Страшна авіакатастрофа, яка сталася минулої суботи в Індії, ще раз довела, що рано аплодувати щасливому приземленню, аж доки літак повністю не зупинився або принаймні не скинув швидкість. Під час посадки в аеропорту «Байпе», за 20 кілометрів від Мангалора, «Боїнг 737–800» індійської авіакомпанії «Ейр Індіа експресс», який здійснював рейс із Дубая (Об’єднані Арабські Емірати), з невстановлених причин проскочив посадкову смугу, вже за нею вдарився в дерево, розколовся на дві частини і загорівся.

Як і передбачала «УМ», прогнози кінокритиків мають мало спільного з уподобаннями журі: названі 23 травня фаворити фестивальних перегонів у підсумку поступилися призовими місцями роботам, які не знайшли відгуку в серцях глядачів.

Напередодні помпезного відзначення 65–річчя Перемоги в Україні провели кілька соцопитувань, результати яких виявилися досить несподіваними. Виявляється (принаймні за тим опитуванням) більшість українців вважають саме День Перемоги, а не День Незалежності найбільшим державним святом. Невідомо, чи проводять такі дослідження у Грузії. Але 26 травня — День відновлення незалежності (цю дату відзначають у пам’ять про 1918 рік, коли Грузія проголосила незалежність після тривалого перебування у складі Росії) — для грузинів точно є найбільшим із нерелігійних свят. За словами очільника дипломатичної місії Грузії в Україні Грігола Катамадзе, досить цього дня зазирнути у щасливі очі людей, аби переконатися: вони пам’ятають свою історію й понад усе цінують незалежність, здобуту кров’ю багатьох поколінь своїх предків.

В історії Грузії було багато сумних сторінок, і досі деякі з них залишаються неперегорнутими. Та попри все, за шість років, що минули з часу Трояндової революції й приходу до влади президента Михаїла Саакашвілі, зроблено дуже багато. Повертаючись із поїздок до Грузії, колеги–журналісти із захватом розповідають про глибоку повагу тамтешніх водіїв до неймовірно чемних даішників, про звичайних громадян, які вже й забули, як це — давати хабар чиновнику… Тож не дивно, що, незважаючи на численні проблеми, які ще залишаються, рейтинг президента Саакашвілі зараз навіть вищий, ніж півтора року тому, коли на позачергових виборах за нього віддали голоси 56 відсотків виборців.

У розмові з Гріголом Катамадзе, який в Україні, де навчався і багато років працює, провів чи не більшу частину свого життя, «УМ» намагалася з’ясувати: як грузинській владі вдалося здійснити те, про що українцям досі залишається тільки мріяти.

Американські вчені створили сенсацію в науці: їм першим у світі вдалося синтезувати штучний геном, пересадити його в бактерію та отримати повноцінну синтетичну клітину. Роботою керував засновник Інституту генетичних досліджень, біолог Крейг Вентер, який свого часу прославився тим, що розшифрував геном людини. Над створенням штучної живої клітини Вентер працював уже давно, і, схоже, нарешті це йому таки вдалося.

Сенат Сполучених Штатів підтримав запропонований президентом Бараком Обамою законопроект про фінансову реформу — найбільш масштабну, починаючи з 30–х років минулого сторіччя. Як повідомляє Бі–Бі–Сі, 59 голосами «за» при 39 «проти» сенатори схвалили зміни системи фінансового регулювання, покликані захистити платників податків та не допустити нових фінансових криз на зразок такої, що сталася 2008 року.

Десятки тисяч людей вийшли в середу на вулиці Бухареста, щоб висловити свій протест проти планів уряду скоротити розміри зарплат та пенсій у рамках боротьби за скорочення дефіциту бюджету. «Ми не відступимо, доки уряд не відмовиться від цих планів» — цитує Бі–Бі–Сі лідера однієї з найбільших профспілок країни «Картель Альфа» Богдана Хоссу.

Після державного перевороту 7 квітня Киргизстан і досі лихоманить. То в одному, то в іншому місті країни спалахують сутички на етнічному або майновому ґрунті, перелякане населення боїться виходити на вулиці, а власники крамниць щодня із жахом чекають мародерів. Увечері в середу в Джалалабаді розлючений натовп розгромив університет Дружби народів, у якому навчаються переважно узбеки (представників цієї національності у Джалалабадській області налічується близько 40 відсотків). Під час міжетнічних сутичок у місті загинуло троє людей, понад 70 отримали поранення. Того ж дня надвечір тимчасовий уряд Киргизстану видав декрет, яким призначив свого лідера Розу Отунбаєву тимчасовим президентом Республіки до кінця 2011 року. Цей таки декрет скасував президентські вибори, призначені раніше на жовтень цього року.

Бангкок «зализує рани» після розгону табору опозиції, який стояв у центрі міста майже два місяці. Щоправда, спокою у столиці та деяких інших містах Таїланду немає й досі. Незважаючи на надзвичайний стан і комендантську годину, запроваджені в Бангкоку та ще 23 провінціях країни, окремі вогнища опору тліли ще й учора. У столиці тривають перебої з електропостачанням, порожніми залишаються туристичні квартали з їхніми розкішними готелями. Учора опозиційні «червоні сорочки» підбивали сумні підсумки буремної середи: під час штурму загинуло щонайменше 12 осіб, зокрема й італійський фоторепортер. Поранених, серед яких також виявилося двоє закордонних журналістів, — близько 50. У тому, що на трагічних подіях поставлено крапку, впевненості немає ні в кого. Як зазначає агенція «Рейтер», не виключено, що попереду — ще інтенсивніші заворушення.