Учора у Львівській опері відбувся перший і останній офіціоз «найбільшого у світі ярмарку української книги» — урочисте відкриття, вітальні промови, концерт, вручення дипломів і «равликів» переможцям конкурсу «Книга Форуму-2006» — на суд журі 120 видавництв прислали понад 500 видань. Тож фактично XIII Форум відкрився 13 числа.

Перша презентація стрічки «Кочівник» відбулася минулого року в Астані, в день народження президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, який, як свідчать титри на початку фільму, був натхненником цього проекту. Не кожен президент може похвалитися таким подарунком до іменин — повноцінний високотехнологічний фільм на 30, за іншими даними, 40 млн. доларів, із виконавчим продюсером Мілошем Форманом, голлівудськими акторами і міжнародною знімальною групою. Фільм, який має розповісти всьому світу про історію очолюваного народу, прокат якого в США, Канаді й Англії взявся здійснювати один із провідних світових дистриб'юторів — компанія Miramax. Фільм, який «відкривають» і «закривають» слова Назарбаєва про гордий народ, славетну історію і звитягу казахських батирів. У Росії фільм презентували у червні цього року в кіноконцертному комплексі «Баку» — теж пафосно. У вересні він виходить у широкий прокат у Росії й Україні. Компанія «Геміні», яка завідує прокатом «Кочівника» в Україні, пропонує фільм із російським саундтреком і українськими субтитрами.

На Форумі видавців, що відкривається завтра у Львові
а) презентуватимуть біографію Юлі Тимошенко;
б) за «круглим столом» з’ясують, чому «Рай для дітей — пекло для видавців?»;
в) заявить про себе Харківський проект;
г)представлять нові книжки два власні кореспонденти «УМ»;
д)пройде перший міжнародний літературний фестиваль, в якому зійдуться понад 40 першокласних авторів із 8 країн;
е)...с)...ь)... тощо.

Десятиденна «комедія дель-арте» на острові Лідо закінчилася в суботу — як тільки крилаті венеціанські «Золоті леви» перекочували з рук членів журі до валіз кінематографістів. Ярмарок марнославства в декораціях «художнього» міста на воді згорнув свої намети і червоні доріжки, в смітники полетіли райдери зірок, а лімузини, що везли всесвітньо відомих акторів кілька метрів від зупинок вапаретто до фестивального палацу, знову нікому не потрібні. Тільки мер Венеції, як пишуть зарубіжні видання, має намір зменшити кількість голубів, які разом із крилатими левами є символом Венеції, — занадто вже їх розвелося, понад 40 тисяч.

На п'ять днів — із 5 по 10 вересня — «розвезли» в «оксамитовій» Ялті російсько-український фестиваль продюсерського кіно «Кіно-Ялта-2006», в програмі якого аж... вiсiм картин. А чому ні — хороша погода, Ялтинська набережна, лагідне море, готель «Ореанда», приємні люди. Шість хороших людей — режисер Сергій Маслобойщиков, кінокритики Сергій Тримбач і Лариса Брюховецька від України та російський кінокритик Віктор Матізен і російські актори Альона Бабенко і Леонід Ярмольник (голова журі) — «судитимуть» ці вісім фільмів.

З 1 вересня починається нова ера українського кіно — вступає в дію постанова Кабінету Міністрів України, яка встановлює квоти дублювання, озвучення або субтитрування фільмів українською мовою. Згідно з постановою, на початку нового навчального року 20% фільмокопій повинні мати українську версію, в середині, тобто з 1 січня 2007-го, — 50%, а на літніх канікулах, з 1 липня 2007-го, — 70%. Таким чином на 16-му році незалежності права українців на перегляд фільмів у кінотеатрах рідною мовою почнуть дотримуватися.

