У радянські часи в Хотинській фортеці знімали практично всі історичні фільми. Незабаром вона знову стане знімальним майданчиком. Саме тут культовий польський режисер Єжи Гофман планує зняти фільм про Хотинську війну 1621 року, коли султанські війська зазнали нищівної поразки від Речі Посполитої «руками» козаків під проводом гетьмана Сагайдачного. За словами співробітника заповідника «Хотинська фортеця» Геннадія Траськовського, нещодавно до Хотина приїздила делегація представників Гофмана, які відібрали кілька місць для проведення зйомок. Ось тільки коли вони мають початися, достеменно у заповіднику не знають.

Національний банк України завершив уведення банкнот нового зразка. Останньою у списку купюр виявилася найуживаніша — одногривнева банкнота. За словами виконувача обов'язків глави НБУ Арсенія Яценюка, який представляв журналістам «новинки», її планують ввести в обіг із 1 грудня цього року. Банкноти нового зразка функціонуватимуть нарівні з банкнотами різних років випуску. Розмір «свіженької» гривні — як нової «п'ятірки»: 63 на 118 міліметрів, домінуючий колір — сіро-зелений. На лицьовій стороні банкноти розміщений дещо змінений портрет Володимира Великого: князь на ній у шапці, з іншою зачіскою та бородою замість вусів.

Чотири українських олімпійці проведуть останні місяці року не тільки у постійних тренуваннях — найкращі спортсмени світу 2004 року об'їздять усю Україну, відвідуючи дитячі будинки. Соціальна акція «Разом переможемо» — спільна ініціатива компанії «Київстар» та українських олімпійців — розрахована, перш за все, на дітей-інвалідів та дітей-сиріт. Так, дітлахи з 8 регіонів України — Києва, Чернігова, Донецька, Дніпропетровська, Одеси, Харкова, Львова та Криму — зможуть на власні очі побачити й поспілкуватися з Оленою Костевич (чемпіонкою у стрільбі з пневматичного пістолета), Юрієм Білоногом (чемпіоном у штовханні ядра), Юрієм Нікітіним (чемпіоном зі стрибків на батуті) та Ганною Безсоновою («бронзовою» чемпіонкою з художньої гімнастики).

За кілька місяців старе двоповерхове приміщення колишнього дитячого садка на столичних Березняках має перетворитися на світлу й сучасну будівлю: тут до Різдва планують відкрити Центр допомоги безпритульним дітям. Закладати символічну капсулу на місці зведення притулку й урочисто заснувати центр, що отримав назву «Наші діти», приїхала сила-силенна поважних людей, серед яких були народні депутати України, керівники дипломатичних місій в Україні, віце-спікер польського сейму Йозеф Зих, посол ФРН в Україні Дітмар Штюдеманн, мер Києва Олександр Омельченко. За словами міського голови Олександра Омельченка, у Києві існує вже 4 соціальних центри для захисту прав дітей, а відкриття спільного україно-польсько-німецького центру доводить, що чужих дітей не буває. Задля продовження благодійної співпраці представники трьох причетних країн у символічну капсулу поклали прапорці своїх країн, а діти — малюнки німецьких та українських малюків.

Чернівецький дивак — 32-річний Степан Тунь із села Жадове Сторожинецького району Чернівецької області — ніколи б і не знав про свої унікальні можливості, якби одного разу не подивився телевізійну передачу. У ній чоловік надував ротом грілки і розривав їх. «Я ще тоді подумав: теж мені дивина! — розповідає «УМ» титулована «гроза» грілок Степан Тунь. — Я знайшов удома стару грілку, спробував її надути. І у мене вийшло — вона луснула. Щоправда, за грілку трохи дісталося від дружини...» Так почалася спортивна «кар'єра» безробітного СтепанаТуня.

