Коли півтора року тому у Верховній Раді третього скликання з-під палиці Банкової народжувалася парламентська більшість, опозиційні депутати, журналісти й усі небайдужі громадяни України напружено чекали початку кожного пленарного засідання, аби дізнатися, скільки нардепів «зламалися» й перейшли до якоїсь із «більшовицьких» фракцій цього дня. Ситуація повторюється. Однак тепер спостерігачі за парламентськими процесами з цікавістю відстежують передислокацію «бойових одиниць» уже в межах самої більшості. Учора, скажімо, свою фракційну приналежність поміняли два нардепи. Від соціал-демократів (об'єднаних), повернувшись до лона рідної «Трудової України», відійшов безпартійний мажоритарник Ярослав Сухий. У минулому скликанні ВР пан Ярослав був представником саме цієї фракції, але в нинішньому варіанті депутатського корпусу чомусь одразу ж приєднався до фракції СДПУ(о). Тепер, коли «ТУ» «очистилася» від «промисловців та підприємців», Сухий знову опинився в її лавах.

Ювілеї інколи «розгортаються» на тлі зовсім не святкових настроїв. «Рівно 45 років тому старше покоління на першому з'їзді журналістів України заснувало нашу спілку», — такий початок доповіді Ігоря Лубченка, присвяченої учорашній даті — дню заснування Національної спілки журналістів. Тоді, мало не півстоліття тому, журналісти вперше замислились над шляхами і можливостями захисту своїх інтересів. Звісно, за часів тоталітаризму цей захист міг бути вельми умовним. Але надзвичайно потрібним, втім, так само, як і зараз. Адже вже надходять повідомлення про те, що напередодні президентських виборів влада має намір всерйоз узятися за дресирування ЗМІ, і з цією метою на початку травня нібито планується всеукраїнська нарада редакторів районних і обласних газет, де, напевне, буде «популярно» роз'яснено, кого і як слід «піарити» протягом усієї кампанії.

«Зустріч президентів України та Росії на Кучмовій державній дачі «Зоря» відбулася вже поночі. Позавчора за десять хвилин до 00.00 Кучма та Путін почали розмову тет-а-тет, а розійшлися десь по першій годині», — так повідомив журналістам прес-секретар президента РФ Олексій Громов. Уже наступного, вчорашнього, ранку президенти розмовляли прилюдно — під час обміну грамотами щодо ратифікації свіженьких договорів про російсько-український державний кордон та про співробітництво у використанні Азовського моря й Керченської протоки, а пізніше — у Лівадійському царському палаці (у тому самому, куди кілька тижнів тому не хотіли пускати бідолагу-мільярдера Сороса) на конференції, яка називалася суворо і однозначно: «Україна та Росія: стратегічне партнерство».

Зустріч планується тепла, і не тільки тому, що тепло в Криму. Вчора вдень у прес-службі Президента України «УМ» підтвердили, що російський президент Володимир Путін планує прибути до Сімферополя надвечір — для участі у дводенному форумі «Україна-Росія: стратегічне партнерство», що проходитиме на морському узбережжі, в Алушті. Сам привід для побачення Кучми і Путіна дещо незвично, конфіденційно, називається «зустріч-діалог». У діалозі братимуть участь не двоє, принаймні заявлено присутність на дискусії Голови ВР Володимира Литвина і спікера Держдуми Бориса Гризлова, позаяк однією з тем для обговорення буде «роль парламентів у процесах двосторонньої та багатосторонньої інтеграції». Іншою темою бесід, згідно з офіційними повідомленнями, буде Єдиний економічний простір «чотирьох», по ній доповідатимуть заступники міністрів закордонних справ України — Олександр Моцик та Росії — Володимир Лощинін.

