Провідною бібліотечною установою України є Національна бібліотека ім. Вернадського. В ній зберігається близько 13,5 млн. одиниць літератури і працює понад тисячу працівників. Будівля бібліотеки налічує 27 «наземних» і 4 підземних поверхи. У фондах бібліотеки зберігаються, зокрема, і такі рідкісні рукописи та стародруки, яких немає ніде у світі. Крім того, у жодній бібліотеці України немає такого повного газетного фонду. У бібліотеці ім. Вернадського зібрано майже всі газети з часу їх появи в Україні. Також у ній зберігається найбільша в Україні колекція зарубіжної літератури, архівний фонд НАН України, дисертаційний фонд. Напередодні Всеукраїнського дня бібліотек ми попросили директора Національної бібліотеки ім. Вернадського Олексія ОНИЩЕНКА про коротке бліц-інтерв'ю.

Уранці о 7.20 Людмила Миколаївна Засєдка виходить зі свого дому на Теремках, щоб їхати в іншу частину Києва — до Технічного ліцею Національного технічного університету України «КПІ» на Солом'янці, де вона викладає фізику. В ліцеї — після чотирьох пар уроків, консультацій, додаткових занять — вона затримується до 18-ї. А повернувшись додому, часто засиджується до десятої вечора, перевіряючи самостійні роботи учнів. «За плечима» Людмили Миколаївни — чверть століття педагогічної праці. Колишні учні часто телефонують своїй улюбленій вчительці, повідомляють про свої успіхи, весілля, народження дітей... Чимало її колишніх «підопічних» уже самі водять дітей до школи. Доля «розкидала» учнів Людмили Миколаївни по всьому світу — хтось у Росії, інші — в Європі чи США. Колишні переможці численних олімпіад, сьогодні вони кандидати наук, керівники найрізноманітніших проектів, директори фірм. А Людмила Миколаївна так і залишилася звичайною шкільною вчителькою, кар'єрою якої стали «її» діти. Ні, не власні, для яких ніколи не вистачало часу, а 6-А, 7-Б, 8-В, 9-Б, 10-А, 11-В... І так уже 25 років поспіль.

Добрi справи засновника Харкiвського унiверситету, винахiдника, «автора» Мiнiстерства народної просвiти Василя Каразiна за життя не принесли йому слави, лише клопоти.
Українець грецького походження Василь Назарович Каразін був ініціатором створення Міністерства освіти, він заснував Харківський національний університет, відкрив першу в Україні школу для кріпаків, першу в Європі метеорологічну станцію, винайшов парове опалення, нові економні способи консервації, виготовлення алмазів, спирту, селітри, цементу, дубильних речовин і... закінчив своє життя у бідності та приниженні.

«Укрзалізниця» нещодавно попередила громадськість України через пресу, що їй набридло давати пільги на проїзд студентам, оскільки Міносвіти їм ці витрати не компенсує або компенсує не повністю. Протягом п'яти років міністерства і відомства заборгували залізниці 162 мільйони гривень, розповів на прес-конференції заступник директора «Укрзалізниці» Михайло Сонін. Із цієї суми 108,2 млн. гривень має віддати Міносвіти й 81,3 млн. — Мінсім'ямолодьспорт. Тому дирекція «Укрзалізниці» попередила, що може припинити продавати студентам квитки за півціни вже з 1 жовтня цього року.

Як розповів «УМ» Ярослав Фліссак, директор департаменту контролю видатків на соціальну сферу та науку, що знаходиться у підпорядкуванні Рахункової палати, протягом року держава зазнала збитків на 36 мільйонів гривень. І це якщо рахувати лише збитки від недбалих студентів, яких виключили з ВНЗ (1 100 осіб) та випускників, які влаштувалися не за спеціальністю. Ярослав Фліссак переконаний, що якщо держава замовляє певних спеціалістів (тобто діти вчаться не за свої, а за бюджетні кошти), їх обов'язково мають працевлаштувати, щоб випускники працювали на благо держави. Пан Фліссак категорично не погодився з тим, що такий контроль у галузі освіти та працевлаштування може означати поступове повернення до планової економіки, яка була за часів Радянського Союзу, коли «нагорі» планували, скільки товару треба виготовити за певний термін, які галузі для цього «підключити» та скільки спеціалістів для цього буде потрібно. «Ми розвиваємо ринкову економіку, в якій також потрібен розрахунок», — сказав Ярослав Антонович, пообіцявши, що детальніше розповість про контроль Рахункової палати за використанням бюджетних коштів у окремому інтерв'ю.

Народна освіта... Ці слова викликають в уяві пересічних українців не лише школи, подібні до казарм чи розвалюх (як, наприклад, Будинок вчителя в Дніпропетровську) і не лише дитячі будинки та садки-яслі, які ще не встигли приватизувати нові «господарі життя».

Проблему перенаселення в українських гуртожитках обговорювали під час «круглого столу» під головуванням Миколи Томенка, що відбувся 11 вересня у Верховній Раді. В МОН вирішили розробити критерій, за яким частину студентів зможуть позбавляти права на гуртожиток. Про це розповів президент Української асоціації студентського самоврядування (УАСС) Олексій Кляшторний. УАСС, яка є однією з п'яти українських студентських громадських організацій, вважає введення будь-яких критеріїв під час поселення студентів до гуртожитків порушенням студентських прав на місце проживання.

«Дванадцять балів!». Так прокоментувала прецедент в історії загальноосвітніх шкіл Веселівського району класний керівник Світлани Тетяна Македонська. Хіба ж це диво? Дівчинка з мало кому відомого навіть в Україні селища Веселе пише листа королеві однієї з найавторитетніших у світі країн — й отримує відповідь!