Війна — війною, вибори — виборами, а в Києві — осінь. Десь вичитала, що осінь (як і весна) існує на планеті недавно, якісь смішні сотні тисяч років. До того все було на контрастах — холодне та гаряче, «лед и пламень», як сказав би Олександр Сергійович, відсьорбуючи з няниної кружки паруючий чайок і дивлячись у вікно, як у Болдіно падає листя...

Поки дострокові парламентські вибори зависають між олів’є та вінегретом, експерти коментують їх украй неохоче. Тим паче неохоче розмінюються на політичний «дріб’язок», на кшталт Блоку Черновецького. Одначе «мер усієї України» вже зробив заявку про свою участь у перегонах, тож інформаційний привід створено. Про бажання позмагатися за парламентські крісла Черновецький заявив відразу після рішення Ющенка розпустити парламент. Останні дні не принесли особливих новин від мера, окрім ще більш жвавого обговорення того, піде він на вибори сам чи в компанії з Віктором Балогою? Відповідь на це питання є скоріше негативною, ніж позитивною. Ці два діячі приглядаються один до одного, але шлюб не укладатимуть. У даному випадку це, мабуть, невигідно жодному з них.

Дожилися. Доборолися, як сказав би класик, до самого краю. Продаємо Україну. Не неньку, щоправда, а ту, котра в лапках — кінотеатр «Україна». Не найкрутіший і не найкомфортніший заклад, та все ж дуже затишний, дуже свій — київський. Привабливий зручним розташуванням (поруч — метро «Хрещатик», відразу кілька кав’ярень — словом, весь «соцпакет»). Кому заважав кінотеатр «Україна»? Очевидно, він — як те ягня у байці Крилова — завинив уже тим, що дехто хоче їсти. Їсти дорогу київську нерухомість.

19 столичних кінотеатрів, що залишились у міській власності, ще минулого літа об’єднали в комунальне підприємство «Київкінофільм». Це мало що змінило в їхній нелегкій долі: ціла низка кінотеатрів як була, так і залишилася «мертвою». Йдеться про заклади, де роками не крутять кіно. Як колись у радянські часи церкви віддавали на поталу колгоспникам, роблячи з них склади під картоплю, так нині в колишніх кінотеатрах влаштовують розпродажі, розміщують молитовні будинки тощо. Деякі стають таким чином досить відомими. Приміром, хто з українців (і не лише киян) не чув про те, що під час «помаранчевої» революції головний штаб «януковичєй» розміщувався в кінотеатрі «Зоряний»? А в іншому столичному кінотеатрі — «Загребі» — у 2002 році проходили судові засідання у знаменитій справі про «масові заворушення 9 березня». Крім «Загреба» та «Зоряного», не за призначенням використовуються (або просто стоять порожніми) кінотеатри «Краків», «Тампере», «Нивки», «Молодіжний».

Як­то кажуть, кому — війна, а кому й мати рідна. Російською (рідною мовою Леоніда Черновецького) це звучить краще, мелодійніше... Але суть не в цьому. Поки країна звикається з думкою про ще одні парламентські вибори, мер Києва заявляє про свою готовність піти туди, куди Президент країни послав нинішню Верховну Раду. Тобто до виборчих дільниць. Блок Леоніда Черновецького ще не оформлений організаційно, проте в серйозності його намірів ніхто не сумнівається.

Кияни знають, що між станціями метро «Нивки» та «Берестейська» розташовувалися два прегарних парки, розділених залізничною колією. Один парк звався «Комсомольським», а інший — імені ХХІІ з’їзду КПРС. «Комсомольський» перейменували на «Нивки», а «комуністичний» залишили без номінації. Вигадувати велосипед не мало сенсу — його все одно називали (і називають по цей день) «колишня дача Хрущова».

Компанія «Еста Холдинг», яка є частиною ахметовської групи СКМ і власником, зокрема, готелів «Донбас палас» у Донецьку та «Опера» в Києві, збирається зробити ще одне капіталовкладення в столичну нерухомість. Під натиском донецьких грошей упаде швейна фабрика «Юність», будівлю якої готують до ліквідації. Замість «Юності» на Фролівській, 9—11 постане багатофункціональний комплекс «Андріївський плаза».

Коли коханий чоловік не відповідає тобі взаємністю, «ситуацію слід відпустити». Знайома фраза? Одна–єдина мозкова звивина редакторів жіночих журналів радить чинити саме так. Відпустити, простити і шукати щастя з іншим. Цікаво, а чи можна екстраполювати дану схему на стосунки зі своєю країною? Припустимо, є шоста (чи двадцять шоста) частина суші, яку ніяк не вдається закохати в себе. Ти вже й так, і сяк — б’єшся як риба об лід — а толку ніякого. За твоє ж жито тебе ще й бито. Причому в буквальному розумінні слова.

Олімпійські ігри, які відбулися в Пекіні, засвідчили проблеми, що існують в українському спорті. В цілому не поганий результат збірної затьмарюється розумінням того, що готувати нових чемпіонів нам майже ніде. Дедалі більше спорткомплексів перетворюють на розважальні центри, віддають у приватні руки або просто знищують заради заволодіння дорогоцінною землею. Саме така доля може невдовзі спіткати чи не єдиний стадіон у центрі Києва, який ще не знищений і доступний для простих громадян.