Нечисленні організатори модних акцій в Україні не втомлюються скаржитися на непрофесійність журналістів, які беруться писати про моду, — мовляв, аналітику підміняють світською хронікою, кардигани плутають із кринолінами, ще й прізвища дизайнерів неправильно пишуть. Важко мені, звичайно, пригадати факультет, факультатив чи курси, де б навчали фешн-журналістиці, і до того ж дуже хотілося б поспілкуватися з фаховим продюсером модних конкурсів, який мав хоча б якусь «азіатську» освіту в цьому напрямку. А якщо говорити серйозно, страшенно бракує «притомних», фахових, розумних книжок про моду. Тому, коли видавництво «Фоліо» в серії «100 знаменитих», яку випускає з 2001 року, заанонсувало книжку «100 знаменитостей мира моды», надія на грунт під ногами затеплилася. Колектив із чотирьох авторів — В. Скляренко, Н. Вологжина, О. Ісаєнко, І. Колозинська — впорядкував під обкладинкою із фотографією профілю Коко Шанель у перлах, капелюшку і з цигаркою короткі відомості про 102 дизайнерів, моделей, модних фотографів, засновників Домів мод, стилістів. Серед них я зустріла сім статей про українських діячів модного бізнесу — дизайнерів Лілію Пустовіт, Вікторію Гресь, Ірину Каравай, Михайла Вороніна, покійного Олександра Моняка, і двох моделей — всесвітньовідому Діану Ковальчук і представницю «Міс Всесвіт» в Україні Сашу Ніколаєнко. Причому дивним чином про Діану Ковальчук, першу українку, яка перемогла в престижному конкурсі Elite Model Look і брала участь у показах найбільш топових дизайнерів, подається втричі менше інформації, ніж про Сашу Ніколаєнко.
Жовтий, майже газетний папір ми ще можемо якось пережити — так учили: головне не форма, а зміст, хоча книжки про моду апріорі на такому не друкуються, — є певні правила в цій непростій галузі матеріальної культури. «М'яса, м'яса давайте!». А м'ясо і зовсім не першої свіжості — хоч книжка і датується 2006 роком, реальність у ній відображена така, що в Києві ще існують «Сезони моди», журнал «Єва», а Вікторія Гресь «сьогодні працює в Києві, Москві і Ужгороді, але є ймовірність, що її моделі з'являться за кордоном — в Америці і Канаді». Українська мода сьогодні має свою дуже сильну топ-десятку модельєрів, і то на кожне місце в списку може бути конкурс в 1,5 людини. Якщо автори не мали на меті дати повну картину вітчизняної моди, то хоча б не припускалися помилок в історіях тих модельєрів, які удостоїлися честі потрапити в сотню модних знаменитостей. Читаю про Ірину Каравай: «Хотя мастер давно живет и работает в Москве, она тем не менее, охотоно использует в своих коллекциях элементы традиционной украинской одежды». Цікаво було б це почитати й Ірині Каравай, яка живе і працює в Києві. У статті про Лілю Пустовіт перша помилка, яка ріже око, — центр моди «Екста», а не «Екстра», як у книжці.
З таких дрібниць складається не дуже приємне враження, що це одна із «заробітчанських книжок», за які беруться майстри широкого профілю з піонерським ентузіазмом — сьогодні 100 фізиків, завтра 100 винахідників. Здавалося, що часи такого книговидання пройшли і такому солідному видавництву, як «Фоліо», не личить ловитися на дрібницях. Адже тепер доведеться десять разів перевіряти в іноземних джерелах біографію Лаури Б'яджотті чи Жан-Поля Герлена, бо довіри до непевного джерела не маю. Значить, на порядку денному знову залишається порожня полиця для фахових і об'єктивних книжок про моду...
Починався Тиждень з порогу — навпроти входу в «Мистецький арсенал» куратор проекту Ukraine Inspired, дизайнер Федір Возіанов представив невелику колекцію casual–речей — футболки та світшоти з патріотичними принтами та написами. >>
Катя Возіанова — засновниця ательє Indposhiv, донька дизайнера Федора Возіанова — маже п’ять рокiв тому знайшла вільну нішу: чоловічі костюми на замовлення. Нудне радянське слово «індпошив» написала латиницею і взялася до роботи. Це тільки на перший погляд здається, що Brioni та Ermenegildo Zegna задовольнили потребу багатих чоловіків у пристойних костюмах, а торгова марка «Михаїл Воронін» — не дуже багатих. >>
Український тиждень моди, що проходив iз 9 по 13 жовтня, дав відчуття, що країна перебуває напередодні створення повноцінної fashion–індустрії. Є UFW — з традиціями, патріотизмом, професіоналізмом. Є нібито альтернативні модні Дні — проект маргінальний, проте амбіційний. Є Львівський fashion week, і в ці дні вперше пройдуть «кучні» покази в Харкові. >>
Олега Скрипку в нас просто люблять. Здається, саме тому поява його в підсумковому дефіле на подіумі Українського тижня моди викликала шквал овацій. У кулуарах після закінчення першого дня Тижня, в якому Скрипка дебютував як дизайнер, більше критикували його колекцію, ніж захоплювалися. >>
33–й український тиждень моди наповнений ефектними заходами і медійними обличчями. 12 жовтня на подіум UFW вийдуть 12 телеведучих групи каналів «1+1» у вбранні від українських дизайнерів — і Лідія Таран, і Алла Мазур, і Данило Грачов, і Руслан Сєнєчкін, і Юлія Бориско, і Василіса Фролова. >>