У селі Чортория, на Буковині, де народився і виріс Іван Миколайчук, особливе повітря, енергетика та люди. Напевно, тому вже іменитий актор та режисер так рвався з Києва до рідного обійстя, де чекала його чимала родина, до гір, до Черемоша... Чи могла б Катерина Олексіївна Миколайчук після народження сина подумати, що житиме на вулиці, названій на честь свого Іванка? А чи сподівалася старша сестра Івана Миколайчука Фрозина Василівна, що буде таким собі гідом у власній батьківській хаті протягом багатьох років? Доля скалася так, а не інакше... Він став символом національного кіномистецтва 60-80-х років, і саме з його ім'ям пов'язують українське поетичне кіно. Проте звання народного Івановi Миколайчуку так і не присвоїли, бо тодішні ідеологи винесли акторові вирок —«націоналіст». Державну Шевченківську премію Іван Миколайчук отримав уже посмертно. А увірвався він у світовий кінематограф разом із «Тінями забутих предків» Сергія Параджанова. Після того його запрошували працювати навіть у Голлівуд, але, звісно, Держкіно актору про це не повідомило. Американці назвали на честь Івана Миколайчука малу планету...
«Людина живе стільки, скільки її пам'ятають, — каже Фрозина Василівна, відчиняючи двері музею-садиби, де виросла вона та ще дев'ятеро Миколайчуків, — до нас приїздить багато людей з усього світу — значить, Іван iще й досі живий».

Нарешті скандал навколо українського літака АН-124, заарештованого більше року тому в канадському аеропорту «Гузбей» за борги нашої держави, вщухне. У середу Федеральний суд Канади прийняв дві ухвали — скасувати рішення протонотарі Федерального Суду Канади Мірей Табіб, на підставі якого в липні 2003 року в Канаді було заарештовано «Руслана», та звільнити український літак. Про це повідомили «УМ» у прес-службі Міністерства юстиції України.

Минулими вихідними мешканці села Нова Прага, що на Кіровоградщині, гуляли гучне весілля. 21-річний Віталій одружувався на 17-річній Олі — молодята мешкали на одній вулиці, лише в різних її кінцях. Перший день святкували у Віталія, а в неділю, по обіді, молодята збиралися їхати до батьків нареченої, де мали другий день гуляти весілля. За кермом «Москвича» був наречений, поруч сиділа молода дружина. На задньому сидінні — мати жениха, куми — чоловік та дружина, а також товариш і подруга молодої пари. Загалом в автомобілі було семеро людей.

Провладні телевізійні канали та газети захлинаються, співаючи оди Прем'єр-міністру: мовляв, тепер наші пенсіонери заживуть заможно, адже уряд уже найближчим часом «підтягне» пенсії до рівня прожиткового мінімуму. Уявіть лише: українські пенсіонери отримуватимуть 284 гривні та 69 копійок — і ні копійкою менше! Це майже удвічі більше, ніж наразі отримує більшість пенсіонерів. Відтак три чверті людей літнього віку в нашій державі матимуть «шалені» гроші. Україна після підвищення мінімальних пенсій вийде за цим показником у лідери серед країн СНД, більше того — середній рівень пенсій у нашій країні майже дожене середній рівень пенсії у Росії (він наразі найвищий у країнах СНД). Словом, усі будуть жити достойно. Це обіцяє сам Віктор Янукович!

Про легендарний крейсер «Україна» говорять багато: для нашої країни цей «кораблик» — найпотужніша зброя на воді, «убивця» авіаносців, сталевий велетень і... головний біль. Уже 14 років цей красень стоїть без роботи на рідному Миколаївському суднобудівному заводі імені 61 комунара. Побачити його для людини, яка цікавиться зброєю і військовою справою, — за щастя. Він i справді вражає не тільки своїми розмірами (висота крейсера — 40 метрів, а довжина — 187), а й зброєю, якою начинений, — вона унікальна (аналогів деяким «сюрпризам» не мають навіть американці). На кораблі є розвідувальний вертоліт, торпедні апарати, реактивні бомби для підводних човнів тощо. Але Україні те все непотрібно... «Крейсер почали будувати у 1984 році, а на воду спустили у 90-му, — розповідає старший будівельник заводу Володимир Локтєв. — Наприкінці 90-х вирішили добудувати корабель для Військово-морських сил України — з перервами продовжували його будівництво аж до 2000 року. А тим часом виявилося, що у Воєнну доктрину України така потужна техніка не вписується, бо спроектований крейсер для боротьби з великими авіаносцями на океанських просторах. У Чорному морі йому просто ніде розвернутися».