Гаїті потроху оговтується після найбільш руйнівного у своїй історії землетрусу, який 12 січня перетворив цю бідну, але мальовничу країну в Карибському морі на руїни. В епіцентрі поштовхів, найсильніші з яких перевищували потужністю 7 балів за шкалою Ріхтера, опинилося понад три мільйони — третина населення Республіки Гаїті. З них два мільйони — мешканці столиці Порт–о–Пренса. Як пояснюють геологи, землетрус стався на досить невеликій глибині, що вкупі з нехтуванням правил сейсмологічної безпеки при зведенні будинків і призвело до таких сильних руйнувань.

Голова Служби безпеки України Валентин Наливайченко розкритикував нещодавнє затримання на Закарпатті чеченського біженця Ахмеда Чатаєва і його можливу екстрадицію до Росії. Нагадаємо, Чатаєв є інвалідом без руки.

У сучасному світі, де навіть демократичні країни дедалі частіше обмежують громадянські права і свободи, повністю вільною зоною залишається хіба що інтернет. Тож для багатьох режимів, які складно назвати демократичними, всесвітня мережа — мов кістка в горлі. У таких країнах, як Куба, Саудівська Аравія, Іран тощо влада обмежує, а інколи може й узагалі заборонити доступ до інтернету. Особливої витонченості в цій справі досягли китайські спецслужби.

«Світ перевернувся, Боже, врятуй нас усіх!». «Уже минуло чотири години, а нас досі трусить! Неподалік співають молитви...». «Брат щойно дзвонив із Порт–о–Пренса — він живий, але всі сусідні будинки зруйновані, люди перелякані, діти плачуть — це якийсь жах!». Такими повідомленнями обмінювалися вчора на інтернет–форумах і в соціальних мережах на кшталт «Твіттера» вихідці з Гаїті й ті нечисленні його мешканці, яким пощастило зберегти доступ до всесвітнього павутиння. Увечері понеділка за місцевим часом (опівночі за київським) острів Гаїті захитався від найпотужнішого землетрусу, що стався в Карибському регіоні за останні 200 років.

У світі стає все менше свободи. Таким є висновок американської неурядової організації «Фрідом хаус», яка опублікувала результати свого щорічного дослідження про дотримання прав і свобод у різних державах. На жаль, невтішні тенденції, які експерти фіксували й у попередніх звітах, минулого року тільки посилилися. У 2009–му активізація репресій проти правозахисників та активістів руху за громадянські свободи була зафіксована в 40 країнах світу — переважно в Латинській Америці, Африці, на Близькому Сході та пострадянському просторі. Зокрема, як зазначається у доповіді «Фрідом хаус», іще більше тиску на своїх громадян стали виявляти такі авторитарні держави, як Іран, Венесуела, В’єтнам та Росія. Приєдналися до репресивних Бахрейн, Йорданія, Кенія та Киргизія — держави, які раніше відзначалися позитивними зрушеннями у сфері громадянських свобод.

Поки нас турбує, чи встигне Україна належним чином підготуватися до чемпіонату Європи з футболу 2012 року, аналогічним питанням не менше переймається польське суспільство. Дізнавшись про наші побоювання щодо жахливого стану українських доріг, підозріло повільне (принаймні позірно) будівництво стадіонів тощо, польські колеги відверто дивуються: «Це у вас проблеми? Що ж тоді казати про Польщу — ми взагалі не встигаємо!»