкарнянi лiжка тих чотирьох марiупольцiв, якi заразилися холерою: хтось ловив бичків, хтось їх обробляв, хтось смажив. Тому найбільш імовірним джерелом зарази є морська вода, оскільки риба сама по собі не хворіє на холеру і не є носієм холерного вібріону, а бере його з води, каже панi Коломiйцева.

Цю масштабну роботу виконали активісти Громадського руху «За право громадян на екологічну безпеку». Вони взяли понад 200 проб води з водопровідних кранів великих і малих міст України, розташованих уздовж Дніпра, починаючи з Києва і завершуючи Херсоном. Як зізнається лідер Громадського руху Володимир Гончаренко, отримані результати їх просто приголомшили: українці отруюють себе «питною» водою.

Херсонський унікальний для України документ заборонятиме собакам гавкати iз 22.00 вечора до 6.00 ранку. Мер Херсона Володимир Сальдо вже заявив, що готовий підписати таку постанову, зобов’язавши власників чотирилапих попереджати нічний гавкіт тварин. За ініціативи міського голови, проект рішення в рамках прийняття нових Правил благоустрою міста сесія міськради розглянула 31 травня. Тих господарів, чиї собаки посміють порушувати постанову влади, штрафуватимуть за усією суворістю закону.

У місті Коростень Житомирської області сьогодні продзвенять незвичайні останні дзвоники: лише у п’яти з 13 шкіл будуть випускні вечори одинадцятикласників. Директор загальноосвітньої школи №1, де навчається 640 учнів, Степан Степанович Соколовський відзначає, що це вперше у його багаторічній практиці школа не має випускного класу: «Тут зіграли визначальну роль освітні реформи! Початкова школа у нас була три класи, після яких учні йшли у п’ятий, як–то кажуть, «перестрибували», тому й вийшло так, що один рік «випав». «А у нас школа просто не мала умов у 1994 році для набору шестирічок, тому через рік у нас пішли до першого класу шести– і семирічні діти разом, — пригадує директорка школи №2 Оксана Кузнєцова. — Шкода, звичайно, що не буде випускних вечорів, квітів, гарних суконь, але ми підемо в центр міста, де традиційно збираються всі школи, і будемо дивитися на випускників інших шкіл».

Загалом по Україні випускників цього року буде майже вдвічі менше, ніж минулого. Чому? Науковці пояснюють цей факт «демографічною ямою», яка виникла в 1993—2000 роках.

У Федерації профспілок України, яку очолює «регіонал» Василь Хара, неабиякий майновий скандал. Йдеться про санаторно–курортні заклади ФПУ, щодо яких слідчі Генпрокуратури виявили чимало незаконних оборудок. Як повідомили «УМ» у прес–службі ГПУ, лише прокуратурою Криму впродовж минулого та поточного років порушено вісім кримінальних справ стосовно посадовців закладів системи «Укрпрофоздоровниця» (з них — чотири справи за фактами незаконного відчуження 5,6 тис. кв. м нерухомого майна)! Щоб повернути вкрадене в держави майно та землю, прокуратура заявила сім позовів до суду.

Тиск на владу посилюється. Учора під стінами Верховної Ради відбувся черговий «День гніву». На мітинг із вимогами щодо відставки уряду, дострокових виборів Президента та парламенту з’їхалося близько двох тисяч осіб. Організаторами акції виступила частина середовищ, які восени минулого року влаштували в центрі Києва «податковий майдан». Нинішня демонстрація претендує на те, щоб вийти за межі підприємницької ніші й поширитися на інші суспільні верстви. «Весняний марш протесту» влаштовує, зокрема, й громадський рух «Вперед», організований депутаткою від БЮТ Наталією Королевською. Але нинішній виступ не може перевершити осінні ні за масовістю, ні за впливом.