Говорячи про роки незалежності нашої країни, багато експертів зазначає, що протягом цього часу як держава Україна фактично не відбулася. Аргументи цьому твердженню наводять різні: починаючи з відсутності реформ і закінчуючи слабкою роллю на міжнародній арені. Останнім часом, однак, все частіше мусується й інше твердження: усі згадані проблеми можна вирішити вже з листопада 2004 року, після перезидентських виборів. «Наступні вибори — дуже важливий етап для України та світу. Важливі при цьому не лише результати виборів, а й те, хто переможе: європейська демократія чи східна культура», — зазначив Ендрю Вільсон, старший лектор Школи слов'янських і східноєвропейських досліджень (Велика Британія) під час міжнародної конференції «Сучасні ризики та завдання демократичного розвитку України».

У нашій заможній, розвиненій і успішній країні з'явилася одна темна пляма: проблеми в паливно-енергетичному комплексі, які, за словами Прем'єр-міністра Віктора Януковича, «вирішуються не так оперативно і послідовно, як того вимагає час» , тому «нагромадилося» до такої межі, що треба вже було щось робити. «Щось» таки зробили — у п'ятницю пізно ввечері Президент своїм указом звільнив із посади віце-прем'єр-міністра Віталія Гайдука, який в коаліційному уряді курирував саме ПЕК.

Станом на вчора на Закарпатті в рамках акції «Україні –народного Президента» зібрано понад 25 тисяч підписів.
Як повідомив керівник Донецького регіонального штабу блоку «Наша Україна» Павло Жовніренко, в області на підтримку всенародних виборів Президента зібрано більше 30 тисяч підписів. У регіоні працює 35 наметів, 9 з яких — у Донецьку.

Після поїздки керівника «Єдиних енергетичні систем» Росії до Києва Союз правих сил, одним із чільних представників якого є Анатолій Чубайс, отримав значно більше шансів пройти в Думу на виборах цієї неділі. Заявка про участь РАТ «ЄЕС» у приватизації десяти українських обленерго є, як влучно оцінила її «Українська правда», PR-заходом найвищого гатунку. Але бентежить, звісно, інше — російська державна компанія от-от стане власником третини енергетичного ринку нашої держави.

Президент США дуже рідко згадує про Україну. Останній раз, приміром, — навесні, коли з його промови українці дізналися про те, що наша держава є союзником США у війні в Іраку. Цими днями трапилася інша нагода — новий український посол Михайло Рєзник вручав у Білому домі Джорджу Бушу вірчі грамоти. Американський президент, як передає прес-служба нашої амбасади у Вашингтоні, запевнив, що Сполучені Штати «й надалі надаватимуть підтримку процесам перетворень в Україні при переході від комунізму до свободи, її зусиллям на шляху до реалізації європейського вибору».

Тема недавнього і досить проблемного візиту Віктора Ющенка до Харкова несподівано була порушена на офіційному прийомі в місцевій облдержадміністрації послом США в Україні Джоном Гербстом. «Ми занепокоєні адміністративним тиском, який чиниться в Україні на деякі політичні сили, — сказав амбасадор, який перебував на Харківщині з робочим візитом. — Маю на увазі політичні акції проти блоку «Наша Україна», влаштовані в деяких регіонах, у тому числі і в Харкові. Нам байдуже, хто отримає перемогу на виборах. Але ми хочемо, аби всі політичні партії могли вільно висловлювати свою позицію».

Конституційний Суд продовжує розгляд справи, що стосується можливості дiючого Президента Леоніда Кучми бути обраним у 2004 році ще на один термін. Тема, що й казати, делікатна, і «суд судів» вдається до консультацій з іншими юридичними установами. Суддя-доповідач Василь Німченко вже встиг повідомити, що за запитом КС свої висновки з цих питань надали Інститут держави і права ім. Корецького НАН України, Київський національний університет, Одеська національна юридична академія і Харківський держуніверситет. Здавалося б, усім має бути очевидно, що Кучму обирали «на царство» вже двічі — у 1994-му та 1999 роках, тож третій термін суперечитиме Конституції. Але українські правники бачать простір для маневру...

Схоже, дарма укладачі «темників» з Банкової так активно взялися «розкручувати» тему неєдності опозиції, відштовхуючись від заяви Львівської організації ВО «Батьківщина», нiбито це цей осередок рекомендує партійному з'їзду висунути в президенти Юлію Тимошенко. Звісно, про наступний факт навряд чи повідомить якийсь із центральних теле- чи радіоканалів, але сама Юлія Володимирівна твердо заявила, що брати участь у виборах-2004 не буде, принаймні у ролі кандидата.

Полку «напіввисунутих» кандидатів у президенти прибуло. Як повідомила вчора агенція УНІАН, звітно-виборча конференція дніпропетровської обласної організації Всеукраїнського об'єднання лівих «Справедливість» вирішила висунути кандидатом на президентські вибори-2004 року лідера партії — голову Державного комітету України з питань телебачення та радіомовлення Івана Чижа. За словами керівника обласного ВОЛа Віктора Березки, цю пропозицію «справедливі» дніпропетровці внесуть на розгляд з'їзду своєї партії, який орієнтовно відбудеться на початку наступного року.

Два тижні тому проблеми з миттєвою ліквідністю відчули 35 українських банків, на які припадає близько 10 відсотків загальної суми активів банківської системи. Кризу ліквідності окремих комерційних банків НБУ пов'язує насамперед з діями Держказначейства. На єдиному казначейському рахунку на той час було заморожено суму, яка у півтора раза перевищувала обсяг вільних коштів комерційних банків, зазначив заступник голови НБУ Арсеній Яценюк (відповідно, 4,7 мільярда і 3 мільярди гривень). Це, зрештою, призвело до дефіциту гривні.