Українців дедалі меншає. Прогнози демографів невтішні: в Україні немає кому народжувати, зате є кому вмирати. Ми не переймаємося власним здоров'ям, а державi — не до тривалостi нашого життя. Щороку 300 тисяч наших спiввiтчизників помирає. І найстрашніше, що серед них усе більше молодих людей. Здебільшого чоловіків. Чи можна змінити страшну тенденцію, що залежить тут від нас, а що — від держави, розповідає заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень Національної академії наук України Елла Лібанова.

На питання, що ж буде з цінами на газ для Білорусі з початку наступного року, не може відповісти жоден чиновник. Обстановку таємності, в якій ведуться переговори за умовами контролю Росією білоруської системи транзитних трубопроводів «Бєлтрансгазу», порушує лише російська газета «Коммерсант». Навіть працівники «Бєлтрансгазу» визнають, що чекають підсумків переговорів свого керівництва з «Газпромом». Дуже ймовірно, що ціна на газ на 2007 рік буде визначена ближче до зими (деякі експерти називають грудень 2006 року). Вочевидь, доти триватимуть непрості переговори і політичний торг не тільки і не стільки між «Газпромом» і «Белтрансгазом», скільки між лідерами обох держав.
Нагадаємо, що газова епопея почалася 30 березня, коли , ледь поздоровивши «бацьку» з черговим переобранням на вищу державну посаду , Москва відразу піднесла йому «подарунок»: голова «Газпрому» Олексій Міллер попередив про підвищення цін на газ для Білорусі «до рівня середньоєвропейських». Середня ціна газу для Європи становить 235 доларів за тисячу кубометрів, тоді як Білорусь купує його по 46 доларів.
Керівники «Газпрому» не раз заявляли, що ціна для Білорусі з 2007 року повинна бути, як мінімум, утричі вища за нинішні 46 доларів. Президент Лукашенко каже, що оптимальним буде підвищення ціни до 52 доларів. Утім це лукавство — білоруські експерти говорять, що ціна в 100 доларів за тисячу кубів для білоруської економіки може виявитися прийнятною.

- Пане Бутейко, якщо дозво-лите, розпочнемо з теми оголошення Володимира Жириновського персоною нон-грата в Україні. Саме ви стали iнiцiатором цього процесу. Ваші російські колеги вважають схожi дiї недружніми кроками. Як вам така реакція?

У Києві, де різноманітних свят і так предостатньо, закріпилося ще одне. А отже, з'явився ще один день, коли Хрещатик та майдан Незалежності переповнюється людьми, криком, музикою з «халявною» великою сценою і відомими музикантами, п'яними обличчями, битим склом від пляшок та всілякими листівками під ногами. Але, на відміну від численних столичних забав, суботнє свято носило просвітницьку мету, можливо, навіть виховну — навчити українців відчувати себе частинкою європейської сім'ї, але перед тим, звісно, якнайяскравіше продемонструвати, що таке Європейський Союз.

Тепер житель Горбового Новгород-Сіверського району Микола Шевкун жартує: «На Кавказі крадуть наречених, а у нас у селі — женихів». Але ще сім місяців тому йому було не до жартів. Адже Миколу Михайловича викрали в повному розумінні цього слова. А організувала це викрадення жінка, яка, можливо, має гіпнотичні здібності.
Ця унікальна кримінальна справа дещо схожа на кінофільм «Кавказька полонянка», але навпаки. Не комедія, а трилер. Де замість студентки, комсомолки і просто красуні Ніни підстаркуватий сільський дядько Микола, замість товариша Саахова — «хазяйка», хвора немолода жінка, а замість веселих краєвидів сонячного Кавказу — багнюка і холод пізньої осені на українському Поліссі. І ще невеликий наліт таємничості, а можливо, навіть і містики. Не виключено, що героїня цієї публікації має на чоловіків незбагненний вплив. Ті, хто під нього потрапив, до цього часу так і не змогли пояснити, чому вони корилися «хазяйці».

