Захопників корабля «Фаїна» з українським екіпажем обіймає страх і нетерплячка. Як тільки у п’ятницю промайнула звістка, що родичі заручників назбирали в олігархів потрібну для викупу суму, як у вівторок пірати знову пригрозили розстріляти моряків. Українська держава у спробах домовитися досі покладається на «потенціал третіх сторін», а компанія–судновласник скаржиться на погані умови для переговорів через малі кошти для викупу, якими вона володіє, і відсутність належних повноважень, адже, нагадаємо, пірати намагаються отримати викуп не за судно і його екіпаж, а за вантаж — танки та іншу зброю, яку «Фаїна» перевозила. Пірати розуміють, що відступати нікуди — навколо — кораблі НАТО, на підході — російський сторожовик «Неустрашимый». «Передайте всім, що команда помре. Може бути — вже завтра», — пригрозив телефоном лідер піратів, який називає себе «Мухамед».

Єдиний спосіб зберегти життя усіх моряків із судна «Фаїна» — заплатити викуп сомалійським піратам, які його захопили. Таку заяву на зустрічі з дружинами моряків зробила Уповноважена Верховної Ради з прав людини Ніна Карпачова. «Для піратів головним був і залишається викуп. Все решта їх мало цікавить. Як тільки буде отримано викуп, буде негайно звільнено екіпаж, судно разом із вантажем пірати готові покинути», — сказала омбудсмен.

Ще з перших студентських років, будучи переконаним націонал–патріотом, автор на кожну Покрову ревно ходив на марші УПА — щороку, 14 жовтня. І з самого початку не міг позбутися відчуття дискомфорту, незіграності, сказати б... несправжності. Нашим гаслом було державне визнання УПА, нашою тактичною метою завжди було пройтися Хрещатиком і провести мітинг на Майдані. Тобто нашою метою було відчути себе господарями у своїй столиці, посмакувати перемогу своїх поглядів. Метою наших противників, російської червоно–коричневої «п’ятої колони» було не дозволити нам цього зробити, довести нашу упослідженість у власній державі, аби в нас опустилися руки.

Із самого ранку під булавою Богдана Хмельницького на Софійській площі вишикували нових ліцеїстів Українського військового ліцею імені Івана Богуна. «Вам випала велика честь навчатися у ліцеї, який носить ім’я одного з найвидатніших українських полководців, легендарного козацького полковника Івана Богуна, — сказав присутній на цій події Президент України Віктор Ющенко. — Будьте ж гідними його слави, слави всіх українських вояків, які зі зброєю в руках боронили Вітчизну. Я вірю у вашу щасливу й звитяжну долю, бо ви склали клятву ліцеїста у святий день». У прекрасній акустиці площі, перед святою Софією та Богданом Хмельницьким, на свято Покрови, особливо гучно й урочисто звучало «Клянусь! Клянусь! Клянусь!» зовсім юних ще майбутніх офіцерів. Загалом церемонія виглядає гарним нововведенням у вже дещо «заїжджений» сценарій святкування Покрови. На нього також прийшли Прем’єр Юлія Тимошенко, яка ще напередодні не планувала відвідання заходу, а також секретар РНБО Раїса Богатирьова, міністр оборони Юрій Єхануров, Голова розпущеної ВР Арсеній Яценюк та інші...

Інцидент стався в неділю увечері на території Всеросійського виставкового центру (ВВЦ) у Москві, де побилися близько двадцяти робітників, які на території цього центру працюють і мешкають. У ході бійки один чоловік загинув. Міліція затримала дев’ятьох учасників бійки — переважно громадян України. Українцем, за версією російських ЗМІ, був і загиблий. Телеканал НТВ навіть показав кадри, де якісь молодики б’ють лежачого, а потім когось саджають до міліцейських машин. Утім, розібратися в тому, що сталося насправді, виявилося непросто.

