Першотравневим політичним акціям, які в столиці пройшли без ексцесів, передувала серйозна медіа-компанія центральних телеканалів із демонстрацією відповідних оголошень на стовпах. Мовляв, подивіться на цих опозиціонерів, які за участь у мітингу пропонують по 50 гривень на брата! Йшлося про те, ніби орговики зі штабу Ющенка (телефони додавалися) збирають людей для платної участі в «промоушн-акціях» на період аж до листопада. У блоці ж «Наша Україна» авторство таких ініціатив заперечили.

«Вільний» подарунок зробила Поділлю телерадіокомпанія «Такт», яка вчора о 6.30 ранку розпочала транслювати на регіон на своїх хвилях Радіо «Свобода». Після припинення передач «Свободи» по загальнонаціональній FM-мережі радіо «Довіра» керівництво київського бюро «Свободи» вело пошук потенційних партнерів серед регіональних радіостанцій, і однією з перших відгукнувся «Такт». 30 квітня було підписано відповідну угоду, а вже через тиждень вона почала виконуватись. Планується передавати в ефір на хвилі 103,7 МГц повноформатні вечірній і ранковий програмні блоки, а також щогодинні випуски новин по 3-4 хвилини.

Волинським журналістам укотре дали зрозуміти, як влада ставиться до преси як такої і як поважає право журналістів на інформацію, гарантоване законом. Групу працівників газет і місцевого телебачення охоронці в цивільному не пропустили в обласний муздрамтеатр, де проходили громадські збори на підтримку програми дій уряду, завершення політичної реформи та, зрозуміло, «палку» підтримку єдиного кандидата від більшості на президентських виборах Віктора Януковича. Свою відмову міцні хлопці мотивували тим, що запрошення на збори були іменні і з редакційними посвідченнями «пущать не велено». Під гарячу руку потрапили не лише «ненадійні» мас-медіа, а й ті, хто владі служить вірно й у «чорних» списках не значиться. Дисципліна на громадських зборах була сувора, бо до зали не пропустили навіть делегацій з кількох районів, що запізнилися на кілька хвилин.

Зараз ситуація в Мукачеві дещо нагадує те, що відбувалося в центрі Києва взимку-навеснi 2001 року, в часи акції «Україна без Кучми». Подібно до плівок Мельниченка та скандалу з убивством Гонгадзе, мукачівці нині мають свій політичний подразник — грубу фальсифікацію виборів міського голови. Є в Мукачеві й наметове містечко — з десяток наметiв тут розбили активісти громадської кампанії «Пора!». Містечко оточене транспарантами «Нас пробудила мукачівська ганьба. А ми розбудимо український народ», «Пора діяти, пора боротися, пора перемагати!!!».

Позавчора в Сенаті США було представлено проект резолюції стосовно президентських виборів в Україні. Документ подано республіканцем Беном Кемпбеллом, співголовою Гельсінкської комісії, разом із Крісом Доддом і Джозефом Біденом (обидва — демократи), повідомляє сайт «Брама». Аналогічна версія проекту резолюції була представлена в Палаті представників главою комітету з міжнародних справ Генрі Гайдом (Р) разом із головою Гельсінкської комісії Крісом Смітом (Р) та Томом Лантосом (Д).

У тому, що критикувати наших можновладців — справа небезпечна, вже мав нагоду переконатися на власній шкурі не один український журналіст чи політичний діяч. 1 травня, на День солідарності трудящих, до когорти постраждалих за критику владних осіб приєдналися й двоє помічників-консультантів народного депутата-«нашоукраїнця» Володимира Філенка. Іван Варченко та Євген Золотарьов організували у Харкові оригінальну протестну акцію «Остання сорочка для Віктора Януковича». Одежину, гаптовану характерними для закладів певного штибу місць смужками, «позиціонували» як останній подарунок Прем'єрові від українського народу.

Не встиг міський голова Львова Любомир Буняк відпочити після бучного святкування дня міста, яке львів'яни відзначають 2 травня, як йому не на жарт зіпсували настрій. Минулої середи львівська громада за ініціативою вельми одіозної структури «ОУН в Україні» (не плутати з «нормальною» ОУН!) провела збори, на яких було оголошене рішення про проведення референдуму щодо дострокового припинення повноважень мера. Тут же було сформовано ініціативну групу, яка збиратиме підписи за проведення громадського опитування з приводу незадоволення роботою Буняка.

Яких тільки аргументів на користь своєї позиції не наводять апологети політичної реформи в її нинішньому варіанті, аби реанімувати розгляд змін до Конституції ще до президентських виборів! До речі, перед тим, як роз'їхатися на травневі свята, «більшовики» і їхні ліві союзники по реформі планували визначитися з тим, що й коли розглядати, ще до 11 травня. Спершу «реформатори» акцентували на тому, що 8 квітня, коли задумка Банкової, гаряче підтримана комуністами й соціалістами, гучно луснула, голосувався не 4105-й, схвалений Конституційним Судом, а зовсім інший законопроект. Потім вигулькнула інша версія: проект був «правильний», він справді провалився, і тепер про нього можна забути. Але ж є ще стільки чудових змін до Основного закону, оформлених у законопроекти під іншими номерами! От їх, мовляв, і треба розглядати й проштовхувати, поки ще не пізно.

П озавчора Ужгородський районно-міський суд відмовив народному депутатові і невизнаному меру Мукачева Віктору Балозі в оскарженні рішення територіальної виборчої комісії, яка визнала переможцем на виборах міського голови ставленика влади Ернеста Нусера. Однією з головних підстав для рішення суду було те, що не всі оригінали протоколів, надані як докази перемоги «нашоукраїнця», були правильно оформленими, повідомив у коментарі «Українським новинам» народний депутат і «адвокат» Балоги Юрій Кармазін. Утім той факт, що певні протоколи, які депутати та спостерігачі в оригіналах отримували на дільницях, начебто були не належним чином оформлені, зовсім не свідчить, ніби в них вказані вигадані депутатами результати. І протоколів, за якими тервиборчком оголошував свої результати, ніхто суду не надавав.

Після того, як мережа радіо «Довіра» вигнала зі своєї частоти «демократію» у вигляді Радіо «Свобода», а радіостанцію «Континент», яка прихистила незалежний «західний голос» на своїй хвилі, прикрили, прихильникам «свободної» інформації залишалося хіба що споглядати керівництво улюбленого ЗМІ по телебаченню. Ганна Герман, яка очолювала київську дирекцію Радіо «Свобода», регулярно з'являлася у програмі «Четверта влада» на УТ-1. Однак попри всю симпатію до цієї чарівної жінки ведучого передачі й за сумісництвом президента НТКУ Олександра Савенка, там пані Ганні рідко дозволяли сказати щось опозиційне. Інша річ — спільний проект «5-го каналу» і «Свободи» під запозиченою назвою «Час пік». Тут Ганна Герман у компанії журналістів Романа Скрипіна й Андрія Шевченка розмовляла з відомими опозиційними й неопозиційними політиками і ставила їм гострі запитання, тішачи телеглядачів бодай опосередкованим спілкуванням з улюбленою радіостанцією...