Президентська форма правління була механічно запозичена з чужоземного ладу. Вона зовсім не пристосована до наших умов. Чому? Та тільки тому, що вона годиться для системи буржуазних, ринково–демократичних вiдносин, у яких демократії рівно стільки ж, скільки правлячої буржуазії в складі народу. Тож при наявності налагодженої та відпрацьованої системи ринково–демократичних вiдносин президенту та його адміністрації залишається лише усувати відхилення в роботі працюючої системи.

Ми — пенсiонери, дiти вiйни, реабiлiтованi учасники ВВв, дiти–iнвалiди, дуже дякуємо вам за мудру, повчальну i доступну газету «УМ». Дякуємо редактору i всiм журналiстам газети, дай Боже здоров’я вам i вашим родинам.

Світове співтовариство пережило у XX столітті найбільшу трагедію — криваве протистояння двох тоталітарних імперських сил — російського (сталінського) більшовизму та німецького (гітлерівського) нацизму. У їх протистояння, що вилилось у Другу світову війну, було втягнуто більшість держав світу, жертвами якого стали понад 60 мільйонів осіб лише загиблими. Особисту відповідальність за цю трагедію людство поклало на Сталіна та Гітлера, шизофренічних виродків людського роду, які понесли неоднакову кару за скоєні ними злочини. Гітлер у стані депресії ганебно покінчив життя самогубством. За іронією долі, Сталін дожив до поважного віку, а життя йому вкоротив його вірний пес Лаврентій Берія, рятуючи власну шкуру і шкури своїх соратників. Сталінський міф про переможця нацизму живе і сьогодні, його і далі плекають не лише компартії країн СНД, а й західне суспільство.

28 червня — червона дата. Скільки слів сказано у цей день з приводу того, як треба вдосконалити і переробити під європейські стандарти нашу Конституцію? Але що ж тут удосконалювати, панове?

Нещодавно електричкою «Яготин — Київ» я їхав до столиці у своїх справах. У наш вагон підліток років десяти–дванадцяти завів сліпого чоловіка похилого віку з баяном. Він заспівав пісню, за яку хлопчику в картуз пасажири кидали гроші, хто скільки міг. Мені дуже сподобалася мелодія пісні й особливо слова. На виході з вагона я підійшов до них і попросив, щоб мені продиктували слова пісні. Чоловік із задоволенням погодився. А я потому поклав у картуз 20 гривень. Хочеться, аби слова цієї пісні почула вся Україна.

Звертаюся до пана Юрія з приводу його листа в Міністерство оборони України з пропозицією заборонити у військових ліцеях бойову підготовку, стрільбу, кидання гранат та інше.

Я літератор, і цілком зрозуміло, що мене особливо цікавлять непересічні особистості — своєю заангажованістю в обраній справі, невситимою самовіддачею, боротьбою за досягнення поставленої мети, та навіть своєю розкутістю, неординарністю, іноді навіть шокуючою поведінкою перед телеглядачами.

Якось я по телевізору чула, як Михайло Поплавський говорив, що треба любити свою Україну, як неньку. А як же любити українські закони?

Ніхто із вас не заперечуватиме, що світ, у якому ми живемо, жорстокий і цинічний, а тому твердження М. Гориня та В. Скуратівського про роль просвітництва та методу переконання, на які посилається дописувач С. Олійник («УМ» від 13 червня 2013 року), є, м’яко кажучи, перебільшенням і вимагають певних корективів.

Усі роки незалежності проблема села не сходить з порядку денного: усі розуміють, що село є невід’ємною частиною української нації. Всі розуміють, але підходять до проблеми з різних позицій. Українські патріоти наголошують, що село — це люди, а їм потрібні робочі місця. Природне робоче місце селянина — це фермерське господарство, яке потребує робочих рук сім’ї і тому безпосередньо впливає на демографію нації; фермерське господарство є первинною ланкою малого і середнього бізнесу — основи стабільності національної економіки.