Навряд чи європейські лідери вчора могли сповна сконцентруватися на подіях саміту «Україна—ЄС», який відбувається в Брюсселі. Адже увагу європейських політиків було прикуто також до Італії, де в понеділок завершувалося дводенне голосування на парламентських виборах. І тривогу брюссельських чиновників цілком можна зрозуміти. Півтора року тому Італія на чолі з урядом Сильвіо Берлусконі ледве не потягла всю єврозону в чорну діру кризи. Тепер же Берлусконі має шанси знову повернутися до влади.

Як влучно висловився італійський соціолог Доменіко Де Мазі, на цих виборах «за владу змагаються два коміки і два трагіки». «Думаю, трагік переможе», — оптимістично (для євро) спрогнозував експерт. Утім певності з цього приводу вчора ще не було.

Кардинал Любомир Гузар — один із найвидатніших наших сучасників. Він не лише відродив греко–католицьку церкву в Україні з підпілля, а й сформував напрям її розвитку. Сьогодні Блаженнiйший Любомир святкує своє 80–річчя. З цієї нагоди «Україна молода» спробувала «доторкнутися» до живої легенди завдяки людям, які добре знають кардинала.

Переговорний процес щодо поновлення роботи парламенту триває. Керівництво «регіоналів» не в змозі збирати всіх своїх депутатів на роботі щодня, а лідери опозиційних сил наполягають на своєму. Виходів із ситуації вони бачать два: або впровадження особистого голосування, або перевибори Верховної Ради.

На цьому тижні в партії «Наша Україна» стартувала перереєстрація. «Відмашку» для з’ясування реальної кількості членів політичної сили по всій Україні дало вівторкове рішення президії партії. Завтра, в день народження лідера «Нашої України» Віктора Ющенка, партія проводить iще й позачергове засідання політради, яке має остаточно закріпити легітимність останніх «нашоукраїнських» рішень, включно зі зняттям із посади попереднього голови політради Сергія Бондарчука за розкольницьку діяльність. Утім напередодні цих подій Президент України 2005—2010 років в інтерв’ю «Україні молодій» волів говорити в першу чергу не про партійні проблеми (які поступово вирішуються), а про питання політичного порядку денного для України. Зокрема, про шанс нашої держави отримати в цьому році асоційоване членство в Євросоюзі, яким так важливо скористатися і не згаяти через внутрішньополітичні протистояння влади і опозиції. Тож не випадково, що сьогодні, за кілька днів до самiту Україна—ЄС, третій Президент України Віктор Ющенко полетів до Брюсселя, щоб обговорити питання європейських перспектив для України з очільниками Євросоюзу, в тому числі — з президентом Європейської Комісії Жозе Мануелем Баррозу.

Парламент усе ще заблокований, іде відлік часу до можливості розпуску ВР, вимогу щодо дострокових виборів заявляє опозиція. На такому тлі вчора в інформаційно–аналітичному агентстві «Главком» відбулася дискусія експертів на тему «Чи будуть в Україні перевибори Верховної Ради?»

Вірменія вчора обирала президента. Із 3,3 мільйона мешканців країни правом голосу наділено 2,5 мільйона громадян, яким належало поставити позначку навпроти одного з семи кандидатів. Інтернет–портал «Кавказький вузол», опитавши вірменських політологів, зробив загальний висновок: цього разу виборча кампанія проходила вкрай пасивно. У країні не відбувалося масових мітингів, оскільки суперники чинного президента, лідера правлячої Республіканської партії Вірменії Сержа Саркісяна, не мали достатніх ресурсів, а населення ставилося до виборчої боротьби інертно. Деякі відомі кандидати від опозиції взагалі відмовилися брати участь у виборах, щоб не освячувати заздалегідь відрежисоване дійство переобрання Саркісяна на новий термін. З огляду на ситуацію, місцевих оглядачів більше цікавить не те, хто стане главою держави (згідно з соціологічними опитуваннями, Саркісяна підтримує 70% електорату), а що новий–старий президент робитиме з глибокою кризою, в яку завів країну за роки перебування при владі.

Декан Кардинальської колегії Анжело Содано зізнався, що заява Папи про зречення від Святого престолу була несподіваною, наче грім серед ясного неба. Справді, ввечері понеділка — того дня, коли Бенедикт XVI зачитав свою заяву про зречення, — у Римі здійнялася буря, й небо над собором Святого Петра протнули десятки блискавок.

Хто стане наступником Бенедикта XVI? І як понтифік наважився на такий неординарний вчинок, який викликав захоплення усього світу і обіцяє йому місце в підручниках історії?