Прокуратура ... «в тіні»

Прокуратура ... «в тіні»

Відразу зазначимо: будівля прокуратури міста Дніпропетровськ розташувалася зовсім не в тіні дерев, а в гарному місці — на дніпровській набережній. Знаний у місті бригадир облицювальників гранітом Микола Шуйдін, як тепер зізнається, саме на це й «клюнув». Мовляв, де–де, а в прокуратурі «кинути» не можуть. Тим паче, бригада Шуйдіна у Дніпропетровську зарекомендувала себе роботою на відомих об’єктах, як–от вестибюлі головних корпусів Національного університету та конструкторського бюро «Південне», VIP–зали аеропорту, центральний вхід облуправління СБУ, дзвіниця і пам’ятник загиблим міліціонерам, оглядовий майданчик парку імені Т. Г. Шевченка, житловий комплекс «Вежі»...

Реанімуйте від арешту

Реанімуйте від арешту

Уже більше тижня лікується після гіпертонічного кризу в приватній клініці «Медіком» колишній глава Шевченківського району Києва Віктор Пилипишин. Минулого четверга до нього в палату ввірвалося кілька десятків бійців ГУБОЗ МВС разом зі слідчими, які й висунули Пилипишину обвинувачення в рамках порушеної проти нього кримінальної справи. Як повідомили «УМ» у прес–службі прокуратури Києва, пана Пилипишина обвинувачують у перевищенні влади і службових повноважень. Згідно з ч. 3 ст. 365 Кримінального кодексу, екс–главі району, який мав амбіції стати столичним мером, «світить» до десяти років позбавлення волі. Йому закидають незаконну передачу комерсантам будівлі на проспекті Перемоги, 8, що завдало збитки громаді столиці на суму близько 15 млн. гривень.

Небезпечні чи позитивні?

«УМ» повідомляла про резонансне затримання у 2007 році членів злочинного угруповання, причетних до переділу сфер впливу на териконах вугільних шахт західного Донбасу. Нагадаємо, що увагу молодиків привернули безробітні й нужденні люди, які роками шукали серед відвалів породи якісь шматки вугілля, щоб продати його і хоч якось прогодувати свої родини. До певного часу проблем у так званих «териконщиків» не було. Аж доки незнайомі їм молодики не стали вимагати здавати видобуте тяжкою працею вугілля тільки їм за значно нижчою ціною. Нещасні заробітчани забили в усі дзвони, однак безрезультатно. Зрештою, на одному териконі дійшло до стрілянини зі смертельним наслідком. А після цього громадськість отримала привід заспокоїтися: причетних до цих кривавих подій затримали.

Минулого тижня в Бабушкінському райсуді Дніпропетровська оголошено вирок, який вразив своєю м’якістю. І не лише тому, що причетність членів угруповання до злочинного «промислу» на відвалах шахт західного Донбасу ні слідство, ні суд довести не змогли. Але й без цього перелік діянь членів угруповання вражає.

Антисталкер

Антисталкер

Дев’ятикласник Андрій М. є фанатом відомої комп’ютерної гри «S.T.A.L.K.E.R». Після уроків у звичайній київській школі на Нивках він поспішає додому, де одразу поринає у віртуальний світ зони відчуження. Стріляючи по мутантах, що пересуваються центральною площею Прип’яті, з даху готелю «Полісся», він мріє й у реальному житті побувати у місті–примарі. «Бо хочу побачити, що в цій грі відповідає дійсності, а що ні», — пояснює «УМ» свою мотивацію 15–річний гравець. На шляху до мети в нього лише дві перепони — гроші та вік. Бо підліток бажає потрапити до зони легально, у складі туристичної групи. А це неможливо для неповнолітніх, до того ж вартість екстрим–туру «кусається»: від сотні до п’ятиста доларів iз людини, залежно від цінової політики фірми та чисельності групи.

Таких, як Андрій, — сотні, якщо не тисячі. Досягнувши повноліття, не кожен готовий викласти кругленьку суму за прес–тур до Чорнобиля. Тож окремі відчайдухи наважуються піти за «покликом Прип’яті» нелегально. Здавалося б, скільки того ризику? Головне — подолати паркан зони й відчути себе справжнім сталкером, а повернувшись звідти — хизуватись у всесвітньому павутинні власноруч зробленими знімками з Чорнобильської зони. Напередодні 25–ї річниці трагедії на ЧАЕС журналіст «УМ» укотре побував у зоні відчуження й на власні очі побачив, як організовано роботу правоохоронців, чиє завдання — ловити порушників.

І Паска за ґратами?

Сьогодні Апеляційний суд Києва має розглянути подання слідчого ГПУ Сергія Войченка про подовження строку утримання екс–глави МВС Юрія Луценка під вартою до п’яти місяців. Наразі лідер «Народної самооборони» провів за ґратами СІЗО майже чотири місяці. Учора Луценко повністю завершив ознайомлення з матеріалами 47 томів кримінальної справи, порушеної проти нього, про що повідомила прес–служба «НС».

Хабарі збирали секретарі

Служба безпеки повідомила нові подробиці щодо спецоперації у Шевченківському районному суді столиці, проведеної цього вівторка. Нагадаємо, тоді одного з помічників судді затримали, коли він відвозив матеріали до Лук’янвського СІЗО, а повернувшись із затриманим, оперативники заблокували будівлю Феміди й обшукали кілька службових кабінетів.

Про портрет подумаємо

Про портрет подумаємо

Спілкуючись учора із міністром внутрішніх справ Анатолієм Могильовим, журналісти звернули його увагу на портретну галерею глав МВС, встановлену на внутрішньому подвір’ї відомства на Богомольця, 10. Увагу представників ЗМІ вже давно привернув портрет нині покійного очільника МВС Юрія Кравченка, якого навіть нині заарештований екс–міністр МВС Юрій Луценко вважав одним iз кращих очільників органів внутрішніх справ. Мовляв, працівники міліції шанують пам’ять про Кравченка, і я не можу не враховувати думку підлеглих.

Катів у погонах більшає

В установах МВС і далі гинуть люди: лише цього року в міліції загинуло 15 осіб! За словами співголови Харківської правозахисної групи Євгена Захарова, йдеться лише про публічну інформацію, отже, таких випадків може бути більше. Водночас пан Захаров не береться стверджувати, що всі ці трагічні випадки були пов’язані із застосуванням насильства з боку міліції. Так, чотири випадки смерті сталися в міліцейських ІТУ (один iз них нібито є самогубством, але ще потребує окремого розслідування), а ще одинадцять випадків смертей трапилися в установах МВС або після побиття в міліції — в лікарнях.