У місті на Дніпрі б’ють на сполох: наближається небезпечний павук — каракурт. І хоча смертність від укусу «чорної вдови» становить 2—4 відсотки, психотропна отрута, що виділяється при цьому, спричиняє спазми, судоми і навіть параліч. Якщо раніше середовищем існування каракуртів були посушливі солончаки, лимани і береги солоних озер, характерні для місцевостей зі спекотним і сухим кліматом (Крим, Херсонська та Миколаївська області), то останніми роками їх усе частіше стали зустрічати і в південних районах Дніпропетровщини (Нікополь, Орджонікідзе та прилеглих до них селах). Але й цим небезпечні павуки не обмежилися й наполегливо освоюють усе нові території.

Спочатку пожежа спалахнула на території одного з аграрних господарств біля села Таврійське Голопристанського району Херсонської області. Вогонь швидко перекинувся на лісові угіддя і знищив близько 100 гектарів лісу. Пізніше займання сталося на території Гладківського і Збур’ївського лісництв біля села Великі Копані. Загалом вогонь знищив близько 500 га лісу. Як розповіли «УМ» у прес–службі територіального відділення МНС у Херсонській області, причиною обох пожеж стала недбалість найманих трактористів, які підпалили стерню на полі.

Цьогорічні жнива в Україні перевалили за екватор дуже суперечливо, нервово і з присмаком якоїсь пікантної таємниці. Станом на вчорашній день ранні зернові та зернобобові зібрано вже з 72% посівних площ. І при цьому вичерпної відповіді на найголовніше запитання: а скільки ж буде до осені в елеваторах? — ніхто дати не може. Різняться не лише урядові та незалежні прогнози врожаю–2012 — таке трапляється часто. Не можуть також визначитися й непідвладні Кабміну експерти. Єдине, у чому сходяться аналітики — селянину цього року сподіватися на прибутки не варто. Адже, незважаючи на ймовірно високі ціни на пшеницю, заробити він не зможе...

Ворота Криму — Сімферопольський залізничний вокзал — щодня у цю спекотну днину «проковтує», за підрахунками тутешніх урядовців, близько 30—35 тисяч приїжджих. Додайте ще декілька тисяч авто– і авіатуристів — і набігає вельми солідна цифра. Офіційно подейкують про приріст відпочивальників на 10—12 відсотків у порівнянні з минулим роком. «Засмагле» відзеркалення вокзального пожвавлення — місцеві пляжі. Ще якихось три тижні тому в Алушті поряд зі мною морські хвилі розсікали одиниці (щоправда, через прохолодну воду). Тоді як позаминулими вихідними у Професорському куточку цього ж курортного міста зранечку прибережна смуга ледве не кишіла людськими тілами.

Зворотня дорога неабияк попсувала групі білоруських туристів враження від відпочинку на чорноморському узбережжі Криму. На 105–му кілометрі автотраси Сімферополь—Херсон автобус CETRA, що повертався до Білорусі з відочивальниками кримського пансіонату «Мрія», лоб у лоб зіштовхнувся з мікроавтобусом Ford Transit. Після цього автобус перекинувся на бік, і в нього врізалося авто Lada Kalina. За уточненими даними, в аварії постраждали 43 людини, з них восьмеро — діти. Майже 30 людей відразу госпіталізували з травмами різного ступеня важкості. На щастя, ніхто не загинув.

Пошуки Віталія Печінки, який був головою Ушкальської сільради Херсонщини, тривали чотири доби. 19 липня 36–річний чоловік разом із компанією знайомих у моторному човні вирушив на нічну прогулянку на Каховське водосховище.

Кризу подолано! Про це свідчать не тільки рекламні ролики провладної партії, а й оптимістичний настрій Прем’єр–міністра Миколи Азарова. «Незважаючи на негативний вплив світової кон’юнктури та рецесію в Євросоюзі, економіка України продовжує зростати, — бадьоро відрапортував він на вчорашньому засіданні уряду. — Реальний ріст ВВП за перше півріччя становить 2,5%, індекс промислового виробництва — 100,4%. У добувній промисловості обсяги виробництва зросли на 2,7%, виробництво сільськогосподарської продукції збільшилося на 7,4%, роздрібна торгівля — на 16%. У цілому, це позитивні показники». На такій хвилі позитиву саме час зайнятися і більш буденними завданнями.

Нинішні показники валового збору зерна переконливо ілюструють масштаби цьорічної катастрофи. Як–не–як зернових у районі мають зібрати десь 22 тисячі тонн, що менше на 30 відсотків від запланованого. Це навіть краплею в морі назвати не можна. Для порівняння: у 1990 році у районі зернових зібрали 219 тисяч тонн, а торік тільки ранніх — 100 тисяч. Тепер же з цих 22 тисяч тонн десь 12 тисяч треба залишити на насіння. Раніше для цього зазвичай залишали десь 10 відсотків від зібраного. Тепер же треба залишити половину. Як у цій ситуації вижити самим виробникам, годувальникам, розрахуватися з пайовиками?