Криваві інциденти продовжують лихоманити українське військо — у місті Рубіжне Луганської області на території військової частини Внутрішніх військ МВС iз табельної зброї застрелився старший сержант контрактної служби 23-річний Дмитро Стариков. Трагедія сталася 8 січня вранці, а вже наступного дня Управління прес-служби Міністерства оборони гарячково запевняло ЗМІ, що це криваве НП не має жодного стосунку до Збройних сил України, мовляв, самогубця служив у ВВ. Втім це проблеми не вирішує, до того ж солдата вже не повернеш...

Такий «подарунок» як помилування отримали далеко не всі бажаючі засуджені. Як повідомляє прес-служба глави держави, у 2006 році до Президента Віктора Ющенка надійшло понад 16 тисяч клопотань, у тому числі 171 звернення народних депутатів України, про помилування більше 9 тисяч засуджених.

Про громадську позицію студента Східноукраїнського університету ім. Даля Сергія Мельничука «УМ» нещодавно розповідала. Хлопець відстояв у суді право навчатися державною мовою. Щоправда, читати лекції українською професори та доценти мали лише йому одному. Та навіть цей невеличкий здобуток мало кому сподобався у російськомовному Луганську. Дійшло до відвертої агресії та відвертого мордобою. I не деінде, а на місцевому телеканалі «Ірта».

Драма розігралася позавчора у самісінькому центрі Ялти - по вулиці Кірова - на початку шостої вечора. Саме у цей час до приміщення філії АКБ Чорноморського банку розвитку і реконструкції увірвалося троє озброєних грабіжників у масках.

Лише півтора тижня тому представники австрійської та вітчизняних компаній - Allgemeine Beteiligungsvsverwaltungs-und Handelsgesselfschaft m.b.H та Херсонський морський термінал - зі зброєю в руках захопили судно «Кілія», що ремонтувалося на суднобудівному заводі (морякам під дулами пістолетів запропонували без зайвого галасу залишити судно), i ось нова рейдерська атака австрійської компанії.

В останні дні жовтня відбулося одразу дві резонансні події, які засвідчили, що питання расової терпимості в Києві ще залишаються вкрай актуальними. Принаймні для молодчиків, які голять голову й вважають себе захисниками етнічної чистоти нації.

На Богомольця, 10 таки визнали, що їхнi чернігівські підлеглі неналежно виконували службові обов'язки під час інциденту 5 вересня біля Катерининської церкви, натомість активістів Молодіжного національного конгресу (МНК) визнано такими, що діяли в рамках чинного законодавства. Принаймні про це повідомляють в інформцентрі МНК з посиланням на лист з МВС.

Позавчора семеро озброєних чоловікiв захопили судно «Кілія», що стояло на ремонті на території Херсонського суднобудівного заводу. Екіпажу судна лише здалеку показали якісь «папери», що нібито свідчили про право власності австрійської компанії «Агельмайне Бетайлігунгсфервальтунгс-унд Хандельс ГмбХ» на «Кілію», заборонили користуватися телефонним зв'язком, після чого всіх моряків вивезли з території заводу й доставили до управління «Херсонського морського торговельного порту».

Ще донедавна картина, з якою зіштовхнулися днями у Повітряних силах, була звичною. Солдати на будівництві дачі для якогось генерала чи полковника — кого цим здивуєш? Утім півтора року тому, коли Президент представляв нового міністра оборони Анатолія Гриценка, однією з численних вимог Верховного головнокомандувача була й вимога покінчити з ганебним явищем солдатського рабства. Наразі не можна з упевненістю сказати, що командири насправді відмовилися використовувати безплатну працю строковиків, але принаймні відтепер добре розуміють, що за це їх чекає покарання. До того ж i в самих Збройних силах подібні випадки більше не приховують.

Перша книга фонду мала назву «Донецька мафія» й була видана рік тому. Тоді вона спричинила певний ажіотаж, адже на сторінках книжки йшлося про корупційну діяльність урядовців і політиків з Донеччини. Окремі герої видання навіть почали судитися з авторами, зокрема й з керівником проекту Борисом Пенчуком, відомим своїм протистоянням з колишнім головою Донецької облради, а нині депутатом від Партії регіонів Борисом Колесниковим: через оборудки навколо торгового центру «Білий лебідь».