Ініціативу головного поборника цієї ідеї — першого заступника Гадяцького міського голови Володимира Нестеренка — одноголосно підтримали депутати спершу міської, а згодом — і районної ради. Визнала Гадяч містом обласного значення й область. На позачерговій сесії Полтавської обласної ради 71 із 72-х депутатів проголосував «за». Згодом це питання розглянув Комітет із питань державного будівництва та місцевого самоврядування Верховної Ради України, після чого парламент виніс відповідну постанову.

Ми вже публікували матеріал про 44-річного художника з Полтави Валерія Боняківського, котрий загинув, захищаючи Донецький аеропорт, під час одного з обстрілів. Його мати — 69-річна Марія Карпівна — під час нашої першої зустрічі розповіла про те, що Валерій, котрий дуже любив тварин (на його картинах — вовки, коні, мов живі), навіть у зоні АТО опікувався псом, що вижив після сепаратистських тортур — об нього нелюди гасили недопалки. А от про ще одного синового підопічного — страуса ему — чомусь не згадала. Тож історія, пов’язана з ним, спливла пізніше.

51-річний військовий пенсіонер із Пирятина Ігор Стригуновський повернувся з Непалу. Пан Ігор — альпініст із невеликим стажем: почав підкорювати вершини всього три роки тому. Зізнається, що альпінізм для нього не самоціль — просто, вийшовши на пенсію, чоловік нарешті має можливість реалізувати непереборне бажання побачити світ, у якому стільки всього цікавого. До того ж йому імпонує активний спосіб життя. От і поєднує цікаве з корисним.

Ірина та Сергій Власюки давно мріяли про власний будинок. Аж тут підвернувся такий варіант: дім у селі Кованчик, що приблизно за 12 кілометрів від Полтави, за прийнятну ціну. І вони подумали: а чому б його не придбати? Будинок, щоправда, був запущений, тож от уже два роки подружжя його перебудовує.

В інтернеті з’явилася інформація з посиланням на німецьку газету «Міттельдойче цайтунг» про те, що картини, які висіли в замку німецького міста Дессау й вважалися безвісти зниклими з часів Другої світової війни, виявлені на сайті Полтавського художнього музею.

Написати про свого діда попросив нас полтавець Сергій Перепелиця: «Коли я почав працювати в управлінні СБУ в Полтавській області, то зіткнувся з дідовою справою, в якій були зазначені період та місце його перебування в німецькому концтаборі, — у 1994 році ці справи передавали до архіву. Це був дуже хвилюючий епізод у моєму житті: я ніби доторкнувся до дідової долі...»

Учора на площі біля приміщення Полтавської облдержадміністрації з плакатами «Не віддамо водоканал олігархам!», «Де 233 мільйони за різницю в тарифах?», «Не допустимо рейдерського захоплення підприємства», «Пане Вороно, пам’ятай про Революцію гідності» протестували працівники обласного комунального підприємства «Полтававодоканал».

Фрагменти історії Полтави в окупаційні 1941—1943 роки знайшли відображення на унікальній виставці «Життя Полтави під час окупації» із циклу «Свідки історії», відкритій у Духовно-культурному центрі імені преподобного Паїсія Величковського Свято-Успенського кафедрального собору. Експозиція складається з кількох частин.

Декларація про доходи багато про що може розповісти. От, скажімо, із декларації про доходи полтавського міського голови Олександра Мамая стало відомо, що його зарплатня суттєво перевищує зарплати інших його колег в Україні: за рік Олександр Федорович поклав до кишені 226 722 гривні (або 18 894 гривні щомісяця).

23-річний Євген Олійник, котрий разом зі своєю сім’єю проживав у Волинській області, та 24-річний Ігор Ковальчук з Івано-Франківщини — лейтенанти Збройних сил України. Минулої середи о пів на шосту ранку вони прибули до Полтави. Кадрові військові провели в неволі 8 місяців — потрапили в полон під Іловайськом.