Чемпіонат в експрес-варіанті

Чемпіонат в експрес-варіанті

У неділю український футбол відновлює чи не найбільш екзотичний сезон у своїй історії. Зимова пауза, яку, за радянською звичкою, називають міжсезонням, тривала приблизно стільки ж, скільки триватиме й друга частина 15-го чемпіонату. А на тренувальних зборах клуби провели стільки ж контрольних поєдинків, скільки потрібно зіграти в найближчі два місяці й дев'ять днів. Розповіді про те, що взимку в нас закладається база на наступний чемпіонат, цього разу виглядають недоречними. Бо цього літа таки матимемо справжнє двомісячне міжсезоння. Щоправда, це не стосуватиметься окремих гравців, які виступатимуть за свої збірні на чемпіонаті світу в Німеччині.

«Ми не вивозимо в Росію технологію...»

«Ми не вивозимо в Росію технологію...»

Було це в Запоріжжі, в день відвідин авіапідприємства Президентом України Віктором Ющенком. Глава держави дещо несподівано для керівництва ВАТ побажав поспілкуватися з робітниками складального цеху віч-на-віч. Тому гендиректор «Мотор Січі» В'ячеслав Богуслаєв, який супроводжував главу держави, цього разу ніяк не міг уникнути імпровізованої прес-конференції. Видавав журналістам як традиційну інформацію (і те у нас добре, і з цим усе о'кей!), так і досить не прогнозовані заяви, адже, як відомо, пан Богуслаєв усіляко афішує свою проросійську орієнтацію. Гендиректор висловлював компліменти гостю. Президент Ющенко, мовляв, молодець, не те, що його попередники: «молодий розум», «талановитий, запам'ятовує все...»

Голод — не тітка, навіть для вовка

Зранку Віктор Шикула звично вийшов надвір, аби оглянути нехитре господарство. Діти пішли на роботу, онука — до школи. «Бува, що дітлашня забуває хвіртку закрити, — каже пенсіонер. — Цього разу не забули. Але по двору шастав здоровий пес!».

Центнер — як пір'їнку

«Страшно не було», — скаже потім Наталя Сирота, коментуючи власне досягнення. Її сестра Тетяна додасть: «Нас ніхто не образить, бо ми сильні!». «Не просто сильні — найсильніші у світі, — доречно уточнить Ігор Підчибій, представник Книги рекордів Гіннесса. — Таку вагу ніхто з їхніх ровесниць ще не брав!».

Знову струмки заграли, час «мокрухи» настав

В обласному центрі зазвичай найбільше потерпають райони, прилеглі до малих річок Суха Московка і Мокра Московка, а також балок, що є своєрідними водонакопичувачами. За словами начальника міськуправління з питань екології Ігоря Бройде, у Запоріжжі є близько двадцяти зон постійного підтоплення. Упродовж останніх двох років бідують, зокрема, мешканці вулиці Аджарської (Шевченківський мікрорайон). Валентин Дем'яненко згадує, що у його гаражі вода піднялася на метр, у будинку — сантиметрів на двадцять. Та це, мовляв, ще терпимо: «Ось у 1985-му клята Московка допекла: води було до підвіконня! Ми сиділи на даху. Машину потім довелося на брухт здати, за що мав від держави 200 рублів страховки». Олена Калиновська доповнила інформацію сусіда: за підтоплені шість кімнат страхова компанія у 2004 році виплатила їхній сім'ї... 127 гривень («А тепер узагалі будинки на Аджарській не страхують»).

Біг злочинець понад садом. Та й звалився в тропіки

«Iнцидент стався надвечір, — розповідає директор унікального закладу Тамара Єрьоміна. — На робочому місці ще залишалися, окрім мене, водій та головний бухгалтер. Саме вона залетіла до мого кабінету з новиною: у теплицях — злочинці, а за ними міліція гониться! Мерщій беріть ключі». На той час основна теплиця була оточена правоохоронцями, які шукали підозрюваного у скоєнні тяжкого злочину. «Він там, всередині, — казали директору. Але ж двері на міцному замку».

«Маю честь...». А совість?

«Маю честь...». А совість?

Власне до редакцій місцевих газет двоє колишніх i один нинішній начальники міліції позиваються, вимагаючи назагал понад сто тисяч «морально-компенсаційних» гривень. Запорізький кореспондент «України молодої» публічно виступив у Бердянську на захист однієї з «підсудних» газет — і невдовзі вислуховував погрози аноніма.

По краю айсберга

По краю айсберга

Бердянськ, який є морськими воротами Азовського моря, зацікавив Євробанк реконструкції та розвитку, а начальник порту, їхній «вартовий-ключник», несподівано потрапив в опалу. В Україні тільки й балачок, що про нову хвилю морозів. А в Бердянську є й приємне «відновлення»: повернувся на посаду начальник порту Володимир Пікінер. Не зрозуміло тільки, чому міністерство змарнувало майже п'ять місяців на роздуми, перш ніж прийняти таке рішення.

Орган з автографом

Відомий у Запоріжжі бізнесмен, чиє прізвище кілька років тому одним із перших потрапило у список легальних мільйонерів регіону, «відстебнув» зі своїх статків кругленьку суму, «щоб доправити з Італії орган для Концертного залу імені Глінки. Замовлення виконала всесвітньо відома фірма» (йдеться, за моїм уточненням, про «Вісконті»). Подейкують, ніби меценат розщедрився, упевнившись: прізвища керівників облуправління культури, філармонії і симфонічного оркестру таки з'явилися у відповідному партійному списку.

Третій, будеш запорізьким!

Кілька днів тому чоловіча збірна України повернулася з першості континенту, де в шести поєдинках не програла тільки господарям-швейцарцям. Кореспондент «УМ» вирішив звернутися за оцінкою 12-го місця «синьо-жовтих» до віце-президента ФГУ Сергія Іванісова.