Далеко не всі спортсмени, приїжджаючи на міжнародні змагання, прагнуть зійти на п’єдестал пошани. Особливо в такому суб’єктивному для оцінювання виді спорту, як фігурне катання. Серед восьми українців, які минулого тижня виступали на континентальному форумі в Таллінні, лише Тетяна Волосожар і Станіслав Морозов мали шанси потрапити до числа призерів, але в змаганні спортивних пар знову виявилися четвертими.

У багатьох матчах українських команд з ігрових видів спорту нашим бракує зовсім трохи, аби здолати по–справжньому сильного суперника. У таких випадках часто, навіть попри поразку чи нічию, ми роздаємо своїм гравцям компліменти. Але ж головне в спорті, як відомо, — результат на табло. І дуже хочеться, щоб в українських уболівальників було якомога більше приводів пишатися великими успіхами.

На відміну від своїх «старших братів», наша національна команда з міні–футболу завжди ходить серед претендентів на призові місця світових і континентальних турнірів. Упродовж багатьох років Геннадію Лисенчукові, головному тренеру ще з 1994 року, вдається втримувати боєздатність збірної на високому рівні — благо, є пристойний чемпіонат країни, та й на допомогу кількох легіонерів можна розраховувати.

Після п’яти змагальних днів в основній сітці відкритого чемпіонату Австралії залишився лише один український прапорець — біля прізвища Олени Бондаренко. Поки що 25–річній тенісистці, сіяній під 31–м номером, успішно вдається віддуватися за всіх учасників турніру. Повернувши собі тиждень тому звання першої ракетки країни після перемоги на турнірі WTA на Тасманії, уродженка Кривого Рогу, а нині представниця Харкова продовжила тріумфальну ходу на Зеленому континенті.

Дивовижну, але не надто втіш­ну стабільність демонструє останніми роками провідна українська спортивна пара. На трьох континентальних форумах поспіль кияни Тетяна Волосожар і Станіслав Морозов посідають четверте місце, до цього вони двічі ставали п’ятими. Начебто непогано, що нинішні підопічні німця Інго Штоєра входять до когорти найкращих дуетів Європи, але ж значно приємнішою, ніж багато місць навколо п’єдесталу, була б бодай єдина медаль.

Зрозуміло, що за три тижні до головного старту чотириріччя всі думки спортсменів–«зимовиків» зосереджені саме на «білій» Олімпіаді. На цьому тлі навіть чемпіонат Європи з фігурного катання, який зібрав в естонській столиці 177 учасників із 38 країн, отримав «прокатний» статус. Ті фігуристи, що поїдуть у Ванкувер, з одного боку, мають у Таллінні нагоду потренуватися з підвищеною відповідальністю й відточити до дрібниць свою олімпійську програму, а з іншого — справити враження на суддів. Ті ж, кому олімпійська ліцензія не дісталася, вирішують дрібніші завдання.

Після жеребкування квартетів фінального турніру чемпіонату Європи більшість фахівців віднесли нашу збірну до аутсайдерів. Згадаймо до того ж, що на Євро–2008 українці взагалі не пробилися, а тепер і компанія для хлопців Леоніда Захарова підібралася славна — віце–чемпіони світу хорвати та потужні команди Росії й Норвегії. Утім керманич «синьо–жовтих» заздалегідь журитися не став і поставив перед підопічними завдання потрапити до трьох найкращих колективів групи А, які продовжать боротьбу в наступному раунді.

Усі ми любимо отримувати на свята різноманітні подарунки. Для шанувальників спорту навіть на Новий рік і Різдво приємною подією будуть змагання — хтось сам бере в них участь, хтось стежить по телевізору, а комусь не шкода потрапити часу й грошей, аби побачити найцікавіше на власні очі. Чи не головною подією останніх днів 2009 року у світі спорту є біатлонний турнір у німецькому місті Гельзенкірхен.

Підбиваючи підсумки, у спорті часто зважають на значимість результатів у проекції на головні старти чотириріччя — Олімпійські ігри. І якщо для зимових видів спорту 2009–й був роком підготовки до Ванкувера, то для літніх — післяолімпійським. Утім ані неспішний підхід до піку форми «зимовиків», ані перепочинок після Пекіна «літніх» спортсменів не вплинули на доволі високу успішність результатів наших співвітчизників на найпрестижніших змаганнях. Досить сказати, що лише в олімпійських дисциплінах за останні 365 днів українці здобули 21 медаль чемпіонатів світу та 54 — чемпіонатів Європи.

У матчах білоруського чемпіонату кияни цього тижня без осічок розібралися з обома суперниками з ниж­ньої частини турнірної таблиці. Причому Ігор Карпенко двічі втримав ворота «Сокола» на замку. Хоча грати позавчора в Броварах проти «Вітебська» була черга Костянтина Симчука, але він захворів, а випустити молодого кіпера Михайла Балабана головний тренер «біло–синіх» Олександр Сеуканд чомусь не наважився.