Національний екологічний центр України заявляє, що останнім часом на території заповідника «Жуків острів» велися незаконні гідронамивні роботи, які завдали шкоди на десять тисяч гривень. Цю інформацію підтверджують і прокуратура Голосіївського району Києва, і Державна екологічна інспекція. Мали місце і гідронамив, і пошкодження водного об’єкта, і порушення природоохоронного законодавства, каже керівник Державної екологічної інспекції Олександр Сушко. Порушників правоохоронці не затримали, проте наразі активно займаються встановленням їхніх осіб.

Сайт КМДА повідомляє цікаві цифри: виявляється, щодня на ловлю небезпечних для перехожих бурульок виходять 63 бригади по три–п’ять осіб у кожній. Вони чистять лід на дахах будівель, а всього в Києві — 5 тисяч 34 будинки, які мають шатрову покрівлю. У зимовий період під час танення снігу на конструкціях таких покрівель утворюються бурульки.

Читаю в «Україні молодій» у рубриці «Приколи»: «Секрет щастя: зроби людині погано, а потім — як було». Навіяно Черновецьким? Коли я бачу оскал нашого мера на сайті КМДА (поруч із заголовком: «За ініціативи Леоніда Черновецького проїзд у міському транспорті подешевшає») мені страшно хочеться зробити одну річ: запхати в цю псевдопосмішку проїзний за 799 гривень і закомпостувати його мерськими зубами. Щоб хруснуло на все місто, і навіть у нас на Шулявці було чути.

Знайома лікарка з Жовтневої лікарні не дає згоди на те, щоб її ім’я фігурувало в газеті: «Хочу тобі нагадати, що конфлікт у керівних сферах вирішився на користь Черновецького. Він замінив Бідного (головного лікаря; «УМ» писала про колізії довкола цієї посади. — Авт.) і поставив своїх людей. А мені, знаєш, усе–таки важливо отримувати мої 1400 гривень. Я їх і так більше місяця не бачила», — каже вона. «Та й що я можу сказати стосовно платної медицини, яку вводить Черновецький? Цифри взяті зі стелі, якщо перев’язка коштує 40, а пломба — 8 гривень. Чому першими закладами, де доведеться платити, стануть психоневрологічний диспансер №3, наркологічна клініка «Соціотерапія», центр судово–психіатричної експертизи, студентська поліклініка та районна поліклініка Голосіївського району, я не маю навіть приблизного уявлення. Навіть на думку не спадає жодна спільна риса, яка б надала цьому рядові логічності. Що ще тебе цікавить? Що таке огляд у гінеколога без застосування гінекологічного крісла? Ну, це в режимі «бла–бла–бла». Приміром, тобі потрібна довідка для басейну. Йдеш до гінеколога, а він тебе питає: «Скарги є? Як статеве життя? А як життя взагалі? Гаразд, покладіть 116 гривень, ідіть і більше не грішіть. І не їжте на ніч сирих помідорів...».

Уже приготувавшись написати якусь банальність на кшталт «Різдво та Новий рік були найулюбленішими святами киян», даєш собі по руках: інтернет із закачаними в нього старими (сторічної давнини і більше) газетами рішуче витирає ці карамельні шмарклі. Формальності дратували, засвідчують тодішні фейлетони, а новорічні походеньки в гості — суто «на відчіпного», аби не звинуватили у манкіруванні візитами — зводили нанівець усю щирість і святковість. «Візитеру дозволено у цей день отупіти на триста відсотків... І забути всі прийоми мовлення, окрім «Вдома?», «Моє шанування!», «З Новим роком, з новим щастям!» та «Честь маю кланятися», — іронічно писали у київських газетах. А хтось підраховував, у скількох випадках ми, теперішні, скоріше відправимо СМС, аніж здолаємо лінощі та нехіть до спілкування і бодай візьмемось за телефонну слухавку? Отож–бо. Як не дивно, але й у XIX столітті городяни страждали одночасно й від самотності, й від небажання зробити крок до ближнього свого.

Якби в «УМ» практикували епіграфи до матеріалів, в даному разі ми б залюбки використали рядок з «Одеських оповідань» Ісака Бабеля. Лінгвістичні та комунікативні здібності бандита Бенціона Крика один з його поплічників характеризує так: «Беня говорить мало, але Беня говорить смачно». Замініть «Беню» «Льонею», і ви отримаєте саме те, що треба — адже йтиметься про «вибране» з Леоніда Михайловича Черновецького. Копітку справу збирання невмирущих суджень столичного голови взяв на себе ресурс під назвою «Антология национального отжига» (знайти його можна на www.blog.meta.ua). Ми знімаємо капелюха перед колегами, які, можна сказати, роками збирали — родзинка до родзинки — цей прекрасний кекс. Просимо лише вибачення за недержавний «діалект» нашого персонажу — при перекладі українською було б втрачено багато автентики. Зрештою, наш мер — великий оригінал, тож подаємо сказане ним мовою оригіналу:

Президент України Вік­тор Ющенко скасував розпорядження КМДА щодо підвищення з 1 грудня тарифів на комунальні послуги у 1,08—9,5 раза. У вікопомному рішенні Черновецького йшлося про те, що різні юридичні особи сплачують різну вартість послуг ЖКГ. Казино і ресторани мали платити більше — як надприбуткові підприємства.

«Завтра ви це надрукуєте, і Черновецький зі своєю тисячею адвокатів буде мати претензії. Краще хай це для нього буде сюрпризом. Як для Президента — поїхав до Литви без парламенту, без коаліції — приїхав: уже все є», — дещо зухвало віщав у телефонну слухавку молодий «БЮТівець–верховнорадівець» Андрій Павловський. А йшлося про те, чи справді новий парламентський оплот із БЮТу, Литвина і частини НУНСу має на меті (другорядній, звісно) ще й відставку мера Черновецького та дострокові вибори у Києві. Певний час тому назад таку можливість почали активно мусувати й експерти, і депутати — як «усенародні», так і «просто» столичні.

Перед Київрадою — безкоштовна ковзанка. Легендарна «плитка Омельченка», яка примудряється бути слизькою навіть дуже сухого літа, вкрилась тонкою кригою і виблискує підступністю. Майже як посмішка Черновецького, коли той зізнається у любові до Києва. Нашого мера стало останнім часом дуже багато, чи не так? І не тільки у Шустера — на молебнях, балах, ялинках, «гарячих лініях». Дійде до того, що Черновецький почне ходити на засідання Київради. Очевидно, це знак. Адже у політиці нічого просто так не буває.

Київрада запрацювала, як кролик із батарейкою «Дюрасел». Замість одного засідання на три тижні, як це було раніше, столичні депутати працюють тепер щочетверга. Можливо, надихає приклад «старших товаришів» із вулиці Грушевського.