Для того щоб стати «Людиною року», потрібно небагато — всього лише виграти президентські вибори у Сполучених Штатах Америки. Коли Барак Обама вперше зробив це 2008 року, журнал «Тайм» без вагань присудив йому це звання. Півтора місяця тому Обама повторив свій успіх, залишившись у Білому домі ще на чотири роки. І знову став «Людиною року» за версією «Тайм». На думку редакції, він став «символом і в якомусь сенсі архітектором нової Америки». Мовляв, не так це й просто — «скористатися змінами у країні й заручитися підтримкою як кольорових, так і білих виборців».

Депутати від об’єднаної опозиції серед перших законопроектів, поданих на розгляд парламенту, пропонують відновити в Києві цілісну систему місцевого самоврядування: повернути столиці районні ради, ліквідовані у вересні 2010 року, а також зобов’язати виконавчу владу призначати на посаду голови міськдержадміністрації особу, яку обирають кияни, а не ставить «згори» Президент. Для цього двоє членів фракції «Батьківщина», активісти партії «За Україну!» В’ячеслав Кириленко та Ксенія Ляпіна, представниця столичного 216–го мажоритарного округу, вчора зареєстрували у Верховній Раді законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про столицю України — місто–герой Київ». Народні депутати переконані, що прийняття цього законопроекту відновить самоврядування, якого зараз у столиці практично немає. Найближчі вибори до районних рад у столиці автори законопроекту пропонують провести одночасно з ви­борами в міськраду Києва. Хоча наразі термін кампанії з виборів мера залишається невизначеним.

Парадокс: про Український вільний університет, що діє в Мюнхені, в самій Україні майже нічого не відомо. Як потенційним студентам, так і ширшим та більш просунутим колам громадськості. А проте УВУ — унікальний у своєму роді вищий навчальний заклад принаймні для Старого світу. «Спроби створити щось подібне були і в інших народів, — каже нинішній ректор УВУ Ярослава Мельник. — Зокрема, був Балтійський університет, але протримався він недовго. В Німеччині є дуже потужна російська громада, росіяни мають тут свою пресу, дитсадки, школи, але російського університету — немає. Повноцінний закордонний виш із національною мовою навчання в Європі є лише в українців».

Ми спілкуємося з пані Ярославою в її кабінеті у новій будівлі УВУ на Барелліштрассе, 9–а. Колись це було передмістя столиці Баварії, а тепер — один із мальовничих районів Мюнхена. Звідси рукою подати — якихось 700 метрів — до королівського палацу й парку Німфенбург. Перший блок зимового семестру почався тут 5 листопада, закінчився — вчора. До кінця січня ВНЗ бере новорічну паузу, тоді заодно й відзначить 92–гу річницю від свого заснування (урочистості призначено на 6 лютого).

Далеко не всі навіть із тих, хто цікавиться життям української діаспори в Німеччині, знають, що скрутні часи УВУ лишилися позаду й університет узяв новий, успішний старт у цьому досить скромному двоповерховому особняку в районі Нойхаузен–Німфенбург. Адже значно відомішою була будівля УВУ за адресою Пінценауерштрассе, 15 (інтернет–сервіс Google Maps і досі позначає цю споруду як «Украініше Фрає Універзітет»). Років три–чотири тому подейкували ледве не про кінець легендарного діаспорянського вишу. Але він знайшов спосіб, як вижити, і залишився одним із провідних центрів наукового й громадського життя українців у Німеччині.

Учора Миколі Азарову виповнилося 65 років. Але на пенсію він не пішов. Навпаки. Через кілька годин після того, як новий парламент дав відповідну згоду, Президент Віктор Янукович у четвер ввечері підписав указ про призначення Азарова Прем’єр–міністром України. Таким чином, Микола Янович став «папєрєдніком» і «наступніком» себе самого — він очолює уряд із березня 2010–го.

Напередодні в інтерв’ю телевізійникам пан Азаров повідомив, що святкуватиме день народження у вузькому сімейному колі, «будуть найближчі».

Водночас новий спікер ВР, 66–річний Володимир Рибак, казав журналістам, що саме до ювілею Азарова відкладе розпиття з ним чарки за їх призначення на посади.

Вiдбулися виборчі перегони, визначено результати, з’ясовано, на яких дільницях було все ідеальним... Слід зазначити, що регіонали зробили все, аби здобути перемогу в будь­який спосiб. Так, в Ізяславському районі на Хмельниччинi, і не тільки в ньому, до складу дільничних комісій із 18 чоловік було введено відповідними технологіями по 12 членів­представників Партії регіонів. Цим членам комісії напередодні виборів вручили грошовий аванс (від 200 грн.), щоб вони забезпечили перемогу Партії регіонів, і пообіцяли дати ще грошей після виборів. Після підрахунку голосів та повідомлень у відповідні центри очільниця району пані Власюк Т. М. телефонувала головам комісій, вимагала, аби вони в протоколах відобразили перемогу Партії регіонів, хоча за підрахунком тієї перемоги не було. Ось така чесність та прозорість ви­борів...

Черкаські опозиціонери Леонід Даценко та Микола Булатецький, які балотовувалися до Верховної Ради, відповідно, в округах №194 і 197, не втомлюються доводити, що вони насправді перемогли з перевагою від 4 до 12 тисяч голосів. Нагадаємо, в цих округах відбулися очевидні фальсифікації, Центрвиборчком відмовився встановлювати справжній результат і призначив перевибори.

Станом на 18:00 середи, коли цей номер «УМ» був підписаний до друку, Верховна Рада всупереч прогнозам, не обрала й не затвердила Прем’єра. Принаймні на першому засіданні новий парламент відійшов від «кнопкодавської» практики попередників. Зажевріла сяка–така надія, що зусиллями опозиції парламент VII скликання поверне в Україну справжній парламентаризм із дискусіями та інтригою рішень. Щоб домогтися цього, вчора трьом опозиційним фракціям — а насамперед ВО «Свобода» — довелося попрацювати і горлянками, і кулаками. Власне, для цього опозиціонерів і обирали до ВР — щоб стати на заваді «котку» Партії регіонів. Хай там як, а план «донецьких» щодо захоплення влади на старті нової каденції дав збій. Хоча вони й встигли заручитися підтримкою «тушок».

У селі Свидівок Черкаського району від незапланованих перевірок лихоманить школу. «За планом районне управління освіти мало перевіряти наших колег у школі села Вергуни, але вони чомусь з’явилися у нас. Після них до нас прийшли пожежники та працівники СЕС. Кого чекати завтра — не знаю», — розповідає «УМ» директор Свидівоцької школи Євгеній Нелін.

Уперше за 13 років свого президентства нещодавно вчетверте переобраний на цю посаду лідер Венесуели Уго Чавес заговорив про можливого наступника. У 58–річного президента є для цього підстави. Наприкінці минулого тижня він повернувся з Куби, де під час обстеження лікарі знайшли у нього нові злоякісні клітини. «На жаль, у ході цих надзвичайно виснажливих тестів вони виявили злоякісні клітини на тому самому місці, де раніше була пухлина. Необхідно, надзвичайно важливо, щоб мене прооперували. З Божою допомогою, як і раніше, ми вийдемо з цього переможцями», — цитує Чавеса Бі–Бі–Сі.