Під час недавньої робочої поїздки до Запоріжжя Президент Віктор Ющенко не приховував занепокоєння станом автопереходу греблею Дніпрогесу і фінансуванням будівництва нових мостів через Дніпро. Глава держави пообіцяв звернути увагу Прем’єр­міністра Юлії Тимошенко на потребу розв’язання цих проблем. Свого слова Ющенко дотримав. «Я вкрай стурбований критичним станом автошляхового переходу на греблі Дніпрогесу та будівництва автомобільного переходу через Дніпро у Запоріжжі», — йдеться у телеграмі Президента керівникові уряду. Глава держави нагадав, що інтенсивна, без поточних ремонтів, експлуатація греблі призвела до погіршення сполучення між лівобережною та правобережною частинами міста, а технічний стан автомагістралі визнано непридатним для нормальної експлуатації.

Легендарний острів укотре потішив археологів доісторичною знахідкою. Причому на культову споруду запоріжці наштовхнулися випадково: шукали могилу віце–адмірала Наума Синявіна, котрий, вважають деякі історики, з 1738 року покоїться саме на Хортиці, а наштовхнулися на древнє святилище. Облаштоване воно у формі культових кам’яних кілець. Тут, вважають фахівці, в давні часи поклонялися Сонцю і Місяцеві.

Незвично розпочалася 34–та сесія Запорізької міської ради: відомий співак і композитор Анатолій Сердюк виконанням української пісні презентував свій новий диск «Краю мій рідний». Представники депутатських фракцій із вдячністю прийняли в дарунок диски свого земляка–патріота — і за якусь мить розпочали наступ на... українську мову!

Одержати матеріальний зиск від власної смерті на 40–му році життя спробував мешканець Мелітополя. Приблизно опівдні чоловік прийшов в одну з місцевих телерадіокомпаній із пропозицією... повіситися: «Ви заплатите гроші для моєї сім’ї, а я на себе перед телекамерою накладу руки...». Божевільних з–поміж його співрозмовників–журналістів, звісно ж, не було, відтак кандидата в самогубці виставили за двері, порадивши взяти себе в руки і шукати оптимальний вихід із матеріальної скрути, а не гілляку для мотузки. Про всяк випадок журналісти відразу ж зателефонували до міськвідділу міліції, аби повідомити про незвичного відвідувача, інформує Центр громадських зв’язків Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Запорізькій області.

Жодних сумнівів: скликати на кінофест у пік кризи кіномитців із майже двох десятків країн світу — справа дійсно «дюжинна» (фестиваль на берегах Азова був, нагадаю, 12–м). Але й ризикова!.. Бо ж навіть у статусі «кінофесту трьох сестер» «Бригантина» щоразу «тішила» певним дискомфортом делегації України, Росії та Білорусі — не кажучи вже про глядачів чи журналістів. Позитив набуття міжнародного статусу — втрата фестивалем «проросійського характеру», на «імпорті» якого акцентувала свого часу не тільки «УМ». У цьому контексті керівник Гільдії кіноакторів Росії Валерія Гущина на «ознайомчій» прес–конференції висловила побажання — «не повторяти помилок політиків і не допускати агресії, не ображати один одного». «Об чєм рєчь», пані Гущина? Та ж увесь світ подивувався епатажній заяві щодо України російського лідера пана Медведєва, відтак вітри агресії зароджуються не деінде! І наразі іншим не пояснити той «феномен», що на фестивалі «як ніколи українському», за твердженням керівника делегації РФ, українську мову зі сцени, як і в попередні роки, можна було почути хіба що від Ольги Сумської, Руслани Писанки чи Віталія Борисюка. «Зросійщення українського», певен, і було однією з тих прикрих обставин, з огляду на які лише один заплив фестивальної «Бригантини» витримав на капітанському містку народний артист України Богдан Ступка, три — Іван Гаврилюк; найдовше статус президента Бердянського кінофестивалю мав Віктор Степанов, творець кінопостатей Ломоносова і Єрмака.

Своєрідний рекорд аморальності для соціально–медичних установ встановила вихователька Запорізького дитячого спеціального будинку–інтернату. Специфіка закладу — у постійному проживанні тут дітей, які потребують додаткового догляду, побутових, медичних й освітніх послуг за спеціальною програмою. Основний контингент — діти віком від чотирьох до вісімнадцяти років, однак функціонує реабілітаційне відділення і для старших (до 35 років включно) осіб із психічними розладами, вадами фізичного та розумового розвитку.

Відійдемо від узвичаєного, і спершу — про неприємне. Відтоді, як навесні 2008 року в Бердянську обрали нового міського голову, «пораженці» з усіх своїх сил пнулися, аби фестивальна «Бригантина» вже ніколи більше не пришвартовувалася у «втраченому» для команди Валерія Баранова місті. Добилися ж «доброзичливці» лише того, що після десятого запливу «Бригантини» кінофест дещо несподівано втратив своє звичне ім’я, і черговий, одинадцятий, форум оргкомітет анонсував у 2008 році вже як «Бердянський міжнародний кінофестиваль» (БМКФ). Адже кількома місяцями раніше «Бригантина», з примхи деяких можновладців, перевтілилася у фестиваль «Золотий Бриг», учасники якого з теплохода «Зірка Дніпра» десантували у містах лише Подніпров’я.

Учора опівдні «червоний півень» порядкував на складах хімічного непотребу, що є «спадщиною» від колгоспу у селі Новогорівка Токмацького району.

Відучора Запоріжжя зустрічає водіїв–далекобійників щитами–застереженнями про заборону руху фур вагою понад 30 тонн греблею Дніпрогесу. Пояснення просте: автомагістраль через гідроелектростанцію, збудована ще в повоєнні роки, зазнає дедалі серйознішої руйнації, й існує загроза провалів автівок. Наприкінці минулого тижня фахівці помітили нові пошкодження консольної частини шести мостових опор–«биків», тріщин дедалі більше, бетон кришиться й осипається, іржа «доїдає» металоконструкції як ригелів, так і несучої частини об’єкта.

Всеукраїнська акція «Відродимо Запорозьку Січ!», як відомо, стартувала 19 червня. До благородної справи небайдужі українці долучаються з огляду на «реалії» власного гаманця: успішні бізнесмени, підприємці й особи юридичні стають меценатами, а пересічні громадяни поповнюють спеціальний рахунок дзвінками на телефон: 8–900–300–10–90 чи SMS–повідомленнями на короткий номер: 1090 (у такий спосіб автор цих рядків додав і свої дві десятки до «огривлення» об’єктів історико–культурного комплексу). Усього ж, як повідомив заступник голови Верховної Ради Микола Томенко, зібрано вже понад 100 тисяч гривень, яких вистачить для встановлення протипожежної безпеки й внутрішнього оздоблення церкви козацької доби.