Алекс — естонець, продюсер, у минулому фабрикант — власник макаронної фабрики, студії, що робила рекламні і музичні фільми, кінокомпанії Cinema Nouveau, яка займає перше місце в Естонії за обсягами прокату, людина, що зробила перший фільм для кінотеатру українською мовою. Це був «Карлсон», але не радянський мультфільм 70-х років, а новий, шведсько-норвезький, режисера Вібеке Ідсьо. В українській версії Малюка озвучувала Ані Лорак, Карлсона — Олег Скрипка, це був прецедент і фурор, і завважте, це було ще до постанови Кабміну про обов'язкове дублювання, титрування чи озвучення фільмів у прокаті українською мовою.
У кінці жовтня — на початку листопада Алекс Ковські випустить у прокат датський мультфільм «Теркель і халепа» — молодіжну комедію-трилер, в якій представлені майже всі актуальні музичні напрями — хіп-хоп, реггі, альтернативна музика. В українському варіанті «Теркеля» музичні композиції виконуватимуть Олег Скрипка, групи «ТНМК», «Мандри», «Mead Heads» і «Вася Clab». У шестикласника Теркеля є мама, яка ніколи не випускає цигарку з рота, тато, що завжди читає газету і говорить тільки «ні», і божевільний дядечко Стюарт. Шкільне життя Теркеля доволі типове — бійки, дружба, симпатії, але в його житті є місце страшним загадкам, чорному гумору і дивним героям. У компанії кажуть, що цей мульт — доволі свіже слово в своєму жанрі.
Про особливості національного кінопрокату очима естонського продюсера ми і поговорили з Алексом Ковські в офісі його київської компанії «Ательє промоцій» на лівому березі.

Нечисленні організатори модних акцій в Україні не втомлюються скаржитися на непрофесійність журналістів, які беруться писати про моду, — мовляв, аналітику підміняють світською хронікою, кардигани плутають із кринолінами, ще й прізвища дизайнерів неправильно пишуть. Важко мені, звичайно, пригадати факультет, факультатив чи курси, де б навчали фешн-журналістиці, і до того ж дуже хотілося б поспілкуватися з фаховим продюсером модних конкурсів, який мав хоча б якусь «азіатську» освіту в цьому напрямку. А якщо говорити серйозно, страшенно бракує «притомних», фахових, розумних книжок про моду. Тому, коли видавництво «Фоліо» в серії «100 знаменитих», яку випускає з 2001 року, заанонсувало книжку «100 знаменитостей мира моды», надія на грунт під ногами затеплилася. Колектив із чотирьох авторів — В. Скляренко, Н. Вологжина, О. Ісаєнко, І. Колозинська — впорядкував під обкладинкою із фотографією профілю Коко Шанель у перлах, капелюшку і з цигаркою короткі відомості про 102 дизайнерів, моделей, модних фотографів, засновників Домів мод, стилістів.

Створення минулого року нової письменницької, хоч і громадської, а не творчої за юридичним статусом, організації — Конгресу літераторів України — якось пройшло повз увагу журналістів «України молодої». Тож коли член Конгресу письменник Юрій Бедзик зайшов у редакцію і розповів про нову, умовно кажучи, спілку письменників, стало цікаво розпитати про її принципи і засади. Таким чином ми домовилися про зустріч з одним із трьох співголів Конгресу, четвертим «Головою земного шару» поетом Юрієм Капланом. (Інші співголови КЛУ — Валерій Басаров і Володимир Спектор). У ході розмови з'ясувалося, що до Конгресу літераторів України ввійшли здебільшого ті письменники, які в 2004 році в Пущі Озерній оголосили альтернативний з'їзд Спілки письменників і вибрали альтернативного голову — Наталю Околітенко. Втім Юрій Каплан просить не акцентувати увагу на ГКЧП-2004 в Спілці, бо «то зовсім інша історія». Наша розмова весь час збивалася на особу нинішнього голови НСПУ, нардепа-б'ютівця, голову парламентської Комісії з культури і духовності Володимира Яворівського, очевидно, він «допік» Конгресу і його співголові найбільше. Але перетворювати газетні шпальти на публічне з'ясовування стосунків нам би не хотілося, тому ми сфокусували увагу на діяльності Конгресу.

Книжки про Гаррі Поттера читати і то страшно. Екранізація творів Джоан Ролінг нагадує нову дитячу класику жахливчиків — на домашньому екрані ще нічого, а в кінотеатрі — стра-а-ашно, аж жах! Але наступного літа на прихильників Гаррі чекає нове випробування — українська кінокомпанія «Тріумф» і канадська корпорація IMAX презентацію першого в Україні 3D-кінотеатру розпочнуть фільмом «Гаррі Поттер і Орден Фенікса». Це перший блокбастер, який випустять одночасно у звичайному форматі й у 3D. За інформацією Korrespondent.net, дві компанії оприлюднили плани побудувати до кінця 2008 року два 3D-кінотеатри, і перший збираються відкрити в Києві влітку наступного року.