Співробітник Головного управління культури при КМДА поскаржився «Україні молодій» на своїх працедавців. Анонімно. З оглядкою через плече. За довгий язик і вибовкування корпоративних «таємниць» його легко звільнять, сказав він.
Коли на факс «України молодої» прийшло повідомлення про акцію охорони вовків, я не сприйняла це серйозно. Економічна криза у розпалі, боротьба з Черновецьким вимотує останні жили, двоногі так дістали, що чотирилапі — просто не на часі. Україна, звісно, — батьківщина слонів (тобто вовків), але щоб аж настільки… Проте це був не жарт і не одноразовий підігрів інтересу. Так працює в Києві екологокультурний центр, що складається з п’яти постійних працівників та п’ятнадцяти волонтерів, як розповів «УМ» його керівник Володимир Борейко. Офіс у природоохоронців — більш ніж скромний: однокімнатна квартира на Нивках.
А ще Київський еколого–культурний центр таврує ганьбою мисливців, що полюбляють прикрашати домашній інтер’єр відтятими головами ведмедів, зубрів чи косуль. І якщо хтось утомився від пережовування жовтою пресою сімейних скандалів «фронтмена» КПУ Симоненка та бажає дізнатися про життя сильних світу цього і менш інтимні подробиці, він може поцікавитись у екологів, хто з можновладців очолює список зоовбивць. (А географія останнього, до речі, досить широка — «від Кореї до Карелії»). У перелік мисливців увійшли й іспанський король Хуан Карлос І (вбив вісім ведмедів), і колишній віце–президент США Ричард Чейні (полювання на перепелів).
Усього в Києві нараховується 46 заповідних місць, де росте 233 давніх і дуже давніх дерев, розповідає «УМ» Володимир Борейко. Більшість таких місць набули свого статусу саме завдяки ініціативам київського екологічного центру, налогошує він. 60—70 відсотків дерев потребують постійного догляду, ретельного лікування. А ще є й такі зелені красені, якими місто офіційно не опікується — для них Борейко та його однодумці також добиваються природоохоронної «грамоти». Проте з документом чи без нього — дерева ніщо не рятує від рук вандалів. Улюблене заняття городян — знайти та підпалити дупло, з прикрістю каже Борейко.
Сподіваймося, що Леонід Михайлович Черновецький — мер, мільйонер і батько родини — завершить свої дні в притулку для бездомних. Над тарілкою вівсяної каші в палаті на двадцять душ. Фантастика? Не більша, ніж та, що у словах самого Черновецького, який обіцяє бути «вічним мером». Хочеш розсмішити Бога — розкажи йому про свої плани. І хай це буде єдиною емоційною ремаркою, бо далі йтиметься про серйозні речі. Про те, які ризики несе створення підприємства «Кращий дім», що займатиметься переселенням самотніх пенсіонерів у притулок для літніх людей. Та про те, чим може обернутися підпорядкування усіх міських моргів єдиній структурі. «УМ» не претендує на стовідсоткову правильність своїх прогнозів. Але бачить своє завдання у тому, щоб привернути увагу до надзвичайно гострих проблем.
Обіцянка — цяцянка, а наївним киянам — радість. Заанонсованого зниження тарифів на проїзд, про яке нібито домовились Леонід Черновецький та Олександр Мельниченко (в. о. голови Антимонопольного комітету), не буде. Принаймні вчора Київрада за розгляд цього питання навіть і не думала братися. Мотивація полягає в тому, що зниження тарифів слід розглядати разом із бюджетом міста, який наразі не готовий. Так пояснив пресі секретар Київради Олесь Довгий.
Можете собі уявити Литвина (або іншого спікера), який включає до порядку денного звіт князя Володимира за підсумками хрещення Русі чи надання Лисій горі статусу державного відьмоохоронного заповідника? А ще кажуть, що той, хто в Раді був, у цирку не сміється. Столичний «парламент» і його голова дадуть фору будь–яким клоунам.
24 грудня 2008 року Президент України Віктор Ющенко скасував розпорядження Леоніда Черновецького відносно підвищення тарифів на комунальні послуги для комерційних підприємств. Глава держави зробив це вже вдруге, проте «реальний космонавт» його не зрозумів. Ющенко наголосив, що розпорядження мера було не конституційним та не законним. Черновецький і вухом не повів.
Прокуратура Києва внесла припис Леоніду Черновецькому на проект розпорядження щодо встановлення тарифів на платні послуги в медичних закладах. «Україна молода» минулого тижня описувала цю колізію і наводила приблизні розцінки на послуги ескулапів, які планує встановити столичний міський голова. Відповідні інстанції зацікавилися спонтанним подорожчанням й без того недешевої медицини. Отже, трохи офіціозу.
Як казав Стівен Кінг, диктатори — нудні. І просто кохаються у своїй нудності. Звичайно, Черновецький — ніякий не диктатор, хоча заявка про те, що Олесь Довгий — «наступний мер», дечого варта. Наш мер думає, що він — Путін, а секретар Київради — Медведєв. Але нехай. Вкотре зізнавшись у любові до бабусь (тема «заюзана» до нудоти!), Черновецький вдруге заанонсував, що обкладе податком багатіїв, аби ті сплачували в міську казну навіть за «шнурки від Бріоні». З цього приводу столичний голова проведе референдум — «УМ» уже писала про таку ідею, яка наразі почала набувати більш конкретних обрисів. Тому декілька слів по темі.
