Покладатися на «швидкий та зручний вид транспорту» (так рекламують столичний метрополітен його працівники) та до хвилини розраховувати свій час на дорогу до роботи або до вокзалу — практика небезпечна. Тому що транспорт, який зазвичай працює як годинник, може підвести в найменш підходящий для цього момент. Так, учора не один пасажир київської «підземки» запізнився через простій потягів.

У нашій медицині не перший рік триває парадоксальна ситуація з кадровим забезпеченням. Українські університети щороку випускають тисячі лікарів різних спеціалізацій, які, за бажання, могли б закрити всі «дірки» в галузі, але в лікарнях, поліклініках, медцентрах і диспансерах усе одно залишається багато вакансій. Замість іти на роботу до державного медзакладу, спеціалісти або «осідають» у приватній клініці, або вирушають за кордон, або знаходять інший вид заробітку. Але проблема полягає не лише в цьому. Керівники медичних навчальних закладів розповіли «УМ», чому їх непокоїть рівень знань абітурієнтів, яких ускладнень фахівці чекають цієї весни та як збираються допомагати талановитій молоді.

Спалах пташиного грипу на кримській птахофермі подолано, але лікарі, ветеринари, рятувальники та санепідеміологи поки не збираються залишати півострів. Як розповів на зустрічі з журналістами міністр охорони здоров’я Василь Князевич, зараз у межах три– та десятикілометрової зон навколо осередку інфекції працюють бригади медиків, які здійснюють подвірні обходи в населених пунктах і вивчають стан здоров’я кожного жителя. Фахівці видають людям імуностимулюючі засоби (для зміцнення організму) і роблять щеплення проти звичайного грипу (щоб не допустити одночасного зараження вірусами людського та пташиного грипу).

У кримському господарстві, де від високопатогенного грипу здихали кури, не залишилося жодного живого птаха. Як повідомляє прес–служба Міністерства з питань надзвичайних ситуацій, фахівці вилучили та спалили у спеціально відведених для цього місцях майже 25 тисяч курей, які донедавна утримувалися в пташниках ПП «Лобзенко». Окрім того, до багаття потрапили понад 14 тисяч пташиних яєць, які могли бути заражені вірусом H5N1. Після цього люди у захисних костюмах очистили приміщення пташників від сміття, продезінфікували спеціальний одяг та техніку, яку використовували під час робіт. Загалом у місці спалаху інфекції позмінно працювали 183 людини та 47 одиниць техніки.

Птиця приватного підприємства «Лобзенко» у селі Рівне Красногвардійського району Криму «підхопила» зловісний високопатогенний грип. Наразі у двох пташниках, огороджених металевою сіткою та пластиковими трубами, утримується понад 25 тисяч курей. А за останні кілька днів тут загинули майже дві сотні птахів. Як вірус зміг потрапити до закритих пташників, віддалених від великих водойм і шляхів міграції диких птахів, поки залишається загадкою. Як відомо, під час позаминулого спалаху пташиний грип спершу «накрив» домашню живність населених пунктів на берегах Сиваша, куди пошесть на крилах принесли перелітні дикі гуси. Утім це не єдине питання, яке сьогодні мусять розв’язувати ветеринари, медики, працівники СЕС, МНС і навіть ДАІ.

Від моменту, коли Президент України Віктор Ющенко виступив з ініціативою створення Національного інституту раку, минуло більше двох років. За цей час медики й науковці розробити концепцію створення вертикальної структури, яка повинна об’єднати в собі всі адміністративні, наукові, посадові та фінансові ресурси в онкології. Уряд затвердив постанову про створення нової структури, призначив її директором головного онколога держави, професора Ігоря Щепотіна й передав Інститут онкології АМН на баланс Національного інституту раку в Украіні (хоч керівництво АМН довго опиралося цьому кроку). А потім закрутилася майже детективна історія: підписаний документ кудись зник. Ані в МОЗі, ані в Кабміні не могли пояснити цього феномену. Потім почалися пертурбації в уряді, справа знову загальмувалась... А минулого тижня Кабмін повторно передав комплекс, що на вулиці Ломоносова, 33/43, новоствореному інституту. Здавалось би, тепер у задуманій Президентом структурі повинна закипіти робота. Але віз і нині там. Українських онкологів неабияк непокоїть цей факт. Фахівці розповіли «УМ», що через зволікання з відкриттям Національного інституту раку Україна втрачає тисячі людських життів, які можна було б урятувати...

Завдання медиків полягає не лише в тому, щоб лікувати хворих, а й у тому, щоб полегшити страждання «безнадійних» пацієнтів, які помирають. Невиліковні хворі потрапляють до хоспісу, щоб отримати знеболювальні препарати й без мук відійти в інший світ. Донедавна в Києві функціонувало 110 хоспісних ліжок: 70 — у Київській міській клінічній лікарні № 10, 30 — у Київській міській клінічній лікарні № 2, ще 10 — у Київській міській онкологічній лікарні. У вівторок у столиці відкрився новий хоспіс, який істотно відрізняється від своїх попередників.

За останні десять років в Україні вдесятеро збільшилася кількість людей, залежних від алкоголю. За статистикою, в нашій державі перебуває на обліку понад 700 тисяч хворих на хронічний алкоголізм. Однак реальна кількість залежних від алкоголю приблизно у 8 разів більша від офіційної. Чим загрожує «зелений змій» і як від нього рятуватися? Відповіді на ці питання «УМ» шукала у вітчизняних наркологів та психіатрів.

Протягом минулого тижня в Україні захворіли на гострі респіраторні вірусні інфекції та грип понад 36 тисяч людей, з них більше 17 тисяч — діти віком до 14 років. За даними Українського національного центру грипу, захворюваність зросла на 50 відсотків порівняно з попереднім тижнем. І хоч на сьогодні в жодному з десяти контрольних міст не був досягнутий епідемічний поріг, медики прогнозують подальше зростання кількості хворих.

Збільшити середню тривалість життя українців на три роки— таку амбітну мету поставив перед собою новий керівник медичної галузі Василь Князевич. Про це міністр розповів лікарям, науковцям, представникам громадських організацій тощо, які зібралися минулої п’ятниці для обговорення медичної складової проекту Програми діяльності Кабінету Міністрів «Український прорив: для людей, а не для політиків». Доопрацьований проект буде розглянуто на завтрашньому засіданні уряду, а далі — передано для затвердження до Верховної Ради. Якщо все йтиме за планом, уже через п’ять років наші лікарні буде не впізнати...