Трибунал iз воєнних злочинів у Сьєрра–Леоне, який працює у Гаазі під егідою ООН, вчора засудив до пожиттєвого ув’язнення колишнього президента Ліберії Чарльза Тейлора. Як повідомляє Бі–Бі–Сі, екс–главу держави звинувачували за 11 пунктами, зокрема у воєнних злочинах і злочинах проти людяності через підбурювання до жорстокої громадянської війни в сусідній Сьєрра–Леоне 1990 року. Прокуратура також звинувачувала Тейлора у вбивствах, зґвалтуваннях, завдаванні каліцтв та використанні у військових діях дітей. Тейлор торгував алмазами, на поклади яких багата Ліберія, й на виручені гроші купував зброю для повстанців із Революційного об’єднаного фронту Сьєрра–Леоне. «Революціонери», серед яких було чимало дітей віком 10—15 років, прагнули скинути владу, проте вбивали переважно мирних мешканців: відрубували їм голови, руки, ноги...

Верховний суд Пакистану вчора визнав прем’єр–міністра країни Юсефа Раза Гілані винним у неповазі до суду через відмову поновити розслідування корупційного скандалу проти президента Пакистану Асифа Алі Зардарі. Феміда винесла прем’єр–міністру лише номінальне покарання: ув’язнення на ті кілька хвилин, поки зачитували вирок. Вийшовши із судової зали, Гілані, усміхаючись, помахав рукою своїм прихильникам й повернувся до виконання обов’язків прем’єр–міністра. Обвинувальний судовий вирок може загрожувати йому втратою посади, але до цього навряд чи дійде — відставка уряду лише поглибила б політичну нестабільність у Пакистані.

Чинний глава Франції Ніколя Саркозі має всі шанси пролетіти повз Єлисейський палац, як фанера над Парижем у відомій приказці. За попередніми даними міністерства внутрішніх справ Франції, лідером першого туру президентських виборів, який відбувся минулої неділі, став кандидат від Соціалістичної партії Франсуа Олланд, який здобув 28,6 відсотка голосів виборців. Саркозі відстав усього лише на 1,5 відсотка, проте в другому турі йому буде значно важче. Показник Сарко є найнижчим для чинного президента в історії Франції. І це перший з 1958 року (коли було засновано П’яту республіку) випадок, коли президент не перемагає в першому турі голосування.

Після бурхливого обговорення Європарламент учора схвалив угоду Європейського Союзу зі Сполученими Штатами про передачу американським спецслужбам (конкретно — Департаменту США з національної безпеки) особистих даних авіапасажирів у рамках боротьби з тероризмом. Упродовж восьми років Європа опиралася цій вимозі США, але зрештою Вашингтон узяв гору: минулого місяця відповідна комісія Європарламенту дала зелене світло на винесення цієї угоди на обговорення й голосування. Питання настільки важливе для пасажирів, які вилітають до США, що державні та громадські телеканали окремих країн, наприклад Польщі, вели пряму трансляцію з учорашнього засідання ЄП.

Сьогодні в Національному музеї авіації та космонавтики Смітсонівського університету США особливий день: тут відбудеться урочиста церемонія прийняття легендарного космічного човника «Дискавері». А позавчора мешканці Вашингтона могли спостерігати його останню місію: шатл, розташований на спині транспортного літака «Боїнг–747», пролетів на висоті лише близько 450 метрів над центром столиці, здійснивши кілька кіл пошани над пам’ятником Вашингтону та Капітолійським пагорбом. Потім «Дискавері» назавжди приземлився в аеропорту Далласа, звідки його відбуксирували до розташованого неподалік Смітсонівського музею аеронавтики.

