Тиждень тому Верховна Рада передбачила впровадження документів, що засвідчують особу і громадянство України і містять біометричні дані. За ухвалення в цілому відповідного законопроекту № 8507 «Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України» проголосувало 257 депутатів. Закон ще не підписаний Президентом і не набув чинностi, але його ухвалення парламентом уже спричинило неабияку критику як з боку окремих депутатів від опозиції, так і з боку влади (зокрема, його розкритикував міністр юстиції Олександр Лавринович). Серед проблемних місць закону про біометричні паспорти — те, що українці змушені будуть платити за обмін десятків документів. Авторам законопроекту — нардепам Валерію Коновалюку та Ірині Бережній (Партія регіонів), Олегу Зарубінському (Блок Литвина), Володимиру Мойсику («Наша Україна») та Олександру Буджераку (група «Реформи заради майбутнього») — закидають ще й лобіювання інтересів комерційної структури, що здійснює виготовлення бланків документів із голографічними захисними елементами. Зауважимо, що технологіями, які дозволяють виготовляти такі паспорти, в Україні нині володіє лише скандально відомий консорціум «ЄДАПС».

Голова комісії з питань протидії незаконному поглинанню і захопленню підприємств на території Дніпропетровської області Іван Ступак ще кілька місяців тому був оптимістично налаштований щодо подолання проблеми рейдерства. «Усі люди, які займалися рейдерством, нам добре відомі, — заявляв Іван Іванович місцевим ЗМІ. — Раніше вони використовували слабкість влади. Необхідно було їм дохідливо вказати, що існують певні правила для здійснення тих чи інших дій. І ось, починаючи з березня 2010 року, на Дніпропетровщині немає і не може бути незаконного захоплення підприємств. У провадженні залишилося близько десяти такого роду справ».

Найрезонанснішими серед них пан Ступак назвав Рибальський кар’єр, П’ятихатський елеватор, концерн «Весна» та Дніпро­дзержинський домобудівний комбінат. При цьому Іван Іванович запевняв, що ці справи буде завершено вже до кінця нинішнього вересня. Але про щось подібне на Дніпропетровщині не чути й близько.

Генпрокуратура повідомила «УМ» окремі обставини справи ірпінських корупціонерів у погонах, щоправда, через таємницю слідства не назвала їхніх прізвищ. Нагадаємо, що за нашими даними, місяць тому працівники ГПУ разом iз колегами iз СБУ затримали старшого слідчого прокуратури Ірпеня Ігоря Дідуха, а також двох його колег — слідчого міліції та співробітника місцевого УБОЗ. Усі троє підозрюваних у хабарництві перебувають під вартою у столичному СІЗО №13.

Лише два місяці не допрацював на посаді прокурора Ірпеня Павло Оніщенко, який днями несподівано пішов на пенсію. У Генпрокуратурі в таких випадках кажуть, що це право посадовця згідно зi стажем роботи в органах. А стаж у пана Оніщенка дійсно чималий, адже в самому Ірпені, що під Києвом, він мав імідж «довгожителя». Бо був прокурором регіону з 2001 року, а в листопаді 2006 року призначений на другий п’ятирічний термін. В країні змінювалася влада, на Різницькій — Генпрокурори, а в Ірпені за законністю стежив фактично незмінний прокурор Оніщенко, що говорить про його неабиякі здібності знаходити спільну мову з керівництвом.

За посадою Володимир Оратівський фактично є другою людиною в країні, яка відповідає за безпеку під час проведення футбольної першості Європи. Адже саме на базі Антитерористичного центру (АТС) при Службі безпеки України розпорядженням Президента створено Міжвідомчу координаційну комісію з представників інших зацікавлених відомств. Згідно з окремим указом Президента, АТЦ при СБУ також є робочим органом Штабу забезпечення міжнародної взаємодії і координації заходів безпеки з підготовки та проведення Євро–2012. І якщо голова СБУ Валерій Хорошковський є керівником Антитерористичного центру, то Володимир Оратівський — начальником штабу цього центру та одночасно заступником керівника АТЦ при СБУ.

За специфікою роботи пан Оратівський не є людиною публічною, тож дати ексклюзивне інтерв’ю саме «Україні молодій» погодився на певних умовах. Відтак, читачі не зможуть побачити його фото. Тим більше що й відповіді на запитання «УМ» пан Оратівський, за сприяння прес–центру СБУ, надав письмово, електронною поштою.

Продовжується протистояння у межах правового поля між Генпрокуратурою та Федерацією профспілок України. Днями Генпрокурор Віктор Пшонка публічно заявив, що очолюване ним відомство лише захищає державне майно й запобігає його незаконному відчуженню з боку окремих посадовців ФПУ. Одних лише кримінальних справ за такими ганебними фактами прокуратура порушила аж 35! Натомість Федерація профспілок, обурена заявами пана Пшонки, одразу подала судовий позов iз вимогою спростувати недостовірні, на її переконання, дані, оприлюднені Генпрокурором.

Кілька днів поспіль будівлю Генпрокуратури на Різницькій пікетували два десятки хмельничан. Завдяки брифінгу Генпрокурора, який проводився наприкінці минулого тижня, дізнатися про вимоги пікетувальників змогли й журналісти. Люди з плакатами закидали звинувачення у корупції не абикому, а своєму «губернатору» — голові Хмельницької облдержадміністрації Василю Ядусі.

Поліцейські невеличкого містечка Цитрус Хайдс поблизу Сакраменто ретельно підготувалися до зустрічі з українцями. Останній доповідач на тему роботи з підлітками Райян Кінен, сержант відділу спеціальних розслідувань, розповів про забезпечення порядку під час масових заходів, а потім, оглядаючи нас, запитав: «А хто з вас працює в газеті «Україна молода»?». Довелося зізнатися. Райян, усміхаючись на нашу реакцію, продовжив: «Тепер я поясню, як у складних ситуаціях ми працюємо зі ЗМІ». Це було теж цікаво — як і загалом стажування, що відбулося за програмою «Громадські зв’язки» Агентства США з міжнародного розвитку для групи сумських держслужбовців, громадських діячів, медиків та журналістів.

Фермера із села Спаське Новомосковського району Анатолія Гайворонського 21 жовтня 2007 року силоміць затягнули до автомобіля, перевезли до сусіднього Дніпропетровського району, а потім у безлюдній лісосмузі протягом п’яти годин «з’ясовували стосунки». А точніше — кулаками переконували відмовитися від претензій на скошений соняшник на 9,3 гектара. Анатолій Гайворонський має документи, які доводять, що це ж його власність! Але коли Гайворонський став шукати управу на ласих до чужого нахаб, то ті вдалися до вищезгаданих «виховних заходів».

Рішення Вищого адмінсуду про дегероїзацію Романа Шухевича і Степана Бандери викликало неабиякий резонанс у патріотичних колах. Тепер небайдужі українці планують акцію–спротив: збираються «завалити» суди позовними заявами про оскарження мало не всіх указів Віктора Януковича, аби в такий своєрідний спосіб захистити укази Віктора Ющенка про присвоєння звання «Герой України» Степанові Бандері та Романові Шухевичу. «Україна молода» приєднується до патріотичної акції.