Криваве зіткнення між православними Московського патріархату та рідновірами-язичниками сталося в неділю біля руїн Десятинної церкви. Під крики бабусь із незаконно збудованої неподалік церкви — «Ето руская зємля, і ми вас всєх, хохлов, покрєстім!» молодики в камуфляжі лупцювали язичників, які вже впродовж багатьох років тихо-мирно здійснюють тут свої богослужіння. Досі язичники, які, до речі, не мають свого храму, хоча й неодноразово зверталися до міської влади з проханням виділити шматок землі для його будівництва, нікому не заважали. Аж доки на Старокиївській горі не з'явилася (як повідомляла «УМ», незаконно) церква Московського патріархату.

Про те, що в Україні почав роботу «Перший громадський» канал, більшість журналістів дізналися із повідомлення... «Німецької хвилі». Як з'ясувалося, «Перший громадський» виходить в ефір ще з 13 серпня. Правда, зазначили «УМ» у прес-службі Держкомтелерадіо, про створення повноцінного каналу в класичному розумінні цього слова наразі не йдеться. Під маркою «Першого громадського» об'єднали свої зусилля обласні державні телерадіокомпанії, що перебувають під крилом Держтелерадіо, заради створення нового якісного продукту.

За милю від села Штормове (це неподалік Євпаторії), ймовірно, колись було місто, про яке нині нічого невідомо. Принаймні так стверджує президент дайвінг-клубу «Альфа» Дмитро Шаповалов. Як розповів він агенції УНІАН, ще в травні цього року на дні Чорного моря гідролокатором бічного огляду був знайдений рельєф, який зацiкавив дайверів. Потім, уже влітку, вони провели розвідку і знайшли на дні моря ціле місто.

Ця історія триває вже сім років. Ще у вересні — 2000 у Бангкоку таїландська поліція затримала українку Вікторію Мамонтову. У кімнаті готелю, де жила наша співвітчизниця, було знайдено більше кілограма героїну. Покарання у Таїланді за зберігання наркотиків дуже суворе — смертна кара або ж довічне ув'язнення. Мамонтову засудили до найвищої міри покарання — страти.

Останні відвідувачі побували в музеї «Золоті ворота» ще шість років тому — в 2001-му. Відтоді Золотою брамою, яка користувалася величезною популярністю у туристів, можна помилуватися лише ззовні. Хоча милуватися тут особливо нічим: дерев'яний зруб воріт почорнів, а місцями й узагалі зогнив, під банею брами повилітало скло, доступ на оглядові майданчики, з яких відкривався чудовий краєвид на Київ, також закритий. Як відомо, точну копію Золотих воріт — парадного в'їзду до міста Ярослава — збудували у 1982 році до ювілею Києва.

Перегорнуто ще одну сторінку української історії, яка активно писалася в повоєнні роки минулого столітя, — пішов із життя Опанас Заливаха, талановитий художник, дисидент-шістдесятник і справжній українець. Адже не у всіх українців, яких доля закинула далеко від Батьківщини, вистачило бажання і мужності повернутися додому.

Коли заходиш до кондитерського відділу пристойного магазину і починаєш вибирати солодкий подарунок, очі просто розбігаються від розмаїття цукерок, тістечок, рулетів, кексів та шоколадок. Можете собі уявити, який шок отримали журналістки «УМ», потрапивши до «кондитерки», яка займає площу двадцяти середніх супермаркетів! Карлсон помер би від заздрощів, дізнавшись, яких солодощів нам вдалося скуштувати на Міжнародній виставці кондитерських виробів, що пройшла у німецькому Кельні. Адже сотні виробників з усього світу привезли до грандіозного виставкового центру свої найновіші та найсмачніші продукти.

Поранення, несумісне з життям, — таку трагiчну інформацію констатували вчора, ближче до обіду, лікарі медичного консиліуму, який зібрався з приводу стану здоров'я народного депутата й одного з лідерів Партії регіонів Євгена Кушнарьова. Про це УНІАНу телефоном з Ізюма повідомив міністр охорони здоров'я Юрій Поляченко. Лікарі робили все можливе, щоб врятувати народного депутата, Харків збирав для нього кров четвертої групи, а з Німеччини до Ізюма вилетіли лікарі. Все марно. Учора о 13.40 у пораненого зупинилося серце. Реанімаційні заходи результатів не дали. Євген Кушнарьов помер, так і не прийшовши до тями.
У російського співака і композитора Юрія Шевчука є чудова пісня під назвою «Не стріляй!». А в ній — дуже розумні й мудрі слова: «Не стреляй и не хвастай другим, что без промаха бьешь по мишеням живым!». Євген Кушнарьов в одному зі своїх інтерв'ю казав: «Є в мене трофеї, про які не соромно не тільки розповідати, а й показувати». Не хочеться говорити про фатум, про трагічний збіг обставин, необережність і безконтрольність полювання в Україні, особливо якщо йдеться про депутатів та чиновників високого рангу. Лише цікаво, чи скоро візьмуть у руки зброю ті, хто цього трагічного вівторка був поруч із Кушнарьовим, і з чиїх рук пролунав той злощасний постріл?

Людину з заступом у руках і усмішкою на всі тридцять два побачити можна рідко. «Лопатна» праця, погодьтеся, мало сприяє веселощам. Але саме така, невимушена, атмосфера панувала позавчора в Національному ботанічному саду імені Гришка, де садили нову плантацію бузку. У такий спосіб «Україна молода» долучилася до соціально-культурної акції, зініційованої і підтриманої «Родовід банком». Завдяки цьому за участю журналістів провідних українських мас-медіа та співробітників фінансової установи (серед них був і президент банку та відомий спортсмен Сергій Бубка) з'явилася нова ділянка бузку, яким славиться навесні ботсад біля Видубицького монастиря.

Власне, бразильський карнавал у Києві ми мали побачити ще років зо три тому. Михайло Поживанов, тодішній керівник Головного управління зовнішньоекономічних зв’язків столиці, обіцяв показати українцям це яскраве дійство: відповідна домовленість уже була з бразильським містом Сальвадор. Але справа на тому й затихла. І неважко здогадатися чому: карнавал — це досить дороге задоволення, яке потребує масштабної підготовки. Тепер таку відповідальність вирішило взяти на себе івент-агентство «Рубікон», яке має чималий досвід організації масових свят у Києвi та регіонах.