Корупція в освіті — кому вигідно?
Далекого 1958-го у повстяних капцях на ногах і з дерев'яним чемоданчиком під пахвою мій тато приїхав вступати до Київського університету імені Шевченка. «Куди ти їдеш, сину, — побивалася бабця, — в університети ж беруть тільки за хабарі!». Провінційний юнак iз багатодітної сім'ї хабарів не мав, тож вступив на омріяну «журналістику»... з четвертого разу. Радянські часи змінилися на незалежно-ринкові. Звичаї лишилися незмінними.