Завдяки українській зброї на борту захопленого піратами судна «Фаїна» цей інцидент стає найгучнішою піратською атакою нового століття. Навколо того, кому саме призначалася зброя з «Фаїни», точаться запеклі інформаційні війни, метою яких є заплямувати на міжнародній арені Україну — одного зі світових лідерів у виробництві військової техніки. Офіційним отримувачем танків та іншої зброї, згідно з супровідними документами, є уряд Кенії, з якою режим торгівлі вільний. Проте світову громадськість силкуються переконати, що справжнім адресатом українських збройових поставок є Південний Судан, де діє міжнародне ембарго на продаж зброї. Що цікаво, так стверджує не лише Росія, до недружніх випадів якої у Києві вже звикли, а й США.

У ще один скандал в українсько–російських відносинах вилилася реакція офіційного Кремля на відзначення українцями Росії акції пам’яті жертв Голодомору «Незгасима свічка». Акція, яку в цілому світі проводила Українська Держава спільно зі Світовим конгресом українців, поминальні богослужіння, скорботна хода, вечори–реквієми за невинно загиблими під час жахливої трагедії українського народу в Росії наткнулися на державну цензуру.

Питання технічного оснащення українського військово–морського флоту може вирішитися у зовсім несподіваний спосіб: американці готові передати деякі свої військові кораблі ВМС України. Про це оголосили міністри оборони США Роберт Гейтс та України Юрій Єхануров. За словами пана Гейтса, американський уряд зараз розглядає можливість передачі кораблів українським військовим. «Я хочу зауважити, що це складне питання, яке потребує відповідного ухвалення з боку Конгресу. Це не справа кількох місяців», — зазначив керівник американського оборонного відомства. Він також додав, що консультації з цього питання тривають, і їх наступний раунд на рівні міністерств оборони обох країн відбудеться в США, у місті Сан–Дієго, штат Каліфорнія.

5—6 жовтня на Івано–Франківщині пройшли сильні дощі, внаслідок чого, як учора повідомляла «УМ», ґрунтові води та більшість річок знову піднялися. Наразі найбільше постраждало місто Тисмениця та прилеглі села, де станом на вчора були підтоплені вже 92 житлових будинки, 101 підвал, 338 присадибних ділянок та 3,2 гектара сільськогосподарських угідь, повідомляє прес–служба МНС. Близько двох сотень людей евакуйовано з їхніх домівок: у кількох селах мусили тікати до родичів і сусідів 59 осіб, а в самій Тисмениці альпіністи МНС на катамарані та водні рятувальники на човнах перевезли 137 осіб через річку Ворона, яка вийшла з берегів. Наразі з затоплених будинків відкачують воду — еменесники пройшли вже 82 підвали.

«Час для ПДЧ ще не дозрів», — так, на вдоволення свого російського візаві Дмітрія Медведєва, канцлер Німеччини Ангела Меркель висловилася щодо надання Україні й Грузії Плану дій щодо членства в НАТО в грудні цього року. Таким чином 2 жовтня у Санкт–Петербурзі Німеччина ще раз підтвердила своє бухарестське «ні» на подальше розширення НАТО на схід найближчим часом. Як сама заява пані Меркель, так і місце її проголошення глибоко симптоматичні: відмову отримали навіть не адресати — Україна і Грузія. Німці просто заспокоїли своїх головних партнерів, росіян, — господарів у регіоні, що наперекір їм діяти не будуть. Усе це — лише вершина холодного айсберга німецького бачення України та її перспектив. Через обмеженість людських контактів, недостатню інформацію, зацикленість на власних проблемах та безліч інших причин німецьке суспільство в цілому налаштоване до України досить скептично. Україна, яку роздирають війни політиків, теж не здатна ефективно пропагувати чи навіть більш–менш гідно представити себе у Західній Європі — зате російської пропаганди там предостатньо. Відтак нема чому дивуватися, що «вони» черговий раз «нам не дали». Завдяки ініціативі фонду Фрідріха Наумана «За свободу», Партії вільних демократів Німеччини група українських журналістів, серед яких і кореспондент «УМ», мала змогу поспілкуватися з німецькими експертами, політиками, журналістами й поглянути на Україну «їхніми очима».