Майже дев'ять із десяти (88,7%) українців виступають проти ідеї обрання президента у парламенті. Про це свідчать результати опитування, проведеного з 26 грудня по 5 січня Фондом «Демократичні ініціативи» та Центром соціальних і політичних досліджень «Соціс». Цю пропозицію законопроекту Медведчука—Симоненка готові підтримати лише 5,6% громадян. Один відсоток громадян стверджує, що посада президента взагалі не потрібна. При цьому кожен восьмий з опитаних стверджує, що положення про обрання гаранта через ВРУ має пройти через всеукраїнський референдум.

Брат керівника президентської канцелярії Віктора Медведчука Сергій, згідно з указом Президента Кучми від 12 січня, став заступником голови Державної податкової адміністрації України, але при цьому так і не дочекався указу про звільнення з попередньої посади. Отже, маємо наразі цікаву ситуацію: одна й та сама особа є сама собі й керівником, і підлеглим, адже Медведчук-молодший водночас і заступник голови ДПА всієї держави, і керівник Львівської обласної податкової. Частини тіла пана Сергія, виходить, такі великі, що можуть перебувати водночас на двох кріслах у різних куточках чималої держави.

7 червня у 61-му окрузі Донецької області мають відбутися довибори у Верховну Раду: як відомо, після призначення Генпрокурором Геннадій Васильєв, обраний тут, склав депутатські повноваження. За інформацією народного депутата від фракції «Наша Україна» Миколи Томенка, всі шанси перемогти у цьому окрузі має брат Генпрокурора — Олександр Васильєв, голова Донецької обласної податкової адміністрації. «Висунути Олександра Васильєва депутатом по округу брата було вирішено на своєрідних зборах керівників донецької фінансово-політичної групи, — зазначив Микола Томенко у коментарі «Українській правді». «Наша Україна», за словами Миколи Володимировича, як кандидата, ймовірно, підтримає Євгена Талишева, редактора опозиційної газети «Остров».

Усе, довели парламент до ручки — вже навіть «більшовики» втратили будь-який інтерес до «запрограмованої» їхнім вождем Леонідом Кучмою політичної реформи. Принаймні таке враження склалося у змученого безрезультатними спробами Голови Верховної Ради Володимира Литвина бодай про щось «домовити» більшість із опозицією. «Я, може, зроблю дещо емоційний висновок, — і справді емоційно проголосив на прес-конференції після дострокового закриття сесії спікер, — але складається враження, що інтерес до політреформи у її ініціаторів зник».

— Як на мене, говорити про зрив якихось домовленостей доречно тоді, коли вони в якомусь вигляді зафіксовані — підписані, скажімо... А в даному випадку йшлося тільки про проміжні узгодження, які досягалися в ході дискусії. Фактично всі сторони конфлікту залишилися на тих же позиціях, на яких були і 24 грудня, — більшість наполягає на тому, що законопроект №4105 був проголосований, а опозиція — на тому, що це було ніяке не голосування, і результати сфальсифіковані. До речі, зараз із приводу постанови, яка зафіксовує ухвалення змін до Конституції в першому читанні, є кілька звернень до Конституційного Суду. Звісно, морально КС себе скомпрометував, визнавши довічне президентство Кучми, але ж юридично він існує... Що ж до мети цієї «реформи», то, я думаю, усім — від міністра до домогосподарки — зрозуміло: це довiчний Кучма.

Комуністична партія виступає категорично проти обрання Президента у 2004 році нинішнім складом Верховної Ради. «Чергові вибори Президента у цьому році повинні відбутися шляхом прямого всенародного волевиявлення», — сказано в заяві першого секретаря КПУ Петра Симоненка, розповсюдженій прес-службою партії. А ще Компартія «категорично виступає проти продовження повноважень народних депутатів України нинішнього скликання до 2007 року та можливого балотування Президента Кучми на третій термін президентства у будь-якому форматі».

Ну ось, нарешті, і все — 4-та сесія 4-го скликання Верховної Ради України стала історією разом зі своїми незаконними голосуваннями, блокуваннями й ночівлями в сесійній залі, переходами по фракціях і фракційними злиттями, сварками й примиреннями тощо. Парламентаріям довелося розпрощатися зі своїми «голосувальними» місцями й розійтися на «канікули» днем раніше від запланованого — спікер, як і обіцяв, закрив сесію достроково. Напередодні прес-секретар Володимира Литвина Ігор Сторожук переповів журналістам про наміри свого шефа: проводити нормальне пленарне засідання в тому випадку, якщо вдасться знайти компроміс між опозицією та більшістю, і розпустити депутатів на двотижневий відпочинок, якщо не вдасться.

Секретаріат Верховної Ради вирішив ускладнити опозиції життя. Відтепер навіть «найпідкованіші» технічно нардепи, які добре знають як вивести з ладу систему «Рада», не зможуть цього зробити. Бо стараннями «батьків» і «няньок» голосувальної системи відтепер навколо пульта управління системою встановлено скляний бар'єр.

Однією із найпопулярніших соціологічно-політичних служб України (у плані регулярності та масштабності проведення опитувань) є Національний інститут стратегічних досліджень. На жаль, стеження за роботою НІСД упродовж тривалого часу дає всі підстави застосовувати до нього таке поняття, як «замовна соціологія». Саме в рейтингах цього інституту рейтинги опозиції, в порівнянні з іншими опитуваннями, найчастіше занижені, в його дослідженнях Віктор Янукович вперше — ще восени — перевищив популярність Петра Симоненка, саме у стінах НІСД навесні минулого року Леонід Кучма в компанії Віктора Медведчука поклав на політологів обов'язок включитися в розробку та обговорення політреформи, зрештою, сам Президент своїм указом заснував НІСД. І останнє дослідження інституту, результати якого було оприлюднено вчора, — «Політичні партії в Україні» — теж видається багато в чому тенденційним, з явним креном у бік Прем'єр-міністра, якого, либонь уже «благословили» на президентство.

Представники донецького регіонального штабу «Нашої України» виграли в судах області вже третю справу. Цього разу Ворошиловський суд Донецька визнав неправомірним рішення Ворошиловського виконкому про заборону встановлювати на вулиці Артема намет у ході акції «Україні — народного Президента».