До виборів Президента залишається менше 200 днів, і більшість громадян уже чекає не дочекається того моменту, коли можна буде помахати чинній владі білим носовичком, висловивши «палку вдячність» за роки керування державою.
Нещодавно «УМ» розповідала про те, як опозиціонери в Прилуках, що на Чернігівщині (а саме — місцева організація Народного руху), вивісили на балконі свого офісу плакат із написом «До падіння режиму залишилось... днів». Цей напис щоденно змінювався, діючи на владу, як червона ганчірка на бика. Кілька разів цей транспарант заливали фарбою, а від учорашнього дня прилучани вже не мають де бачити зворотний відлік: о третій ночі невідомі (за свідченнями таксиста-очевидця, це були троє бритоголових молодиків) кинули на балкон офісу блоку «Народний рух України — «Наша Україна» та редакції газети «Світанок над Сіверщиною» запалювальну суміш. Як розповів кореспонденту «УМ» керівник обласного осередку НРУ та організації «За Україну! За Ющенка!» Віктор Лабазов, внаслідок вибуху та підпалу повністю зруйновано балкон, вибито шибки, понівечено частину приміщення, а також знищено сам щит.

З ініціативи голови Підволочиської районної організації Української народної партії Зіновія Тетюка та інших представників політичної опозиції в цьому містечку на Тернопільщині започатковано «Чорну книгу пам'яті». До неї, за резолюцією одного з мітингів на захист демократії, вирішено заносити прізвища всіх місцевих діячів, які віддано служать нинішній владі на чолі з Президентом Кучмою. А робитиметься це для того, щоб, коли на президентських виборах переможе все-таки Віктор Ющенко, ніхто з його нинішніх противників не зміг миттєво «перефарбуватися» задля збереження вигідних посад, як часто-густо ставалося в минулому.

Голова Львівської обласної ради Михайло Сендак, який наразі перебуває у Києві на лікуванні, вже з наступного тижня прибуде до Львова, щоб дати свідчення у прокуратурі. Туди його запросили, за словами прес-секретаря голови Лесі Мірошник, працівники обласної прокуратури, які відвідали Сендака у cтолиці й вручили йому повістку. Окрім того, на адресу облради та її голови надійшов лист за підписом першого заступника прокурора області, в якому сказано, що проти Михайла Сендака порушено кримінальну справу.

У парламентській більшості й далі відбуваються обіцяні далекоглядною опозицією процеси перегрупування сил. Учора нарешті викристалізувалася у щось конкретне давно обіцяна колишнім «нашим українцем» Тарасом Чорноволом депутатська група «Центр». До цього, за словами першого віце-спікера Адама Мартинюка, «найдемократичнішого в парламенті» утворення увійшли 16 нардепів. «Найдемократичнішого» — тому що «Центр» став єдиною фракцією, яка не має керівника і на 100 відсотків складається з її уповноважених представників.

Учора Верховна Рада знову повернулася до розгляду ситуації, яка склалася у Мукачеві. І знову парламентарії ледь не реалізували нагоду рекомендувати Леоніду Кучмі звільнити свого головного адміністратора Віктора Медведчука. За законопроект Андрія Шкіля, у якому також пропонувалося звільнити закарпатського «губернатора» Івана Різака та міністра внутрішніх справ Миколу Білоконя, проголосувало 224 народних депутати. Тобто до «параші» забракло не 12 голосів, як позавчора, а лише два! Збільшення невдоволених на цілий десяток — сигнал для есдеківських начальників доволі симптоматичний. Депутати вирішили голосувати в таємному режимі, і тих, хто побоявся гніву з Банкової, одразу поменшало. І ресурс невдоволення Медведчуком і Ко у самій більшості ще явно не вичерпано.

Робоча група парламенту з вивчення подій у Мукачеві вважає ситуацію після виборів у місті «критичною». Про це заявив керівник групи, віце-спікер ВР Олександр Зінченко під час учорашнього звіту у Верховній Раді. Його оцінка після «інспекції» «гарячої точки» є важливою хоча б тому, що Зінченко не належить до жодної політичної групи, перебуває «над сутичкою» і має змогу скласти незаангажоване враження про хід і результати виборів міського голови.