У 1891 р. Грінченко спільно з Миколою Міхновським, Іваном Липою, Миколою Вороним та іншими діячами заснував славнозвісне Братство Тарасівців, що чи не першим обґрунтовувало ідею цілковитої самостійності України. З 1904–го став одним з лідерів новоствореної Української демократичної партії.

Доктор історичних наук Валентина Борисенко свого часу вперше розробила програму–запитальник для збирання свідчень про Голодомор, запропонувавши дослідникам методологію запису усної історії. За цим запитальником у багатьох областях України і сьогодні працюють науковці, викладачі й студенти вишiв.

Упродовж багатьох років у переддень роковин Голодомору маємо змогу прочитати і почути чимало страшних розповідей очевидців: як у 1933–му вимирали цілими родинами, як трупи скидали до спільних ям, часом вкидаючи туди ще живих, як учителі в класах випитували в дітей, де батьки ховають зерно, як «бригада» — кілька неголених, зате ситих дядьків — нагонила страх на все знесиліле й пухле від голоду село.

З минулої п’ятниці у Музеї історії Києва експонується резонансна мультимедійна виставка «Війна. Місто. Люди». Літні кияни, які пережили окупацію, студенти й школярі, науковці й журналісти вражені: такого вони ще не бачили.

Учора на засіданні президії НАН України мали розглядати питання про ліквідацію двох інститутів — української археографії та джерелознавства ім. Грушевського та сходознавства ім. Кримського. Напередодні інформацію про це поширили ЗМІ та громадські організації.

«Нам стало відомо про це з неофіційних джерел, — розповідає «УМ» учений секретар Інституту української археографії та джерелознавства ім. Грушевського Дмитро Бурім. — Таке рішення готувалося в президії Академії наук без жодних обговорень iз колективом та науковою громадськістю».

Пам’ятки радянські, російські, польські в Києві досліджені і розпропаговані, давно розроблені екскурсійні маршрути для ознайомлення з ними. Більше того — в екскурсбюро столиці вам і сьогодні запропонують пройтися місцями російської чи радянської слави, вислуховуючи про добрих царів чи героїчний «Арсенал» і червоних підпільників.

Спершу було враження, що широка англійська громадськість на етнокультурну програму в рамках Днів України в Лондоні не прибуде. Зранку дощило, а все мало відбуватися просто неба у парку перед лондонською мерією. Утім, лондонці до дощів звикли. Отож ще до офіційного початку майстер–класів минулої суботи у наметах «ремісників» уже всідалися перші відвідувачі.

Учора в колонній залі столичної мерії урочисто відкрили VIII Міжнародний конгрес україністів. Цьогоріч його приурочено до 200–ліття Тараса Шевченка, отож більшість із понад 500 його учасників із різних країн у своїх доповідях висвітлюватимуть різноманітні аспекти шевченкознавства.

«Ми вчимо дітей сприймати життя як Божий дар; не бути корисливими, а самим безкорисливо творити добро. Намагаємося давати дітям, позбавленим батьківського піклування, те, чого їм бракує найбільше, — підтримку, тепло й спілкування. Ми завжди поруч», — говориться в програмному документі Центру опіки сиріт Львівської архієпархії Української греко–католицької церкви.