До свого 17–річчя Збройні сили України отримали в подарунок величезну відповідальність. Після того, як у Брюсселі міністри закордонних справ країн–членів НАТО, не без участі Росії, поставили хрест на перспективі швидкого вступу України до системи колективної безпеки, на українське військо лягає завдання «не словом, а ділом» підкріпити розмови безвідповідальних політиків про «позаблоковий статус» і «нейтралітет».

Часто кажуть, що за багатьма параметрами Україна умовно вже в НАТО. На Заході в першу чергу відзначають готовність українських збройних сил та їх відповідність стандартам альянсу. Сюди ж можна віднести й український військово–промисловий комплекс. Залежно від мудрості державної політики, ВПК може стати як великим здобутком, так і великою втратою при вступі України до НАТО. Останній аргумент часто використовують противники євроатлантичної інтеграції нашої країни, натомість військові та вітчизняні виробники не словом, а ділом наближають країну до НАТО. 2008 рік називають переломним з цього погляду: Україна домовляється про широку участь західноєвропейських країн у будівництві корвета для свого військового флоту, досягнуто домовленості з французькою фірмою SAGEM на модернізацію вертольотів Мі–24, міністр оборони Юрій Єхануров заявив, що у НАТО Україна хотіла б спеціалізуватися на військово–транспортній авіації. Це — лише найбільші ініціативи, але й вони свідчать, що вектор військово–технічного співробітництва поступово повертається зі Сходу на Захід. Тим часом найближчими партнерами стануть найближчі сусіди — теперішні члени НАТО — країни Вишеградської четвірки

Українське оборонне відомство повідомляє, що всі проектні роботи над новим кораблем класу «корвет» буде завершено до 30 вересня 2009 року. Ескізний проект було закінчено 30 березня 2008 року, а технічне проектування проводять зараз. Разом на обидва етапи проектних робіт виділено понад 60 мільйонів гривень. Підготовлено проект розпорядження Кабінету Міністрів «Про схвалення Концепції Державної цільової оборонної програми будівництва кораблів проекту 58520». Уже в жовтні 2009 року планується закладка першого корвета, який повинен увійти до складу ВМС України у 2012 році, після чого кожні півтора роки планується випуск наступного. Всього планують побудувати 10—12 кораблів.

Тих, хто на додаток до українського громадянства нишком «намалював» собі нове, незабаром можуть автоматично позбавити гордого звання «Громадянин України». Комітет Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин рекомендував підтримати законопроект про внесення відповідних змін до Закону «Про громадянство України», передає УНІАН. Ініціатори таких змін, депутати–«литвинівці» Олег Зарубінський та Микола Рудченко, пропонують запровадити ще одну підставу для скасування рішення про оформлення громадянства України та розширити поняття «добровільне набуття громадянства».

«Наступний рік буде присвячений аналізу уроків недавньої війни на Кавказі», — сказав учора міністр оборони Юрій Єхануров, відкриваючи щорічне засідання колегії міністерства. Керівництво МО, Генштабу та інших відомств, причетних до оборони країни, збирається на колегію, аби підбити підсумки діяльності Збройних сил на 1 грудня і спланувати розвиток на рік наступний.

Голова УНА–УНСО Юрій Шухевич відкидає звинувачення в участі членів своєї організації у південно–осетинському конфлікті, передає УНІАН. Пан Шухевич не виключив участі кількох українських найманців, проте зазначив, що «українці як організована сила не брали участі у цьому конфлікті». За його словами, співробітники російських спецслужб пробували завербувати членів УНА–УНСО для участі у війні на боці Південної Осетії та Абхазії, пропонуючи їм за це великі гроші, проте жоден із «унсовців» не прийняв пропозицію. На думку керівника УНСО, це робилося для того, аби потім були знайдені тіла українських бійців, і це стало б підставою для звинувачень на адресу України. На підтвердження Юрій Шухевич зазначив, що головною вимогою вербування українців була наявність українського військового квитка зі спеціальністю «підривник».

У сучасному світі вже неможливо закривати очі й уявляти, що навколо лише дружні й мирно налаштовані сусіди. «Для нашої держави загрозу становить той, хто має територіальні претензії до України», — сказав міністр оборони України Юрій Єхануров в ефірі програми «Свобода слова» на телеканалі ICTV. Йдеться, за словами міністра, про претензії, висунуті Україні щодо острова Зміїний та коси Тузла. «Севастополь піддається великим сумнівам», — додав Єхануров.

Українська православна церква Московського патріархату не визнає Голодомор геноцидом. Про це заявив глава прес–служби УПЦ (МП) Василь Анісімов після того, як предстоятель церкви, митрополит Володимир Сабодан вразив громадськість своїм зверненням від імені Священного Синоду з нагоди роковин Голодомору, в якому, зокрема, було сказано: «Цей геноцид був спробою знищити саму душу народу, призвести його до повного духовного рабства». За кілька днів після цього звернення пан Анісімов мусив спростовувати слова, як виявилось — невміло вкладені в митрополичі уста: «Ніякого політичного контексту у вживанні слова «геноцид» не мали на увазі. Просто спічрайтер, який готував текст, звик, що всі навколо говорять про геноцид». Натомість, за словами речника, в УПЦ МП не розглядалося питання визнання Голодомору геноцидом українського народу, оскільки «церкві все одно, представників яких національностей було закатовано: більшість із них були православними, і це – трагедія всієї церкви».

Неформальні консультації Україна—НАТО у Таллінні на рівні міністрів оборони продемонстрували, що ні для нашої країни, ні для самого НАТО з часу Бухарестського саміту нічого не змінилося. Ні дипломатія Віктора Ющенка, ні агресія Росії у Грузії не похитнули франко–німецький бастіон неприйняття ідеї України як члена Північноатлантичного альянсу. А перманентна політична криза і парламентські розбірки, що мали місце в Києві напередодні консультацій, лише посилили цю нехіть. Усе по–старому: за надання Україні й Грузії Плану дій щодо членства в НАТО висловлюються США та їхні союзники всередині блоку — новоприйняті Польща, Прибалтійські країни, проти — Стара Європа і насамперед Німеччина і Франція. Сподівання, що Україну запросять до ПДЧ у грудні цього року, вкотре не виправдалися. Чого чекати і що робити: встановлювати собі наступну «контрольну точку» чи відмовитися від ідеї вступу найближчим часом? Європа каже: «Може колись...»

Українські зброярі розробили новий 152–міліметровий снаряд «Квітник», універсальний, призначений для ураження як бронетехніки, так і командних пунктів та інших захищених цілей. Його можна застосовувати в наземних артилерійських системах, що суттєво скорочує час виконання бойового завдання. Найближчим часом «Квітник» поставлять на озброєння української артилерії, пообіцяв полковник Ігор Науменко, начальник Наукового центру бойового застосування Ракетних військ і артилерії.