Ще один «поцілунок» ПРіБЮТ

Позавчора 72 із 82 присутніх на сесії депутатів Полтавської обласної ради проголосували за обрання її новим головою члена партії «Батьківщина» Володимира Марченка. Раніше він був заступником (фактично — першим) голови облради. Вакансія з’явилася після того, як очільник ради Олександр Удовіченко став новим керівником обласної держадміністрації. Однак якщо Удовіченка у вересні 2006 року обрали після скандальної «спікеріади», що тривала більш ніж півроку, то тепер усе обійшлося блискавичною «рокіровкою» без найменшої інтриги. Адже дві найчисельніші фракції — БЮТ і Партії регіонів, які мають в облраді більше половини голосів, — про все домовилися заздалегідь.

Мерія у полотні

Мерія у полотні

Мер Кременчука Микола Глухов з’явився на своєму робочому місці у вишитій сорочці ручної роботи, яку свого часу подарував йому один із місцевих майстрів. У такий спосіб він не лише словом, а й «ділом» підтримав акцію українського студентства «День української вишиванки». Напередодні на апаратній нараді у міськ­виконкомі очільник наддніпрянського міста закликав долучитися до згаданої акції своїх підлеглих. Мотивувалася така пропозиція необхідністю «привернути увагу громадськості до вшанування національних символів і традицій українського народу». І хоча в зросійщеному Кременчуці, який називають індустріальною столицею Полтавщини, далеко не кожен чиновник може похвалитися такою «патріотичною» сорочкою, частина з них охоче відгукнулася на заклик шефа.

Під Смоленськом втратив брата...

Під Смоленськом втратив брата...

Полтавець Володимир Мохначов вирушив до Польщі, щоб провести в останню дорогу свого троюрідного брата — президента сусідньої країни Леха Качинського, який загинув в авіакатастрофі під Смоленськом. Як з’ясувалося, 49–річний пан Володимир, якого в обласному центрі знають як фахівця–медика та управлінця (останнім часом він обіймає посаду начальника відділу Головного управління охорони здоров’я облдержадміністрації), весь час підтримував досить тісні родинні стосунки з близнюками Качинськими, але не афішував їх. «Зізнався» про це журналістам тільки після жахливої трагедії.

«Аргонавт» із Кременчука

«Аргонавт» із Кременчука

Після нічного дзвінка власниця кременчуцького ювелірного магазину «Золоте руно» схопилася за голову. Адже приватні охоронці, котрі приїхали до її крамниці після спрацювання сигналізації, констатували: зловмисник заліз усередину через вікно, за допомогою дриля «відкоркував» сейф, вигріб звідти найцінніше —26 лотків із золотом на загальну суму близько 3 млн. грн. та накивав п’ятами...

«Для народу сало дорожче за партквиток»

«Для народу сало дорожче за партквиток»

Якщо більшість українців вважає себе любителями сала, то Валентин Рибалко, без сумніву, є його «професіоналом». Інститут свинарства Української академії аграрних наук у Полтаві, якому Валентин Рибалко віддав понад 40 років свого життя, залишається і зараз головним профільним селекційно–генетичним центром України. Колись же це була єдина подібна у СРСР науково–дослідна установа. Вісімнадцять років Валентин Павлович був заступником директора інституту, стільки ж — його директором. І тільки через рік після того, як наприкінці 2006 року відзначив своє 70–ліття, передав керівну булаву своєму учневі Андрію Геті. Та роботи в інституті не полишив. Сьогодні академік Української і Російської «аграрних» академій, доктор сільськогосподарських наук, професор, двічі лауреат державних премій, заслужений діяч науки і техніки України Валентин Рибалко продовжує працювати там як учений.