У Брюсселі вчора почалася дводенна зустріч міністрів оборони та міністрів закордонних справ країн–членів НАТО. Головне питання порядку денного — підготовка до травневого саміту НАТО в Чикаго. Вже тепер відомо, що основними темами зустрічі глав держав–учасниць Північноатлантичного Альянсу у США будуть операція НАТО в Афганістані (передусім її фінансування), реформа структур Альянсу та протиракетний щит. Нинішнє засідання у Брюсселі відбуваються під головуванням Генсека НАТО Андерса Фога Расмуссена. Також іще до саміту НАТО в Чикаго відбудеться зустріч лідерів чоти­рьох країн Вишеградської групи для напрацювання спільної позиції цього центральноєвропейського угруповання стосовно реформування НАТО.

Розставатися з грошима завжди нелегко, і що їх більше — то важче. Звісно, можна заперечити, що багаті люди саме тому й багаті, бо заощаджують кожну копійку (йдеться про тих, хто справді заробив статок власною працею й розумом, на відміну від наших скоробагатьків). Проте трапляються і серед мільярдерів готові поділитися своїм багатством з іншими й навіть із державою. Саме до таких належить фінансист Уоррен Баффет, який стабільно входить до трійки найбагатших людей світу. Саме він запропонував, щоб американці, чиї заробітки перевищують мільйон доларів на рік, платили більші податки, ніж зараз, коли відсоткова ставка для них менша, ніж для середнього класу. Як приклад несправедливості американської податкової системи Баффет часто наводить той факт, що сам він платить менші податки, ніж його секретарка.

У Нью–Йорку позавчора оголосили цьогорічних лауреатів Пулітцерівської премії — найпрестижнішої нагороди в галузі журналістики. «Пулітцерів» вручають у 13 журналістських та шести художніх номінаціях (церемонія вручення традиційно відбувається у нью–йоркському Колумбійському університеті в перший понеділок травня, який цього року випадає на 7–ме число). Найбільш престижною серед першої групи від початку присудження премій, з 1917 року, неофіційно вважають «Найкраще журналістське розслідування». Цьогоріч переможцями в цій категорії стали інформаційна агенція «Ассошіейтед пресс» та газета «Сіетл таймс». Журналістів «АП» вирізнили за проведення власного розслідування про те, що впродовж кількох років нью–йоркська поліція в рамках боротьби з тероризмом вела під патронатом ЦРУ масоване незаконне стеження за мусульманами. Регіональну газету з Сіетла нагороджено за серію репортажів про випадкове передозування метадоном серед пацієнтів iз хронічними захворюваннями.

Прем’єр–міністр Греції Лукас Пападімос позавчора увечері подав у відставку і звернувся до президента Каролоса Папуліаса з формальним проханням розпустити парламент. Президент прохання виконав і призначив прискорені дострокові парламентські вибори на 6 травня, повідомляє грецьке державне телебачення. До обрання нового парламенту обов’язки глави уряду й надалі виконуватиме Пападімос.

Кандидатом на виборах президента США від Республіканської партії стане мормон, бізнесмен і мільйонер Мітт Ромні. Тепер це можна стверджувати майже напевне, адже у 65–річного екс–губернатора штату Массачусетс фактично не залишилося рівних суперників у боротьбі за право балотуватися на пост глави держави від республіканців. Колишній спікер Палати представників Ньют Гінгріч та конгресмен із Техасу Рон Пол, судячи з рейтингів, перебувають у нижчій ваговій категорії. А єдиний, хто міг скласти Ромні конкуренцію — 53–річний ультраконсерватор Рік Санторум, — учора оголосив, що вибуває зі змагання за звання кандидата в президенти. Це несподіване рішення Санторум оприлюднив після того, як минулого тижня програв на праймеріз у штатах Вісконсін, Меріленд та столичному окрузі Колумбія. Загалом колишній сенатор від штату Пенсильванія здобув перемогу на попередніх виборах в 11 штатах. І хоча за цим показником Ромні його значно випереджає, до з’їзду Республіканської партії, яка влітку має остаточно визначитися зі своїм кандидатом, ще багато могло змінитися.