За 25 років незалежності українські футболісти лише одного разу їздили на чемпіонат світу — в 2006 році в Німеччині під орудою Олега Блохіна «синьо-жовті» дісталися чвертьфіналу.

Так сталося, що одразу в двох кваліфікаціях — на баскетбольний чемпіонат Європи-2017 та футбольний мундіаль-2018 — українським національним збірним випало суперничати зі збірною Косова. Країною, з якою наша держава не має офіційних стосунків, бо, як і доволі багато інших країн світу, досі не визнає

7 вересня в Ріо-де-Жанейро стартують XV Паралімпійські літні ігри, на яких Україну представлятимуть 172 атлети, котрі боротимуться за медалі в 15 видах спорту.

Якщо вболівальники не можуть підтримати свою збірну на стадіоні, вони вболіватимуть за неї біля стадіону.

При всій повазі до чоловічого «крила» українського тенісу, серйозних результатів на турнірах «Великого шолому» вболівальники чекають лише від одного його представника.

Після проведення в 2012 році континентального футбольного форуму сподівалася наша держава організувати на своїй території й інший цікавий спортивний турнір. Але провести, як планувалося, в 2015 році чоловічий Євробаскет Україна не змогла.

Не секрет, що часто-густо різного роду трансферні ходи той чи інший клуб робить під конкретного тренера, його тактичну схему та футбольне світосприйняття.

Наразі відчути палку любов чиновників та держави український спорт може хіба що після завершення Олімпійських ігор, коли на спортсменів та їхніх наставників, немов із рогу достатку, виливаються різноманітні подарунки та відзнаки.

Як і переважна більшість футболістів, тенісисти також не надто шанобливо ставляться до Олімпійських ігор.

Абсолютне фіаско на Євро-2016 стало для Національної збірної України своєрідним дном, від якого «синьо-жовтим» доведеться відштовхуватися, шукаючи можливості для відновлення своєї репутації в очах футбольної спільноти.