Візит Віктора Януковича-Прем'єра є робочим, а не офіційним, але його тривалість (три дні) і насиченість програми свідчать: у США готові слухати голову українського уряду, а Януковичу є про що їм розповісти.

Леонід Кучма, попри всі свої запевнення в тому, що вибори відбудуться у 2004 році, тобто «за розкладом», і що сам він балотуватися в Президенти більше не збирається – як можна! – таки планує поборотися за головне крісло держави втретє.

Минулого тижня парламентський Комітет з питань регламенту, депутатської етики, як уже писала «УМ», прийняв рішення рекомендувати спікеру Володимиру Литвину повернути подання на притягнення до кримінальної відповідальності Юлії Тимошенко та її соратників (Степана Хмару й Олександра Турчинова) як «невмотивоване та незаконне».

Що ближче до виборів, то відвертішим стає протистояння опозиційних сил із владою. Головні «фруктові опозиціонери» України — не виняток: «Після того, як політична партія «Яблуко» визначилася щодо підтримки на майбутніх президентських виборах кандидата від демократичних сил Віктора Ющенка і заявила у ЗМІ про його підтримку, — йдеться в заяві, розповсюдженій прес-службою «яблучників» з приводу чергового «наїзду» на їхнього однопартійця, — активісти «Яблука» в Сумській області знову зазнали тиску з боку місцевої влади».

Суботній візит на Одещину лідера «Нашої України» Віктора Ющенка на чолі великої групи парламентаріїв мало чим відрізнявся від попередніх відвідин Запоріжжя, Хмельницького чи інших облцентрів. В аеропорту — жодного представника місцевої влади. І — усміхнені обличчя сотень одеситів, що зустрічали Ющенка квітами й вигуками-вітаннями.

Уже вдруге протягом цього тижня сесійне засідання Верховної Ради розпочалося з оголошення спікера про поповнення фракції «Наша Україна»: учора до «наших» приєднався ще один колишній «демініціатор» — Сергій Ратушняк. Якщо така тенденція триватиме й далі, більшість буде вже не пропрезидентською...

Усе, що приєднано до нашого берега, є нашим, вважають у Москві. І починають насипати косу, щоб з'єднати український острівець Тузла зі своєю Таманню. МЗС України вже сказало своє рішуче слово. З особливою тривогою за прецедентом стежить Японія: а що, як раптом надумаються росіяни насипати дамбу, приміром, до найближчого з японських островів.
Йдеться про крихітний острів Тузла, який, хоч і знаходиться всього за 5,5 км від російського берега, але є територією нашої держави — після адміністративного переділу 1941 року Тузлу передали Українській РСР. Передісторія наразі необхідна, щоб зрозуміти, як так і чому, власне, російські самоскиди в останні дні вивалюють щебінь на мілководдя, аби Тузлу з'єднати дамбою з материком і, перетворивши відтак острівець на півострів, назвати його ще однією «п'яддю російської землі». Отже, на початку минулого століття це була все-таки коса, яка піщаним серпом врізалася в Керченську протоку. У 1925-му сильні шторми розмили її, і коса перетворилася на дрібнесенький острівець. Упродовж півстоліття природа потрудилася на майбутнє благо України — морські хвилі збільшили невелику протоку між Тузлою та російською Таманню до п'яти з лишком кілометрів. Якщо без жартів, то саме по цій протоці прокладено було адміністративний кордон між УРСР та Російською Федерацією. Цього тижня Російська Федерація, ця територіально дуже маленька країна, вирішила крадькома «прирости» Тузлою.

Леонід Кучма нарешті закінчує реформу силових відомств. Днями до складу Ради нацбезпеки та оборони, яку віднедавна очолює екс-голова СБУ Володимир Радченко, було введено міністра внутрішніх справ Миколу Білоконя, недавно призначеного міністра закордонних справ Костянтина Грищенка, нового голову СБУ Ігоря Смєшка, екс-керманича РНБО і нинішнього міністра оборони Євгена Марчука. Компанія, як кажуть поляки, зібралась «вєлька, алє бардзо гонорова».