Осінь стає і для українських модників гарячою порою, тільки-но відійшли від тижня прет-а-порте «Сезони моди», як на порозі — Фестиваль моди «Київський подіум», що пройде з 16 по 23 жовтня у спеціально обладнаному Шатрі торговельного комплексу «Альта Центр». Генеральний директор «Текстиль-контакту», власник «Альта Центру» та галереї авторських бутіків Fashion Lab Олександр Соколовський має намір серйозно охопити всі сфери виготовлення і продажу одягу — від показу дизайнерських колекцій, просування вітчизняних торгових марок до створення мережі збуту українського одягу. А «яскравим фантиком» до цієї бізнесової цукерки слугують модні іноземні імена — Пако Рабанн (Франція), Валентин Юдашкін та Альона Ахмадуліна (Росія), Османі Лафіт (Чехія), Міла Йовович (США).

Новий гуманітарний прем'єр В'ячеслав Кириленко, не відкладаючи в довгий ящик, почав вирішувати найбільш запущені проблеми найбільш запущеного Міністерства культури. У минулу п'ятницю він зустрічався з директорами національних історико-культурних заповідників і обговорив з ними стратегію паралельного розвитку культурних і туристичних напрямів старовинних маєтків. Справив на директорів дуже позитивне враження. У середу В'ячеслав Кириленко запросив на Садову представників різних ділянок кінематографічної галузі — режисерів (Андрій Дончик, Олесь Янчук, Лесь Санін), кінокритиків (Володимир Войтенко, Сергій Тримбач), чиновників (Ігор Ліховий, Владислав Корнієнко, Ярослав Голінський), продюсерів, прокатників, дистриб'юторів, і після тригодинного обговорення фінансових, культурологічних, організаційних, етичних чинників занепаду українського кіно було вирішено наступного тижня створити робочу групу, яка займеться розробкою конкретних пропозицій щодо покращення умов функціонування кінематографічної галузі.

Так влаштована сучасна мода, що в ній далеко не останню роль відіграє те, що на твоїй блузці чи футболці намальовано. Вінні-Пухів і П'ятачків від Анісімова відносили, Петрика П'яточкіна і Козаків від Оксани Караванської також, леза від Залевського і Малевич від Анісімова були, третє око від Андре Тана благополучно пережили. Що нас чекає наступної весни і літа? Олексій Залевський весь сезон пропонує пам'ятати про їхню «круглу дату» — 11 років заснування марки, тому на спортивних речах нашиває дві одинички, а на футболках і регланах — смішного янгола. Натхненням для колекції «Еволюція хлопчачої уяви» Марії і Руслана Костельних зі Львова послужили дитячі малюнки їхнього Данилка, дитяча графіка доречно прийшлася на серйозні шкіряні спідниці, пом'якшила і демократизувала шкіряні курточки, ділові костюми, малюнок продиктував легковажніший силует і більш молодіжні форми, рибки і котики перемістилися на трикотажні шалики. Ірині Каравай настрій навіяли екзотичні острови, от вона й вишила рибки, ананаси на своїх стьоганих курточках, піджаках, кофтах, спідницях, а Олесю Теліженко вразила фотографія звичайної української дівчини початку ХХ століття, знайдена в архівах музею Івана Гончара, вона й помістила її на свої етнічні блузи, піджаки, куртки. Ольга Лосєва зобразила на футболці те, що на цьому місці під шкірою — серце, легені, кровоносні судини. Тетяна Земськова й Олена Ворожбит робили свої весну-літо під подвійним гаслом — «Часи міняються, і ми разом з ними» і «О часи, о звичаї», ці ж вислови латиною пустили по подолах спідниць і вздовж брюк. Олена Голець для DolceDonna на всіх речах вишила взір, який у текстильників називається «огірок» або ж «перець».
Принти й малюнки на одязі — це така собі гра в розпізнавальні знаки, сигнальні вогні сучасної моди, а демократичні правила в цій грі дозволяють будь-який дорогий для тебе фетиш, чи оберіг, чи прикольний малюнок, фотографію, карикатуру перенести на свій одяг. Пригадуєте, Сніжана Нєх минулого року робила казкові шкіряні сумочки з ніжними картинами Жені Гапчинської, а Ольга Герасим'юк скористалася ідеєю і на свою сумку приладнала портрет улюбленої бабусі. Бо модно — це все, що ти вмієш носити із переконливим виглядом, а не те, що тобі нав'язали поблажливі консультантки в бутіку.

Між осіннім тижнем прет-а-порте «Сезони моди», який закінчився 5 жовтня, і фестивалем моди «Київський подіум», який почнеться 16 жовтня, є час перекурити (ясно, що не в громадському місці) і починати складати список покупок на весну-літо—2006 (тим паче на «Подіумі» дизайнери показуватимуть осінь-зиму-2005—2006, а ми до осінньо-зимового сезону вже підготувалися). Хто сказав, що в магазин за продуктами зі списком можна, а на оновлення гардеробу — ні?

