Балачки про конституційну реформу нарешті доїхали й до Києва. Учора у столиці відбувся «центральний» громадський форум на підтримку Конституційної реформи, який зібрав у Палаці культури «Україна» 3 тисячі 17 делегатів (це за офіційними даними). Цей урочисто-помпезний захід став апофеозом всенародного «одобрямсу», висловленого «реформаторським» починанням Кучми й Ко. «УМ» уже розповідала про подібні заходи, які протягом минулого року пройшли в усіх районах та областях України. Спершу ці форуми, учасниками яких були переважно «правильні» делегати, відібрані адміністраціями, висловлювали підтримку законопроекту Президента. Про нього зараз уже й не згадують, а тоді ідею розділити парламент України на дві палати й одночасно проводити вибори глави держави і Верховної Ради делегати подібних зібрань зустрічали бурхливими оплесками. Потім, щоправда, з'ясувалося, що дарма старалися — Кучма відкликав свій проект, і форумівцям довелося терміново переорієнтуватися на нового президентського «фаворита» — так званий «законопроект Медведчука—Симоненка—Мороза».

1 квітня зупинилося серце Миколи Даниловича Руденка — одного з «останніх могікан» української літератури ХХ століття, правозахисника і просвітителя. Йому було 83. Залишились хороші книжки і добрі згадки... Шлях, пройдений Руденком, — від фронтів Другої світової і бараків пізнього брежнєвізму до читацького і громадського визнання, від марксизму до його повного і обгрунтованого заперечення, ще багато років викликатиме інтерес у тих, хто розуміє ціну Слова.

У жартівливий день 1 квітня український голова уряду Віктор Янукович познайомився з новим головою російського Кабінету Михайлом Фрадковим. Цей робочий візит «Нєзавісімая газєта» назвала «технічним», позаяк Фрадков є «додатковою» фігурою до політики Росії, яку формує президент Путін. Отож і до переговорів двох прем'єрів, а точніше до результатів цих переговорів, з обох боків кордону поставилися досить зверхньо.

Найкращий з усіх доти почутих анекдотів — це слова Віктора Януковича про те, що уряд багато робить для українців, але робив би ще більше, якби йому не заважала опозиція. За словами голови Народного руху України Бориса Тарасюка, який учора на сайті «Нашої України» у «прямому ефірі» відповідав на запитання інтернет-користувачів, коли Прем'єр виголосив цю тезу, то сміялися не лише всі присутні, а й сам «автор афоризму».

Позавчора у деяких ЗМІ поширилась інформація про те, що міністр Кабінету Міністрів Анатолій Толстоухов (за сумісництвом — досі народний депутат) направив Президентові заяву про відставку. Цю інформацію, зокрема, у коментарі інтернет-виданню «Форум» повідомило джерело, близьке до Толстоухова. Про свою можливу відставку один із чільних представників Народно-демократичної партії говорив ще минулого року: цей крок, нагадаємо, був обумовлений тим, що з фракції НДП у парламенті, членом якої є міністр, вийшло кілька нардепів, і вона, налічуючи 14 «багнетів», опинилась перед загрозою ліквідації.

Коли кілька місяців тому Верховна Рада ніяк не могла розпочати засідання через заблоковану трибуну і президію, у парламентських кулуарах з'явилися чутки про ймовірний розпуск 4-го складу законодавчого органу незалежної України. Опозиціонери стверджували, що вони такого повороту подій не бояться й навіть були б йому раді, адже переобраний парламент був би значно опозиційнішим від нинішнього, «більшовики»-одномандатники чухали потилиці й міркували, де б нашкребти кілька зайвих мільйонів на випадок повторних виборів, а партійні лідери більшості бігали консультуватися на Банкову.

Невже це саме та людина, яку звинувачують у творенні революцій, ініціюванні державних скандалів і поваленні режимів? Стоячи поряд із чи не найодіознішим благодійником, фінансистом і мультимільярдером Джорджем Соросом, який без жодних ознак мільярдерської пихи спілкувався з кожним, хто до нього підходив, — від журналістів і найдрібніших «грантожерів» фонду «Відродження» до президентського зятя й чи не найбагатшої людини України Віктора Пінчука, у демонічні розповіді про американського філантропа й справді було складно повірити. Особливо після того, як Сорос, чарівно посміхнувшись, поскаржився на те, що його не любить російський президент Путін, і відмовився критикувати Джорджа Буша: мовляв, ні до чого виносити сміття з хати — американського президента треба «розбирати» в Америці, а в Україні є інші об'єкти для критики.

З кожним днем на вулицях найбільших міст (переважно обласних центрів) України з’являється дедалі більше плакатів та наклейок із написом «Що таке кучмізм?» і закликом «ПОРА!». Хто саме організував цю акцію, наразі невідомо, хоча незабаром таємницю, безперечно, буде розкрито: як повідомляє сайт «Майдан-інформ» (www.maidan.org.ua), у Чернівцях, Львові та Чернігові міліція затримала кількох осіб (загалом дев'ятьох), що розклеювали запитально-закличні повідомлення. «Основні звинувачення, які їм намагалися висунути, — «антидержавна спрямованість» плакатів та наклейок, — пише «Майдан». — Однак після організованого за допомогою телефонних дзвінків тиску засобів масової інформації та представників громадсько-політичних організацій затриманих було звільнено без офіційного висунення звинувачень».

Коли «Наша Україна» вирішила підтримати на виборах міського голови Ромен соціаліста Олексія Біловола, мабуть, не один «нумівець» замислився над тим, чи не вийде так, як минулого разу, коли інший представник СПУ, підтриманий усіма опозиційними силами області, у боротьбі за «мерство» в Сумах зазнав поразки від місцевої влади в особі «губернатора» Володимира Щербаня. Однак розуміючи, що секретар Сумського обласного комітету Соцпартії Біловол користується справді високою довірою і повагою виборців, «наші українці» переступили через власні амбіції і взялися до роботи у виборчій кампанії Біловола.

Доки Україна реформується, мітингує і братається з сусідами, в далекій Америці триває суд над її колишнім Прем'єром і дніпропетровським Хазяїном, а нині — «каліфорнійським в'язнем», на якого українські правоохоронці вже традиційно «вішають» усі нерозкриті найрезонансніші злочини та «гріхи». Одним із найголовніших свідків процесу має стати екс-партнер Павла Івановича Петро Кириченко, який тепер виступатиме «по квоті» звинувачення. Однак, як повідомляє Радіо «Свобода», свідчення Кириченка було вирішено перенести на пізніший термін. А поки що учасники судових слухань «розважаються» у «відеозалі»: суддя, присяжні, захист, звинувачення та «глядацький зал» переглядають відеозаписи свідків, записані представниками американського правосуддя в Україні.