Прем'єр-міністр Віктор Янукович, балотуючись на президентських виборах як єдиний кандидат від влади, може скласти дуже серйозну конкуренцію найбільш рейтинговому представникові опозиційних сил Віктору Ющенку, вважає Анатолій Гриценко — президент Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова. Про це, на думку поважного експерта, свідчать результати останнього опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова. Наразі перевага лідера «Нашої України» зберігається в усіх «номінаціях». Зокрема, із запропонованого «широкого» списку з дев'яти кандидатів до другого туру впевнено виходять Ющенко (його кандидатуру готові підтримати 22,6% опитаних) і Янукович (15,3%); решта кандидатів може розраховувати на меншу кількість голосів: Петро Симоненко — 10,8%, Олександр Мороз — 4,6%, Юлія Тимошенко — 3,9%, Наталя Вітренко — 3,3%, Віктор Медведчук — 2,8%, Сергій Тигіпко — 1,9%, Володимир Литвин — 1,6%. Проти всіх проголосували б 10,8%; не брали б участі у виборах 7,9%; важко було відповісти 14,5% респондентів.

Лідер Соцпартії Олександр Мороз закликав виборців Мукачева підтримати у неділю кандидатуру депутата міської ради Бориса Лукіянця. Про це йдеться у заяві Мороза, поширеній прес-службою СПУ в четвер. Поміж реальними кандидатами — Віктором Балогою та Ернестом Нусером, якого підтримує СДПУ(о), Олександр Олександрович обрав інший варіант — кандидата від «третьої сили» без шансів на перемогу. Чому? Бо вважає, ніби в «Мукачеві відбувається не боротьба за посаду мера, а боротьба за політичне знищення супротивника і політичної сили, яку він представляє». «Незалежно, хто з двох головних претендентів переможе — Балога чи Нусер, — це буде піррова перемога. Протистояння і ворожнеча між прихильниками двох політичних сил не тільки збережуться, а навіть посиляться», — вважає Мороз.

Епоха Леоніда Даниловича Кучми закінчилася 14 квітня 2004 року. Бо ухвалене того дня рішення висунути Віктора Януковича кандидатом у президенти від «широкої демократичної коаліції» свідчить про те, що Кучма здався, психологічно зламався і склав зброю. Словом, у політичному й не тільки житті країни починається новий етап. Такими оптимістичними висновками і прогнозами привітала журналістів на своїй учорашній прес-конференції лідерка БЮТі Юлія Тимошенко.

Завтра в Мукачеві, на Закарпатті, мають відбутися повторні вибори мера, які називають ще однією репетицією виборів президентських, а сьогодні очікувалося... позбавлення реєстрації кандидата від «Нашої України» Віктора Балоги. Власне, саме таким брудним методом, через зрежисований суд, влада діяла й на інших «репетиціях», знімаючи з дистанції опозиційних кандидатів на виборах міських голів Сум та Ромен.

Ратифікація угоди про формування Єдиного економічного простору, яку підписали Президенти України, Росії, Білорусі та Казахстану, може відбутися вже 20 квітня. Учора про це повідомили представники й Росії (спікер Держдуми Борис Гризлов), і України (голова комітету Верховної Ради у закордонних справах Станіслав Сташевський). За словами Гризлова, ратифікація, згідно з попередніми домовленостями, має проходити синхронно. Для цього Держдума у вівторок планує провести додаткове пленарне засідання. Українська сторона підтримує ідею одночасної ратифікації 20 квітня: саме ця дата, за словами Сташевського, передбачена попереднім порядком денним пленарних засідань ВР на наступний тиждень. Остаточно нардепи визначаться щодо процедури та термінів голосування у понеділок на Погоджувальній раді.

Голова Львівської обласної ради Михайло Сендак, який перебуває на лікуванні в Києві, звернувся до спікера парламенту Володимира Литвина з особистою ініціативою про дострокове припинення повноважень облради і призначення нових, позачергових виборів. «УМ» уже розповідала, що вдатися до такого кроку керівник обласних депутатів пообіцяв ще 30 березня, коли сесію облради, яка востаннє відбулася у грудні минулого року, вкотре було зірвано.