Місце під сонцем сучасного мистецтва завоювати непросто — для цього треба відірватися від реальності назавжди, бажано прив'язатися до стилю якогось визнаного західного арт-ідола і заручитися підтримкою прогресивної тусовки галеристів і критиків, які вміють красиво говорити, створювати хвилі у фондах і на симпозіумах, і залучати якомога більше модних людей, хай не дуже багатих, але дуже публічних. Місце під сонцем сучасного мистецтва завоювати непросто і столичним митцям, а вже приїжджим... Проте раз на рік чернівецька художниця Ірина Каленик приїздить у Київ з новою виставкою, і в одному й тому самому місці — галереї L-Art на Андріївському узвозі — ілюструє непопулярну думку: сучасне мистецтво твориться не в тусовці, а в голові окремо взятого митця, і якщо це голова мислячого художника —йому є чим здивувати найпересиченішу публіку.

«Покиньте телевізора, комп'ютера і шприц, читайте «Гаррі Поттера і напiвкровний принц» — таким двовіршем у сучасному, зрозумілому для нинішніх дітей стилі припрошував Іван Малкович, директор видавництва «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га» до нової, шостої книжки про Гаррі Поттера. Особлива гордість Малковича-видавця, що український переклад «Гаррі Поттера» з'явився в першій європейській трійці — із Францією та Німеччиною, натомість російський переклад з'явиться лише через два місяці. І справа «першості» не тільки в бізнесовій вигоді — перший, значить, прибутковіший, як у ставці на дитячу нетерплячість: ну хто це витерпить чекати 2 місяці до виходу російською мовою, якщо є українська книжка, та ще так гарно «вбрана» вже легендарним «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Гівським» Владиславом Єрком. А це означатиме, що прочитають вони українською, а коли одну прочитають, Малкович їм ще щось «смачненьке» підкине. Отакий Сухомлинський виходить.

Учора о 16.00 в Мінкульті мало бути офіційне представлення нового міністра. Втім обійняти цю посаду він не може, поки Оксана Білозір перебуває на лікарняному — за законом бюлетень захищає від звільнення з роботи.
Треба сказати, що не з усіма співробітниками Міністерства в Ігоря Ліхового склалися добрі стосунки — у 2003—2004 рр. він судився з міністерством з приводу його незаконного відсторонення від посади директора Канівського заповідника. І суд таки виграв, але образу на чиновників із вулиці Франка, 3 довго тримав. Подейкують, що руками тодішнього міністра культури Юрія Богуцького Ліхового «прибирав» Дмитро Табачник. Ігор Ліховий добре знайомий із Віктором Ющенком, директор заповідника підтримував його на виборах, а Ющенко-політик і громадянин усіляко допомагав п. Ліховому впорядкувати Канівську святиню і фінансово, і організаційно, і зв'язками, і мистецькими подарунками. Так що новий міністр культури — це креатура Президента Ющенка.

П'ять перших жовтневих днів проходять під знаком бабиного літа із всіма можливими атрибутами — замріяними павутинками, шурхотом листя, жовтяницею дерев, неагресивною ніжністю сонця. I під знаком української моди. З 1 жовтня повз пам'ятник Пушкіну в парк імені Олександра Сергійовича заглиблюються винятково персони з претензією на модність, а також модні машини і модні журналісти. Зал виставкового центру ACCO International, куди цього разу мігрував 12-й вітчизняний тиждень прет-а-порте «Сезони моди», чимось невловимо нагадує перші покази в галереї «Лавра», і вентиляція така ж — ніяка, тільки рядів більше і статус крутіший.

У творчому плані колекція одягу нової торгової марки AleXX Fashion&Віктор Анісімов, яку коньячний бренд вирішив започаткувати спільно з найкреативнішим українським дизайнером із Донецька, улюбленцем модної публіки Віктором Анісімовим, готова на 90%, у відшиві — на 50%, а в підготовці до тиражування — на 40%. Нашим дизайнерам не звикати шити колекції в останню ніч, тож до 19 жовтня — дати, на яку призначений дебют нової лінії одягу в рамках фестивалю моди «Київський подіум», — мають впоратися. Втім, якщо взяти до уваги, що угода між інвестором і дизайнером була підписана тільки в середині липня, темпи оптимістичні.

Ікона модників усього світу — бутік однієї з найфранцузькіших марок усіх часів і народів — Дому Yves Saint Laurent — урочисто відкрився в четвер у Києві, звісно, на одній із найцентральніших столичних вулиць. Інтер'єр київського бутіка, який став 64 братом в аристократичній ів-сен-лоранівській сім'ї, розробляв лондонський архітектор Пол Габріель, згідно з високими стандартами de lux. Вітрини, стелажі і тумби витримані в чорних, білих і золотих кольорах, класичні форми, строгий дизайн, кожний аксесуар чи пара взуття максимально підсвічені. На тротуарі перед бутіком і з другого боку — біля службового входу, в дворі — компанія Helen Marlen Group, яка виступила партнером Дому YSL в Україні, вибудувала геометричні «чорні кабінети», задній, призначений для прес-конференції українських власників і президента Дому YSL Валері Ерман, заставили стільцями в чорних чохлах, кріслами з чорними подушками і прикрасили прозорими вазами з білими ліліями. Якщо врахувати, що білий і чорний — основні кольори інтер'єру, колекції і одягу консультантів та головних дійових осіб вечора, загальна картинка вийшла вишукана і аристократична — шик гламурних чорно-білих фотографій.