На загальнодержавні канали телебачення не скаржаться хіба що шанувальники «мила» — нескінченних серіалів на нашому ТБ не бракує. Чого не скажеш про об'єктивність і свободу слова, яку на перших трьох кнопках помічають тільки вірні прихильники влади, про яких телевізійники розповідають багато й «солодко». Схоже, що віднедавна до таких улюбленців загальнонаціонального телебачення належить і лідер «єдиної справжньої опозиції» (за версією провладних ЗМІ) Петро Симоненко.

Зітхнувши — хто з полегшенням, а хто з суперечливими почуттями, народ таки погодився повірити в те, що наш Президент Леонід Кучма живий і навіть майже здоровий. Але запитання про те, які ж капосні зловмисники розповсюдили чутку про найгірше, з порядку денного не знято. І якщо дехто лише подумки перебирає всі можливі версії щодо ініціаторів «смерті» гаранта, інші прагнуть продемонструвати дорогому Л.Д. свою відданість, вимагаючи провчити безсовісних наклепників, аби іншим до таких жартів було зась. Скажімо, на думку координатора парламентської більшості Степана Гавриша, розповсюдження чуток про смерть Президента країни є злочином, який треба розслідувати, а винних, природно, покарати. А кому ж такими розслідуваннями й займатися, як не Службі безпеки?

Поки київських автомобілістів лякають дорожніми «пробками», які неминуче виникнуть 23-24 січня (а міліція обіцяє з нагоди приїзду російського президента Володимира Путіна в гості до свого колеги Леоніда Кучми обмежити рух автотранспорту), російський «самодержець» уже морально готується до візиту в братню Україну. Точніше, його готують: позавчора з господарем Кремля зустрівся глава Адміністрації нашого Президента Віктор Медведчук.

Зачитавшись листами від Голови ВР Володимира Литвина, чимало прямих адресатів «епістолярію про шляхи виходу з політичної кризи» — народних депутатів, а також політологів — висловили свої думки з цього питання.

Для правди нічого не шкода, навіть бюджетних грошей. Як уже повідомляла «УМ», наприкінці минулого року Кабінет Міністрів виділив 850 тисяч гривень для проведення міжнародної експертизи записів опального майора Миколи Мельниченка на предмет їхньої достовірності. Але, як тепер виявилося, Україна не має сертифікованого обладнання, на якому можна було б провести таку експертизу.

Уже вдруге протягом року під загрозою закриття опинилася одеська незалежна газета «Правое дело», яку видає місцева студія «Негоціант». За словами заступника редактора тижневика Ірини Голобородько, «спершу газету силкувалася знищити міліція: працівники Жовтневого райвідділу Одеси влаштували обшук у редакції, згодом подали багатотисячний позов до суду. Вельми гостро, мовляв, пережили одну з газетних публікацій, у якій не так, як належало, показана діяльність місцевих детективів». А згодом тижневик зненацька наступив на мозоль місцевому УСБУ. У номері від 19 вересня 2003 року газета вмістила, з посиланням на інтернет-видання Vlasti.net, статтю під назвою «Спецслужби чи торговельне представництво?». Суть публікації — лист анонімного працівника облуправління Служби безпеки України про корупційні дії, які мали місце у спецслужбі в Одеській області.

Парламент може вийти з передноворічної кризи і повернутися до звичної законотворчої роботи, якщо «більшість» прислухається до опозиції і вирішить три ключові питання: визнає проголосовану шляхом підняття рук постанову № 4105 про внесення змін до Конституції нелегітимною, погодиться винести питання про вибори Президента Верховною Радою на всеукраїнський референдум і прийме спеціальний регламент розгляду змін і доповнень до Конституції, якого досі немає. «Коли ми будемо мати ці три точки, то Верховна Рада, принаймні частина, яку представляє моя політична сила, займе конструктивну позицію», — повідомив учора на брифінгу лідер блоку «Наша Україна» Віктор Ющенко. За його словами, голосування, що відбулося 24 грудня, повторило схему голосування за бюджет-2004 і є прообразом того, як депутати обиратимуть «під куполом» Президента України, якщо нинішню так звану політреформу доведуть до кінця. «Те, що ініціюється Банковою як політреформа, має ознаки державного перевороту», — каже Віктор Ющенко.

В українському політично-правовому полі визріла й заколосилася нова юридична колізія, якщо не сказати нісенітниця. Саме вчора закінчився шестирічний термін повноважень дюжини членів Центральної виборчої комісії (хоча, на думку багатьох експертів, він сплив ще раніше). При цьому вони продовжують працювати. Як заявив секретар Центрвиборчкому Ярослав Давидович агентству «Інтерфакс-Україна», «оскільки жодних документів про припинення повноважень членів ЦВК немає, вони не мають права не виходити на роботу, оскільки це буде вважатися прогулом». А Президент Кучма хоч і живий та здоровий, але й вухом не веде.

Позавчора в редакції «Газети виборчої» відбулася конференція «Східний вимір — тристороння співпраця», організована за участі посольства Великої Британії в Польщі. Хоча конференція була присвячена перспективам майбутніх відносин об'єднаної Європи з Україною та Білорусcю, йшлося переважно про українські справи. На конференції звучали доволі похмурі прогнози стосовно запланованих на осінь виборів Президента України, зазначає «Газета виборча».

Спікер парламенту Володимир Литвин, як і обіцяв напередодні в інтерв'ю тижневику «Дзеркало тижня», написав своїй депутатській «пастві» листи, в яких, звертаючись особисто до кожного парламентарія, викладає своє бачення ситуації, що склалася у парламенті. «По суті, ми маємо гостру парламентську кризу, яка загрожує переростанням у всеосяжну політичну, — визнає Голова ВР. — Жорстка перманентна боротьба за владу, яка є характерною особливістю України й різко загострилася з розгортанням президентської кампанії відразу ж після виборів до Верховної Ради, призвела до того, що наш парламент почав уже працювати за циклічним принципом — від протистояння до протистояння». Як стверджує Литвин, «протягом 4-ї сесії блокувалося кожне четверте з пленарних засідань», а апогеєм конфлікту, звісно, стало «винесення на розгляд парламенту питання політичної реформи».