Якщо раніше голові Адміністрації Президента Володимиру Литвину дорікали тим, що з нього поганий публічний політик, то сьогодні Литвин як Голова Верховної Ради еволюціонував до стану невиправного політичного романтика. Причому досить публічного і з європейськими поглядами на світ. Принаймні таке враження склалося особисто у мене після його виступу і заяв на позавчорашній зустрічі з журналістами центральних і регіональних ЗМІ у Пущі-Озерній під Києвом. Так, наче спікеру набридло плести інтриги (чи боротися з чужими інтригами?) в кулуарах і він вирішив додати досі підкилимному процесу публічності.

Учора Конституційний Суд оприлюднив свій висновок з приводу подання 56 народних депутатів, яких цікавило те, чи є конституційним існування Координаційного комітету з боротьби з корупцією та організованою злочинністю при Президентові України. Нагадаємо, що саме ця структура, очолювана тоді Ольгою Колінько, наприкінці жовтня минулого року начебто знайшла недоліки у діяльності Генпрокурора Святослава Піскуна, через що глава держави звільнив його з посади. Як виявилося, нардепів недарма непокоїло незрозуміле утворення «під крилом» гаранта, яке, по суті, переймало на себе функції інших правоохоронних органів: конституційні судді таки виявили у функціонуванні комітету, на чолі якого нині стоїть Тетяна Корнякова, низку недоліків.

У Печерському суді триває слухання справи за позовом Віктора Медведчука до автора книги «Нарцис» Дмитра Чобота. В ході цього засідання, як уже писала «УМ», Чобіт виявив зв'язки Медведчука з трастами та «офшорами», через які нинішній глава Адміністрації Президента міг «сколотити» непоганий капітал. Дмитро Васильович вважає бізнесову діяльність Медведчука незаконною, тому ініціював порушення карної справи проти лідера СДПУ(о). Не вдаючись у юридичні деталі, зауважимо, що прокуратура відмовилася порушити карну справу за діями, в яких може бути склад злочину: про бізнесову діяльність трастів, про Самусєва, помічника тоді віце-спікера Медведчука (котрий , як ми теж свого часу детально розповідали, погрожував людям зброєю), про реабілітацію батька Медведчука та про стрімке зростання Віктора Володимировича у військових званнях. Дмитро Чобіт опротестував рішення прокуратури, яка відмовила у порушенні карної справи, у суді першої інстанції — голосіївській «районці».

Тим, хто зараз в Україні при владі, без НЕГАЙНОЇ реформи — політична смерть. І, судячи з реакції на провал вистражданих змін до Конституції, вони вперто шукають бодай якусь можливість реанімувати своє дітище. Скажімо, фракція НДП запропонувала, починаючи з наступної сесії Верховної Ради, поновити склад парламентської Конституційної комісії, відновити її роботу та підготувати новий погоджений законопроект щодо внесення змін та доповнень до Конституції. Саме так сказано в розповсюдженій «народними демократами» заяві, де йдеться також про те, що «НДП виступає за необхідність погодження і схвалення комплексного плану реалізації політичної реформи, який має складатися із законопроекту про внесення змін та доповнень до Конституції та з пакета законопроектів стосовно судової реформи, розвитку самоврядування, діяльності виконавчої влади тощо, з попереднім визначенням термінів їх розгляду ВР». Окрім того, фракція пропонує на час підготовки нового проекту домовитися про мораторій щодо змін до нового виборчого законодавства, яке було схвалене у березні-квітні 2004 року, й висловлюється «за внесення на розгляд і прийняття парламентом проекту постанови про створення Конституційної асамблеї на чолі з Головою ВР». Асамблея, як вважають «двічі народні», може бути проведена вже навесні наступного року.