На думку деяких експертів, українські аграрії на порівняно дешевше сало вже ніколи не «молитимуться», бо ж передовсім задля прибутковості масово переходять на вирощення м’ясних порід свиней. Офіційна статистика підтверджує: минулого року наша держава завезла з–за кордону майже на 40 відсотків сала більше, ніж позаминулого. Невже умовний прошарок вітчизняного сала на наших прилавках незабаром іще більше потоншає? Зрештою, невже справді його перспективи виглядають такими апокаліптичними?

Графіті чи політагітка?

Графіті чи політагітка?

Днями у Полтаві відбувся перший графіті–фест. Згідно з офіційною інформацією прес–служби мерії, ініціювали його Студентська рада міста та низка інших молодіжних громадських організацій. Ініціативу підтримало управління у справах сім’ї, молоді та спорту міськвиконкому, під патронатом якого і відбувалося дійство. Присвячувалося воно, як запевняли ініціатори, черговій річниці від дня народження Миколи Гоголя, рідному місту та проблемам екології. На будівельному паркані в одному з найбільших «спальних» мікрорайонів обласного центру залишили свої творчі «автографи» одразу кілька десятків студентів і школярів. Кращих «парканних» художників відзначили спеціальними призами — тортами.

Плати, земляче, за підтримку

Мовний бар’єр не завадив порозумітися полтавському підприємцю, росіянці та студенту з Тунісу. Тим більше що всі троє хотіли «наварити» сумнівні дивіденди на іноземцях, які вирішили гризти граніт науки у полтавських ВНЗ. Тож ця трійця користувалася недосвідченістю гостей України, які потребували допомоги від «бувалих». Шахраї одразу брали їх під свою «опіку», надаючи власні банківські рахунки для сплати коштів за навчання в обраному інституті.

«ФСБ в Україні знову перемагатиме, якщо опозиція буде проросійською»

«ФСБ в Україні знову перемагатиме, якщо опозиція буде проросійською»

Днями Валерій Асадчев влаштував у Полтаві прес–конференцію «без краватки» — прийшов на зустріч із журналістами в іпостасі вже відставленого голови облдержадміністрації. До того ж вона виявилася прощальною: корінний киянин після майже чотирирічного відрядження на Полтавщину відбуває до столиці.

Асадчев перебував «у найкращому настрої від усвідомлення вагомості результатів зробленого», тішився «найприємнішими спогадами про цей благословенний край», а також набутими тут «зв’язками, які не можна розірвати». Пан Валерій поріднився з Полтавщиною не тільки фігурально. Маючи дорослу доньку, вони з дружиною Валентиною вже в статусі «губернаторської» родини всиновили двох хлопців шкільного віку із полтавського інтернату. Оскільки один із них зараз навчається у місцевому технічному університеті, а інший — ще старшокласник, обидва прийомні сини залишаються в Полтаві. При цьому Валерій Михайлович і далі збирається «вести їх по життю», поки не одружить.

Молочна суміш із кров’ю

Відкрита черепно–мозкова травма, перелом основи черепа, забиття головного мозку тяжкого ступеня, множинні гематоми обличчя... Один лише перелік таких ушкоджень змушує здригнутися серце. У голові не вкладається, що завдав їх двомісячній (!) донечці рідний батько! Як повідомили «УМ» у Київському райвідділі міліції Полтави, того ранку мати крихітки разом із дворічним сином пішла у справах. Немовля лишила на татуся, колишнього «зека». А коли донька почала плакати, той став її вельми своєрідно заспокоювати...

Із ЖЕДів зніматимуть «Скайп»

Уже до кінця квітня всі госпрозрахункові житлово–експлуатаційні дільниці Полтави, що підпорядковані мерії, будуть підключені до інтернету й забезпечені комп’ютерними програмами «Скайп» (Skype). Про це повідомила журналістам начальник управління зі звернення громадян міськвиконкому Лідія Буркова. За її словами, комунальні дільниці були повністю комп’ютеризовані ще у 2008 році, а в чотирьох із них віднедавна вже є змога «гуляти» у всесвітньому «павутинні» та користуватися згаданою програмою.