Їм царство небесне, а нам дай Боже ще прожити
Є в нас, українців, хороша традиція — у перші післявеликодні вихідні провідувати своїх померлих родичів на кладовищі. Хороша ця традиція не тільки тим, що до Гробків на цвинтарях наводять порядок, прикрашають могилки, підфарбовують оградки і вивозять сміття, а й тим, що в ці дні до рідних країв приїздять розкидані по світу родичі — навіть ті, хто давно вже не має у рідному місті чи селі близьких, хто давно продав хату і кого ніщо вже не пов'язує з батьківщиною. Могилки рідних і міцна народна традиція — та єдина пуповина, яка ще змушує бодай раз на рік навідуватись у рідні пенати. Тож часто відвідини своїх покійних предків — це ще й чи не єдина можливість зустрітися зі своїми однокласниками, колишніми сусідами і знайомими.