Відомий радянський розвідник майор Вихор, він же капітан Голос, рятівник Кракова, живе на столичному Печерську разом із дружиною. І у свої 92 роки Євген Степанович Березняк бадьоро виглядає, має світлий розум, феноменальну пам'ять та прекрасне почуття гумору. От тільки очі вже гірше бачать... Євген Степанович уже не дивиться телевізор, не читає газет. Але найближчим часом планує видати нову редакцію своєї книги «Пароль «Dum spiro...». У цьому колишньому розвіднику допомагає вірний друг, дружина Катерина Кузьмівна — вона читає Євгену Степановичу макети й вносить правки.
Розвідник Березняк і справді феноменальна постать — його ім'я назавжди ввійшло в історію Другої світової війни. Має він і власну зірку на Алеї слави Головного розвідувального управління Генерального штабу Збройних сил СРСР. Його ім'я — у списку Міжнародного видання для бібліотек Європи «Солдати ХХ століття». Серед мільйонів подвигів за час Світової війни до книги відібрали лише 200. Серед видатних фронтовиків — і наш земляк. Розвідувальна група Євгена Березняка «Голос» врятувала від знищення древнє місто Краків: гітлерівці замінували Ягеллонський університет, де працював Коперник, резиденцію польських королів Вавель, Маріацький костел, театр Словацького... Якби не подвиг радянських розвідників, людство назавжди втратило б ці перлини. Доля ж самого Євгена Степановича — парадоксальна, нереальна й неправдоподібна, дійсно схожа на сценарій пригодницького фільму. Але аж ніяк не романтична, а доволі важка. Довелося побувати Євгену Березняку і в лапах гестапо, дихати в обличчя смерті, пити горiлку з відомими людьми епохи й приховувати державні таємниці від найближчих людей. Про все це легендарний майор Вихор розповів «Україні молодій».

—Ви не думайте, дітки, що той котик такий паршивий від радіації. Е ні, він не заразний, то він за кицьок із сусідським побився, — тьотя Віра лагідно дивиться на справді огидного двомастого кота, схожого на пораненого, але непереможеного чеченського бойовика. Тварюка сидить на паркані і осатаніло точить об нього кігті, не відводячи злих очей від зграї журналістів. Я не встигла й спитати, як звати того чорнобильського волоцюгу, бо господиня, виступивши «перед тєлєвізором» і розповівши короткий курс своєї історії, кличе всіх до хати.

Напередодні виборів генеральний директор «Укрзалізниці» Василь Гладких неодноразово заявляв, що цьогоріч ціни на проїзд у залізничному транспорті не зростатимуть. Уже після виборів, 31 березня, пан Гладких ще раз озвучив свою позицію: «Я однозначно заявляю, що підвищення тарифів на пасажирські перевезення не буде. Українська залізниця — державна, й справно виконує соціальну функцію. Немає ще в людей тієї гідної заробітної плати, щоб купувати дорогі квитки». І раптом як грім серед ясного неба: Мінтранс має намір у 2006 році підвищити ціну на пасажирські перевезення залізничним транспортом на 50%. Про це повідомив міністр транспорту Віктор Бондар, перебуваючи в Одесі. Правда, пан міністр наголосив, що його міністерство спільно з Міністерством економіки наразі лише вивчає можливість такого підвищення. Але у диво — повивчає-повивчає та й залишить старі тарифи — віриться мало. Не було б потреби, морально готувати нас, потенційних пасажирів, ніхто б не став.

Цілу ніч троє злочинців тероризували одне з сіл Кіровоградщини. Вривалися до будинків самотніх пенсіонерів і, погрожуючи ножами, забирали останні гроші у стареньких... Як повідомили «УМ» у Центрі громадських зв'язків обласної міліції, спочатку було встановлено особу 17-річного заводія. Незважаючи на юний вік, той уже мав судимість за крадіжку та грабіж. Невдовзі правоохоронці затримали і двох його спільників — 15-річних кіровоградців.

Знову сідаймо за калькулятори! Адже з 1 квітня українські пенсіонери отримають перерахунок своїх виплат: мінімальна пенсія, щоправда, зросте всього на 9 гривень. Але цьогоріч заплановане ще одне поступове підвищення — із 1 жовтня: тоді мінімальна пенсія, за даними Міністерства праці та соціальної політики України, становитиме 366 гривень. Працюючим українцям до чергового підвищення зарплат доведеться чекати кілька місяців: із 1 липня, нагадаємо, мінімальна зарплата «підросте» на 25 гривень і складатиме 375 гривень, а в грудні мінімальний заробіток українців «округлиться» до 400 гривень. Ці суми вже закладено у цьогорічний бюджет і вони є остаточними. До речі, нагадаємо, загалом упродовж 2006 року заплановано тричі підвищувати пенсії та зарплати.