У Різдвяні свята львів’яни та гості міста взяли участь у параді звізд — символів народження Спасителя. Святковий атрибут називають саме звіздою тому, що три волхви, шукаючи місце народження Ісуса, йшли за світлом зірки. Завдяки цьому красивому символу в Львові кілька років тому було започатковано фестиваль. З кожним роком у ньому беруть участь дедалі більше охочих. Наприклад, на цьогорічнім фестивалі «Спалах Різдвяної звізди» майстерно виготовлених звізд було більше п’ятдесяти.

Традиційно на Різдво у Львові готують пампухи. У минулі вихідні там відбулося уже п’яте загальноміське свято, найголовнішою на якому була ця смажена в олії здоба. Цього разу виклали найбiльшу у свiтi картину. Уже традиційно обирали і найвправнішу господиню. Нею стала Оксана Солук. «Пампухи я готую за родинним рецептом, — розповідає «УМ» пані Оксана. — За ним пекли мої прабабця, бабця, мама. Загалом, коли беруся випікати пампухи, то в мене менше двохсот штук не виходить. Часу займає багато, певно годин п’ять».

Перші дні нового року ознаменувалися для Львова боротьбою з алкоголізмом загалом та з підлітковим зокрема. Саме так аргументували чиновники міської ради свої пропозиції щодо заборони продажу алкоголю в МАФ­ах (малих архітектурних формах, тобто вуличних кіосках). Свою лепту заборон внесли і депутати Львова, поставивши у рівні умови всіх реалізаторів спиртних напоїв, забороннили продаж спиртного під час масових акцій, релігійних свят та постів.

У Личаківську виправну колонію № 30 свято Нового року також приходить. Тут теж прикрашають ялинку, дарують один одному подарунки та співають новорічнi піснi. Найбільше новорічних клопотів мають місцевий кухар та два «артисти», як їх тут називають. Підготовку свята взяли на себе саме вони, двоє ув’язненних, — Олександр Лазарєв та Руслан Андрейченко. «Ялинка прикрашена, програма також складена, — розповідають Руслан та Олександр. — Кілька днів репетирували, готували хлопцям свято».

Три тижні тому львівська студентка Анна–Христина Лапчук простояла годину в центрі міста біля пам’ятника Тарасу Шевченку з плакатом «Янукович продає державу». А тепер на неї чекає суд.

Відтепер на Львівщині в засобах масової інформації, які перебувають у віданні обласної влади, не вживатимуть низки імен і власних назв. Точніше, під заборону потрапили деякі пестливо–зменшувальні скорочення, а саме: Саша, Діма, Лєна, Люся, Ваня, Катя, Пєтя, Варя, Афоня, Ганя, Льоша і Вова. Заборона стосується тільки тих ЗМІ, які перебувають в обласному підпорядкуванні, а також білбордів і зовнішньої реклами.

Астрономічна обсерваторія Львівського національного університету імені Івана Франка цьогоріч святкує своє 240–річчя. На час свого заснування в 1771 році вона була сьомою за рахунком обсерваторією, яку звели в Європі, й мала величезне наукове значення. Зараз обсерваторія також посідає визначальне місце в науковому астрономічному житті України та світу. І це доводить хоча б те, що праці львівських учених регулярно публікують провідні вітчизняні і зарубіжні наукові видання. А з 2008 року науково–дослідний комплекс апаратури для вивчення штучних небесних тіл ближнього космосу обсерваторії включено до Державного реєстру наукових об’єктів, що є національним надбанням України. Окрім активної наукової діяльності, в обсерваторії також проводять екскурсії для всіх охочих. А їх насправді так багато, що працівники ледь встигають задовольнити такий попит.

Рішення про те, щоб 2012 рік пройшов на Львiвщинi як рік вшанування УПА, підтримала більшість депутатів облради. «Це абсолютно логічне рішення, — пояснює «УМ» Андрій Холявка, депутат Львівської обласної ради. — Наступного року святкуватимемо 70–ту річницю з часу створення Української повстанської арміїі. Наразі опрацьовується комплекс заходів, які проводитимуться наступного року. Також наступний рік оголошено роком хорунжої Січового Стрілецтва Олени Степанів–Дашкевич, Ярослава Стецька, патріарха Йосипа Сліпого та художника Олекси Новаківського».

Передача вогню кордонами держав — давня пластунська традиція. «Ми дотримуємось її вже 13 років, — розповіла «УМ» Ксенія Мединська, речник акцiї Вифлеємського вогню у Львові. — Українські пластуни на кордоні у Рава–Руській зустріли польських скаутів, які й передали нам вогонь. Ми традиційно обмінялися подарунками та співали пластунських пісень. Для наших польських побратимів власноруч виготовили листівки та підготували медових «миколайчиків».

Середня школа № 21 стала відомою на все місто тим, що уроки історії тут планують проводити у повстанській криївці. Оригінальна ідея спала на думку директору школи та вчителю історії Валентинi Звежинськiй. «Криївка майже готова, — розповіла «УМ» панi директор. — Вона зроблена врозріз, тобто має лише дві стіни, оббиті деревом. Висота — близько 2,5 метра. Школа розташована у старому будинку, тому стелі в нас дуже високі — 3 метри 70 сантиметрів, а криївка буде трохи нижчою. Дуже активно допомагали нам батьки: хто матеріалами, а хтось і автентичними речима. Так, до прикладу, ми маємо гасову лампу, головний убір «мазепівку», старий протигаз, медичні сумки того часу та фляги».