Перше засідання уряду після свята демократії Прем’єр–міністр Микола Азаров, якому знову пророкують недовгий політичний вік, відкрив у поганому настрої, але з передвиборчою риторикою. «За два з половиною роки побудовано, реставровано і відремонтовано тисяча сто дитячих садочків і 6300 шкіл. У 2,4 раза збільшено допомогу при народженні дитини. Середній розмір пенсії порівняно з початком 2010 року виріс більш ніж на третину, або на чотириста гривень. Близько п’яти мільйонів вкладників «Ощадбанку» отримали поточного року компенсацію вкладів. І цю програму буде продовжено наступного року і далі. Товарообіг збільшується щороку приблизно на 20%. Тобто збалансовано зростає платоспроможний попит на внутрішньому ринку», — намагаючись не вдаватися у незручні економічні деталі, невідомо перед ким виправдовувався Микола Янович: чи то перед народом, який погарячкував і таки проголосував за його партію, чи то перед Президентом, який нині нібито розмірковує про переформатування уряду.

Найбільш кричущим проявом фальсифікацій у мажоритарних округах стало перетасовування результату у виборчому окрузі №132 (Миколаївська область — Первомайський, Арбузинський, Братський, Врадіївський, Кривоозерський райони). Аж через день після підрахунку 100% голосів у Первомайському ВО змінився переможець. Користувачі інтернету позавчора з відвислими щелепами спостерігали за розділом на сайті ЦВК, у якому «постфактум», що кілька хвилин, змінювалися цифри на користь одного з кандидатів. Звісно, це член Партії регіонів.

Непогано так напакований капіталом після перебування в «молодій команді Черновецького», Олесь Довгий, за даними з різних джерел, позавчора ходив в адміністрацію Президента, аби попросити про підтримку в забезпеченні перемоги на своєму мажоритарному окрузі №214. Але в Януковича Довгому відмовили. Мовляв, за попередні пожертви спасибі, але зараз ти, хлопче, на волі, і за мандат борися самотужки.

Попри невтішні прогнози експертів і те, що Об’єднана опозиція та «УДАР» Віталія Кличка зуміли узгодити єдиного кандидата лише на одному з 13 столичних округів (а на решті конкурували не тільки з провладними кандидатами, а й між собою), вибори по «мажоритарці» в Києві влада програла. І хоча й досі опрацьовано не всі протоколи, вже можна з певністю констатувати: політична свідомість киян перемогла грошові і гречані мішки. Судячи з даних Центрвиборчкому станом на 16:35 учорашнього дня, в усіх округах столиці, окрім 223–го, лідирували представники опозиції — 10 від «Батьківщини» і по одному від «Свободи» та «УДАРу».

Водночас на багатьох округах виникли проблеми з прийняттям та обробкою протоколів, процес підрахунку навмисне затягувався, а деякі окружні виборчі комісії надсилали на сервер ЦВК дані, які не збігалися із зафіксованими в протоколах. Зрозуміло, що на користь кандидатів, близьких до влади. А шонайменше в чотирьох округах ситуація могла змінитися на «провладну» користь у будь–який момент. До цих ОВК і надходить найбільше скарг та заяв про порушення.

У боях, на варті пачок бюлетенів, які в ОВК приймають неохоче, без сну і спокою увесь цей час проводять члени дільничних виборчих комісій.

Спостерігати за виборами в «найгарячіших» регіонах я почав із 2004 року (тоді — як голова «Студентського братства»). Читачі «УМ» зі стажем, мабуть, пам’ятають репортажі з Донбасу, що намагався всіма правдами й неправдами «накрутити» голосування за Януковича. Тепер я вкотре спостерігав за виборами у «твердині донецьких», і мушу сказати, що нинішня кампанія за розмахом фальсифікацій подекуди дуже нагадує ту, що вразила світ у 2004–му й призвела до радикального рішення Верховного Суду.

Так сталося, що в цьому незвичайному місці я вперше побувала зовсім недавно, хоча про існування унікального козацького цвинтаря в райцентрі Кременець на півночі Тернопільщини знала вже не один рік. А побувавши, була справді вражена. Як самою історичною пам’яткою з її особливою енергетикою, так і занехаяним станом, у якому вона знаходилася. Зауважу відразу, що в даний момент усе там набагато краще — після толоки, яку організували і провели активісти однієї політичної партії. Партійці — справжні молодці. Чого не скажеш про всіх тих, хто в різний час міг би потурбуватися про належний вигляд і збереження цінної пам’ятки, але чомусь цього не зробив…

Щирий намір колишнього прем’єр–міністра Італії Сильвіо Берлусконі піти на політичну пенсію залишався актуальним недовго. Буквально через день після того, як скандальний екс–глава уряду оголосив, що більше не балотуватиметься в парламент і поступиться головуванням у своїй партії «Народ свободи» достойному наступникові, йому довелося кардинально змінити своє рішення. А все через вердикт Міланського суду, який засудив його до чотирьох років в’язниці. «Тепер я відчуваю, що просто зобов’язаний залишитися у політичному полі, щоб захистити італійців від несправедливостей судової системи. Із такими суддями Італія перетворюється на нецивілізовану, варварську і непридатну для життя країну, вона перестає спиратися на принципи демократії», — заявив Берлусконі в ефірі телеканалу TG5, який входить до його власної медіа–групи Mediaset.

Перший висновок, з огляду на кількість повідомлень із різних округів: Україна не склала іспит на демократію. Ці вибори пройшли з великими порушеннями, продовживши тенденцію, закладену «Регіонами» на місцевих виборах восени 2010–го.