Про долю павлоградця Ігоря Рижкова «УМ» розповіла в номері від 19 квітня цього року. Нагадаємо, наприкінці 80–х років минулого століття його засудили до найвищої на той час міри покарання — розстрілу. Ігорю інкримінували цілу низку тяжких злочинів, зокрема, два вбивства, три зґвалтування й три замахи на такий злочин.

Звістка про те, що серед затриманих чотирьох поки що підозрюваних у терористичному акті у Дніпропетровську виявився викладач Дніпропетровського національного університету Віктор Сукачов, стала справжнім громом серед ясного неба.

Дніпропетровська міська рада ухвалила нові правила утримання домашніх тварин, що відразу ж викликало чималий резонанс. Адже з–поміж іншого собакам відтепер забороняється... гавкати і просто видавати гучні звуки.

Ця кривава драма, що розігралася ввечері 22 квітня у Новомосковську, дотепер викликає мороз по шкірі від однієї тільки згадки про неї. Чогось подібного у місті на Самарі, яке ніколи криміногенним не вважалося, не пригадають навіть старожили.

Тема дніпропетровського «мажора» Дмитра Рудя, який у жовтні 2010 року на своєму джипі смертельно травмував трьох жінок, ще довго буде предметом посиленої уваги з боку громадськості.

Цього чоловіка у Дніпропетровську бачили практично всі. Щоденно під сонцем, дощем чи снігом вiн біжить підтюпцем по проїжджій частині гамірних дніпропетровських магістралей. На ногах у нього вичовгані кросівки, одяг більше схожий на лахміття, ледь не по пояс борода і довжелезне волосся, що збилося в пасма, бо не відомо коли востаннє милося. На голові — така ж брудна пов’язка, а в піднятій правій руці незмінний атрибут — дерев’яна палиця. Таке видовище дніпропетровці спостерігають вже протягом 17 років. Незбагненно, але за цей час на дивака у Дніпропетровську ніхто не наїхав чи навіть не зачепив, хоча, коли він біжить по мосту через Дніпро, де щільний транспортний потік, у проїжджих просто дух перехоплює.

Вікторія Шилова, яка ще недавно обіймала посаду заступника голови Дніпропетровської облради, а після скандального її звільнення з посади мала статус безробітної, днями розповсюдила через iнтернет гучну заяву. Мов­ляв, до нашумілого теракту у Дніпропетровську 27 квітня нібито причетний заступник голови облдержадміністрації Іван Ступак. Останній є також лідером міської організації Партії регіонів, а у народі його називають «сірим кардиналом» нинішньої влади.

Катю Криворучко, студентку Дніпропетровського університету, майбутнього психолога, знайшли о сьомій ранку 18 грудня 2008 року сильно побитою поблизу будинку, де вона жила разом з мамою — інвалідом 1–ї групи. У книзі обліку пригод Індустріального райвідділу міліції міста запишуть про виявлення жінки у стані алкогольного сп’яніння зі струсом головного мозку. Версія міліції: йшла п’яна, впала... Про алкогольне сп’яніння напишуть і в історії хвороби у міській клінічній лікарні № 6, куди потерпілу спершу доставить бригада швидкої. Щоправда, характер тілесних ушкоджень засвідчував, що Катю, яка і в школі, і у виші характеризувалася позитивно, жорстоко побили. Того ранку її чекали на заняттях в університеті. То про яке сп’яніння йдеться? Пізніше медики офіційно напишуть: алкоголю у крові потерпілої виявилося нуль відсотків, а схожим на це міг бути запах ацетону, що характерно для хворих на цукровий діабет, на який страждала Катя.

Минулої п’ятниці у Дніпропетровську затримали Загіда Краснова. Уродженець дагестанського селища Беліджі Загіддін Хабібулаєвич Хабібулаєв (нинішнє прізвище — від дружини) мешкає у місті на Дніпрі з 1983 року. Закінчив місцевий інженерно–будівельний інститут. Протягом щонайменше останнього десятиріччя є у мільйонному обласному центрі однією з найпомітніших публічних фігур. Щоправда, політичною постійністю не відзначався. Адже спершу Краснов заявив про себе як керівник міської організації і відповідної фракції у міськраді лазаренківської «Громади». І хоча в цієї політичної сили ніколи не було більшості, у 2006 році це не завадило панові Загіду очолити депутатську більшість у найвищому органі народовладдя Дніпропетровська. А в побуті його стали називати не інакше як директором міськради. Певна річ, з огляду на впливовість уро­дженця Дагестану.

Святкового дня 9 травня у відділенні інтенсивної терапії політравми чи, простіше кажучи, реанімації Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені Мечникова перебувала тільки одна людина, потерпіла внаслідок нашумілого терористичного акту 27 квітня. 77–річну Раїсу Грозь медики дотепер вважають такою, кому дісталося чи не найбільше. «У неї пошко­джені обидві ноги, рана на голові, чимало втратила крові. Тому спершу можна було говорити й про загрозу життю, але тепер усе найстрашніше позаду», — розповіла черговий лікар Олена Кузьмова.